Львів – Львівські науковці розробили законопроект «Про права корінних народів України». Втім у Верховній Раді протягом усіх років незалежності не один раз пропонували різні версії подібних законопроектів, але жоден так і не ухвалили з політичних причин. Нині на Львівщині проживає понад дві з половиною тисячі втікачів із Криму, половина з них – кримські татари.
Політичний аналітик Рустем Аблятіф змушений тимчасово проживати у Львові, бо ФСБ Росії готувало його арешт. Наразі чоловік знайти роботу не може, живе завдяки заощадженням. «Попри те, що я маю освіту і досвід роботи в уряді в Україні і у вишах, я, на жаль, поки що не можу знайти роботу».
У Криму у Рустема Аблятіфа залишились його рідні, зокрема і батьки. Ніхто їх не переслідує і не чинить репресії. Рустем вважає, що він виїхав і таким чином відвернув небезпеку від родини.
«Я знаю жінку, якій навіть сюди дзвонили з погрозами, що там розберуться з її батьками. На жаль, така ситуація. Ситуація там складна, рублі лише у пенсіонерів, мій брат – бюджетник, лікар, їм теж почали платити зарплату в рублях», – розповів кримський втікач.
Рустем Аблятіф не знає, як складеться його подальше життя і де саме. У такій перебуває ситуації більшість втікачів із Криму та й зі східних регіонів, які переїхали на тимчасове проживання на Львівщину. Хтось намагається облаштовувати своє життя у Західній Україні – люди відкривають кав’ярні чи виготовляють кримські солодощі.
«Житлові проблеми і пошук праці переселенці мають вирішувати самостійно. Кримські татари, як і кримчани, російськомовні, потрапляють в іншомовне культурне середовище, для декого це ситуація, ніби вони потрапили за кордон. Тут життя відрізняється від того, що у них було у Криму. Кримські татари прагнуть до інтеграції, не сприймають це як вороже середовище», – каже активіст з Криму.
Кримські татари вважають себе громадянами України
Переважна більшість кримських татар, вважає себе корінним народом Криму, але не відокремлює себе від народу України, наголошує співрозмовник. Йому прикро, що за роки незалежності на законодавчому рівні досі не врегульований статус кримських татар, як корінного народу в Україні. Це питання було політично недоречним, а кримських татар вважали неблагонадійними. Можливо, якби на законодавчому рівні кримські татари були б визнані Україною, то не сталося б анексії Криму, припускає Рустем Аблятіф.
Закон «Про права корінних народів України» – це визнання державою прав кримськотатарського народу, зокрема на мову і освіту. Кримські татари мали б такий же ж захист, як інші громадяни. Бо хто нині є народом Криму – російськомовні переселенці чи корінний народ, який не прагнув приєднання до Росії, – риторично запитує Рустем.
У проекті закону, розробленого групою львівських фахівців, зазначається, що корінний народ має право на національно-територіальну автономію, а це закладає механізм для повернення півострова до складу України, зауважила один із авторів законопроекту, професор Антоніна Колодій.
«Гальмувалось питання ухвалення закону великою мірою через те, що проросійські експерти завжди казали, що кримські татари претендують на автономію, тягнутимуться до мусульманського світу, до Туреччини і це може нести певну загрозу. Але якби українські політики не думали, аби чогось не сталось у майбутньому, а дивились на реальну позицію лідерів кримських татар, які підтримували національно-демократичний рух в Україні… Якби був закон раніше ухвалений, то Росія не могла б апелювати до того, що спочатку надали автономію, а потім приєднали до Росії якийсь неіснуючий кримський народ. Немає кримського народу. А у кримськотатарського народу його волю ніхто не питав. Оця проукраїнська позиція кримських татар має бути підтримана у той спосіб, що ми визнаємо за ними всі права корінних народів і в тому числі право на автономію», – каже Антоніна Колодій.
Якщо Україна врахує інтереси кримськотатарського народу, то таким чином посилить українські позиції у Криму, зауважив в одній із публікацій громадський діяч Мирослав Маринович.
Та чи вистачить політичної волі у нинішнього складу парламенту ухвалити закон «Про права корінного народу в Україні», навіть його розробники мають сумніви.
Політичний аналітик Рустем Аблятіф змушений тимчасово проживати у Львові, бо ФСБ Росії готувало його арешт. Наразі чоловік знайти роботу не може, живе завдяки заощадженням. «Попри те, що я маю освіту і досвід роботи в уряді в Україні і у вишах, я, на жаль, поки що не можу знайти роботу».
У Криму у Рустема Аблятіфа залишились його рідні, зокрема і батьки. Ніхто їх не переслідує і не чинить репресії. Рустем вважає, що він виїхав і таким чином відвернув небезпеку від родини.
Я знаю жінку, якій навіть сюди дзвонили з погрозами, що там розберуться з її батькамиРустем Аблятіф
Рустем Аблятіф не знає, як складеться його подальше життя і де саме. У такій перебуває ситуації більшість втікачів із Криму та й зі східних регіонів, які переїхали на тимчасове проживання на Львівщину. Хтось намагається облаштовувати своє життя у Західній Україні – люди відкривають кав’ярні чи виготовляють кримські солодощі.
«Житлові проблеми і пошук праці переселенці мають вирішувати самостійно. Кримські татари, як і кримчани, російськомовні, потрапляють в іншомовне культурне середовище, для декого це ситуація, ніби вони потрапили за кордон. Тут життя відрізняється від того, що у них було у Криму. Кримські татари прагнуть до інтеграції, не сприймають це як вороже середовище», – каже активіст з Криму.
Кримські татари вважають себе громадянами України
Переважна більшість кримських татар, вважає себе корінним народом Криму, але не відокремлює себе від народу України, наголошує співрозмовник. Йому прикро, що за роки незалежності на законодавчому рівні досі не врегульований статус кримських татар, як корінного народу в Україні. Це питання було політично недоречним, а кримських татар вважали неблагонадійними. Можливо, якби на законодавчому рівні кримські татари були б визнані Україною, то не сталося б анексії Криму, припускає Рустем Аблятіф.
Закон «Про права корінних народів України» – це визнання державою прав кримськотатарського народу, зокрема на мову і освіту. Кримські татари мали б такий же ж захист, як інші громадяни. Бо хто нині є народом Криму – російськомовні переселенці чи корінний народ, який не прагнув приєднання до Росії, – риторично запитує Рустем.
У проекті закону, розробленого групою львівських фахівців, зазначається, що корінний народ має право на національно-територіальну автономію, а це закладає механізм для повернення півострова до складу України, зауважила один із авторів законопроекту, професор Антоніна Колодій.
Немає кримського народу. А у кримськотатарського народу його волю ніхто не питавАнтоніна Колодій
«Гальмувалось питання ухвалення закону великою мірою через те, що проросійські експерти завжди казали, що кримські татари претендують на автономію, тягнутимуться до мусульманського світу, до Туреччини і це може нести певну загрозу. Але якби українські політики не думали, аби чогось не сталось у майбутньому, а дивились на реальну позицію лідерів кримських татар, які підтримували національно-демократичний рух в Україні… Якби був закон раніше ухвалений, то Росія не могла б апелювати до того, що спочатку надали автономію, а потім приєднали до Росії якийсь неіснуючий кримський народ. Немає кримського народу. А у кримськотатарського народу його волю ніхто не питав. Оця проукраїнська позиція кримських татар має бути підтримана у той спосіб, що ми визнаємо за ними всі права корінних народів і в тому числі право на автономію», – каже Антоніна Колодій.
Якщо Україна врахує інтереси кримськотатарського народу, то таким чином посилить українські позиції у Криму, зауважив в одній із публікацій громадський діяч Мирослав Маринович.
Та чи вистачить політичної волі у нинішнього складу парламенту ухвалити закон «Про права корінного народу в Україні», навіть його розробники мають сумніви.
