Агресія Росії проти України змушує НАТО посилювати обороноздатність

Лондон – Генеральний секретар НАТО Андерс Фоґ Расмуссен підтвердив, що Росія знову збільшила контингент своїх військ поблизу українського кордону. Заява пролунала у четвер у британській столиці, де керівник альянсу провадив зустрічі, готуючи саміт організації у вересні в Кардіфі.

Генсекретар НАТО Андерс Фоґ Расмуссен заявив, що блок змушений реагувати на нову ситуацію на сході Європи, і одним з ключових питань буде збільшення видатків на оборону у європейських країнах.

Расмуссен визнав, що альянс виявився не готовим до усіх викликів, що постали унаслідок російської агресії проти України, бо упродовж 20 років Москву вважали партнером, а не супротивником.

«Ми переглядаємо свої плани оборони, оцінку загроз, організацію взаємодії, процедури раннього попередження, а також плани дій на випадок кризових ситуацій», – заявив генсекретар НАТО, наголосивши також, що обов’язковою темою розмов союзників буде розмова про рівень видатків на оборону.

Расмуссен стверджує, що «дешевої безпеки не буває», а теперішня ситуація, коли європейські країни постійно скорочували свої військові видатки, тривати не може.

Мета членів НАТО – виділяти з бюджету принаймні 2% від ВВП на оборону. Зараз серед європейців такого рівня дотримується лише Естонія.

Назагал дві третини військових видатків НАТО на оборону становлять витрати Сполучених Штатів Америки.

Україна – поза блоком

Українцям, які очікують міжнародної підтримки у боротьбі з російською агресією, генеральний секретар запропонував небагато: лише слова про потребу «співпраці з партнерами» і про «допомогу вразливим державам».

Фактично, керівник Північноатлантичного альянсу повторив, що на захист можуть розраховувати лише члени НАТО, а безпека України – як досі позаблокової держави – залишається відповідальністю насамперед самих українців.

Тим часом деякі оглядачі зауважують, що агресивні дії Росії призвели не до збільшення, а до зменшення шансів вступу нових країн в Організацію північноатлантичного договору.

Джуді Демпсі з берлінського центру Carnegie Europe каже, що багато країн НАТО зараз остерігаються навіть говорити про можливість членства України.

«Інші країни на це не погодяться. І є головне запитання: навіть якби Україні запропонували МАР (план з набуття членства), чи погодилися би інші держави воювати за Україну, якби на неї далі нападала Росія? Я боюсь, що теперішня відповідь – ні. Якщо не буде радикальних змін, то я не певна, що навіть Грузія отримає МАР на саміті НАТО в Кардіфі», – сказала Джуді Демпсі.

Тим часом Андерс Фоґ Русмусен був змушений вчергове заперечувати припущення, що Росія, мовляв, була «спровокована» на застосування сили проти Грузії та України, бо, буцім-то, почувалася «загроженою» розширенням НАТО на схід континенту.

Расмуссен повторив, що альянс загрози Росії не становить, а сама Росія, за його словами отримала «величезну вигоду від розширення зони стабільності і безпеки у Європі».

Тепер, за словами посадовця, Москва намагається «переписати міжнародні правила», які так довго гарантували мир на континенті.