Доступність посилання

ТОП новини

Хто забезпечить найнеобхіднішим українських добровольців у зоні АТО?


Українські солдати в зоні АТО біля Донецька, квітень 2014 року
Українські солдати в зоні АТО біля Донецька, квітень 2014 року
На Дніпропетровщині представники громадськості судяться з прем’єр-міністром України через незадовільне матеріальне забезпечення українських бійців-добровольців у зоні АТО. З відповідним позовом активісти звернулися до Дзержинського районного суду Кривого Рогу. Кажуть: нещодавно сформованим підрозділам територіальної оборони бракує не лише бронежилетів, шоломів, тепловізорів, електрогенераторів, а й комплектуючих до зброї. Поки, кажуть активісти, профільне міністерство зволікає з забезпеченням, вони самі силами волонтерів налагодили канал постачання воякам найнеобхіднішого. У Міністерстві оборони України такі заяви поки не коментують, дані про матеріальне забезпечення батальйонів обіцяють надати за кілька днів.

Командир одного з відділень батальйону територіальної оборони з Дніпропетровщини просить не називати його імені. Його підрозділ, до якого входять лише добровольці, – у зоні, прилеглій до АТО, на Донеччині, вже кілька тижнів. Командир каже: практично повністю бронежилетами їх забезпечили тільки тепер, коли вони опинились безпосередньо в зоні протистояння, до того були майже незахищені.

«Нас нещодавно повністю забезпечили бронежилетами. Певно, це пов’язано з тим, що ми все ж на передньому краї. А інші підрозділи з Дніпропетровщини – на другому ешелоні оборони, тому ситуація інша. А раніше у нас було то 20% забезпеченості, то 50%, то 70%» – сказав Радіо Свобода боєць територіальної оборони.

«Без «гуманітарки» не обійтись»

Детальніше про матеріальну скруту добровольців розказують волонтери, які возять гуманітарну допомогу з Дніпропетровщини до зони АТО й передають бійцям особисто в руки. Сергій Карноза здійснив такі небезпечні поїздки вже кілька разів. Він розповів, що на відміну від солдатів регулярних частин, які мають власне майно й роками забезпечувались коштом бюджету, батальйони територіальної оборони створені практично «з нуля». У підрозділу, якому допомагає Карноза, ще кілька тижнів тому, окрім форми, зброї та намету, не було нічого. Зараз, зазначає активіст, 90% бійців із бронежилетами. Однак шоломів сучасного зразку немає. Підвозити доводиться навіть магазини для автоматів – профільне міністерство запізнюється з поставками на тижні, зауважує волонтер.

«Близько місяця вони взагалі спали – накосили очерету на болоті й на тому очереті спали. Не було взагалі нічого. Люди посеред поля. Перші рази ми возили каремати, посуд, плитку чавунну для приготування їжі, відвезли їм переносні душі, електрогенератор, бо в них нема електроенергії посеред степу. Ні батарею підзарядити, ні освітлення вночі. У другу-третю ходку ми возили їм «розгрузки», це такі жилетки, в які вкладаються магазини, гранати, бо вони ті гранати просто в кишенях носять. 200 літрів води відвезли, шкарпетки, сигарети, бензин. У них техніка вся дизельна, а бензину їм не видають. Бронежилетами вони майже укомплектовані, а касок нема. Каски – ще з радянських часів, металеві, вони не захищають. Зараз збираємо кошти на каски», – каже активіст.

За його словами, бійцям територіальної оборони не вистачає комплектуючих для зброї: чоловіки просять роздобути їм магазини для автоматів.

«Штатна комплектація бійця – 5 магазинів. А в них не в кожного є навіть по два є. В Інтернеті продаються ці магазини, десь 200 гривень один. А в роті 96 чоловік, на кожного треба хоча б по 2 магазина. Ми відвезли їм прилад нічного бачення, один подарували, але це замало. Їхня рота тримає кілька блокпостів, треба хоча б по одному на блокпост. Зрозуміло, що цим має займатись Міністерство оборони, але це відбувається дуже-дуже поступово. Без допомоги, без нашої «гуманітарки» не обійтись», – розповів Радіо Свобода Карноза.

Дніпропетровські волонтери головним своїм завданням наразі бачать збір коштів небайдужих людей і постачання добровольцям найнеобхіднішого. Хто винен у тому, що бійці опинились практично на передовій без належної амуніції, кажуть вони, з’ясовуватимуть пізніше.

Прем’єра – до суду?

Між тим криворізькі євромайданівці вже подали позов до суду на прем’єр-міністра Арсенія Яценюка, якого вважають особисто відповідальним за погане матеріальне становище сформованого з їхніх товаришів батальйону територіальної оборони «Кривбас». Позивач, правозахисник Валерій Романов каже: криворізьких хлопців відправили на кордон із Росію, забезпечивши бронежилетами лише на 15%.

«На 450 бійців – 68 бронежилетів. І то це ті бронежилети, кошти на які збирала міська влада під контролем ради Євромайдану. А що зробив уряд і особисто прем’єр-міністр для забезпечення цього батальйону? Тому ми просимо суд визнати бездіяльність Арсенія Яценюка й примусити його виконати свої повноваження і забезпечити наших бійців бронежилетами. Якщо суд визнає його бездіяльність злочинною, то ми можемо звернутись і до генеральної прокуратури. Ми будемо наполягати на своєму, адже відправити хлопців без бронежилетів в зону АТО – це послати їх на смерть», – заявив Романов.

Міністерстві оборони України ці поки заяви не коментують. У понеділок у прес-службі відомства Радіо Свобода повідомили, що дані про матеріальне забезпечення батальйонів тероборони можуть надати тільки у відповідь на інформаційний запит.

«Ми маємо переслати запит до речової служби, вони нам нададуть інформацію, а ми перешлемо вам. Це займе десь три робочі дні», – сказали у відомстві.

Наприкінці минулого тижня в Міністерстві оборони України заявили, що через 10 днів сили антитерористичної операції будуть повністю забезпечені бронежилетами. Проблеми з постачанням пояснили тим, що впродовж останніх років бронежилети та кулезахисні шоломи для Збройних сил України не закуповувались. Це призвело до того, що в Україні перестали виготовляти ці засоби захисту, зараз виробництво знову налагоджують.
  • Зображення 16x9

    Юлія Рацибарська

    Журналістка-фрілансерка. Працюю кореспонденткою Радіо Свобода в Дніпрі з 2006 року. Народилась на Дніпропетровщині. Закінчила факультет систем і засобів масової комунікації Дніпровського національного університету – магістр журналістики. Писала для місцевих та загальноукраїнських газет і журналів, працювала новинкаркою та дикторкою на радіо, кореспонденткою та редакторкою сайту в інформагенції. Пишу, фотографую, надихаюсь історіями людей.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG