Ера «золотих лавок» і контрактів із офшорами за державний кошт закінчилася?

Київ – Transparency International Україна заявила, що більшість українських чиновників у новій владі не хоче боротися з корупцією. Уряд та парламентська більшість відповіли на критику оперативно, ухваливши в четвер новий закон про державні закупівлі, який, за словами виконувача обов’язків президента України Олександра Турчинова, ліквідує наймасштабніші форми державної корупції. Цього разу як влада, так і експертне середовище одностайні в оцінках цього закону. Віднині, запевняють вони, весь процес державних тендерів стає прозорим. Крім цього, ліквідуються конкурси з одним учасником, а компанії, зареєстровані в офшорах, до конкурсів не допускатимуть.

Лавки, вартістю 8 тисяч доларів у харківському метро, стали вже легендою української корупції. У 2010-му завдяки неабияким зусиллям громадськості вдалося оприлюднити факт закупівлі, так би мовити, «золотих» лавок у місті, де хронічно не вдавалося знайти кошти для пандусів за 6 тисяч гривень для людей з обмеженими можливостями.

Останні роки, як пригадує народний депутат Микола Томенко, рідко яке засідання парламенту обходилося без розгляду питань щодо звільнення певних державних підприємств та установ від обов’язків проводити закупівельні конкурси.

Загалом, у середньому держава витрачає на закупівлі близько 300 мільярдів гривень щороку, з них щонайменше 40% коштів «осідали в приватних кишенях». Ці цифри в парламенті озвучив прем’єр-міністр Арсеній Яценюк. Їх підтверджують і незалежні експерти.

Обґрунтовуючи потребу в новому законі, депутат фракції УДАРу, екс-міністр фінансів Віктор Пинзеник назвав донині чинні правила тендерів «клондайком корупції».

«Ми дійшли до такого рівня зловживань по державних закупівлях, що з нами вже не хочуть говорити. Нам говорять, який сенс надавати вам допомогу, якщо у вас усе розкрадається. Причина цього добре зрозуміла: непрозорі схеми, за яких можна обрати потрібного виконавця робіт; відкати, дисконти, зловживання. Це явище, яке охопило багатомільярдні кошти як із державного, так і з місцевих бюджетів. Мені трошки дивно чути, що цей новий закон якось зв’язаний з корупцією. Попередній закон – це був клондайк для побудови непрозорих схем. На жаль, до цього клондайку в тій чи іншій мірі були причетні колеги, народні депутати України», – заявив Віктор Пинзеник.

«Відкритість» тендерів як основний інструмент змін

За новим законом «Про здійснення державних закупівель» спроби придбання державою чергових «золотих лавок» буде значно легше проконтролювати й вчасно зупинити, запевняють його ініціатори, а конкурси з одним учасником, взагалі, ліквідовуватимуться як такі. Громадські організації та журналісти отримують повний доступ до всіх пропозицій, до інформації про учасників, можуть бути присутніми безпосередньо на самому тендері.

Крім того, зменшується кількість винятків, тобто товарів, послуг та робіт, які могли закуповувати без відповідних конкурсів. Раніше таких винятків було 44 – віднині буде вісім, пояснив у коментарі Радіо Свобода один із розробників тексту нового закону, директор Центру політичних студій та аналітики Віктор Таран. Він же наголошує на тому, що ухвалений Верховною Радою закон писався спільно експертами та урядовцями.

Щоправда, ухвалювали нові прозорі правила державних закупівель в парламенті не без бою. Мотивувати депутатів до цього до Верховної Ради приїхав особисто очільник уряду.

«Ми внесли законопроект, який відповідає європейським стандартам і який робить усі державні закупівлі прозорими», – заявив Арсеній Яценюк.

Після консультацій та кількох переголосувань депутати таки ухвалили революційний закон мінімально допустимою кількістю голосів – 226.

Урядова уповноважена з питань антикорупційної політики Тетяна Чорновол називає найбільшою чеснотою нових правил гри у царині державних закупівель їхню відкритість.

«Найголовніше – це відкритість, тобто журналісти матимуть доступ як до оголошень про тендери, так і до результатів тендерів. Ви розумієте, що у нас журналісти на цьому собаку з’їли, і насправді ця відкритість зменшить кількість корупції десятикратно. А порівняно з режимом Януковича – у сотні разів зменшить», – переконана вона.
Електронні торги – не принципово, важливо – усунути офшори

Тетяна Чорновол у коментарі Радіо Свобода також звертає увагу на те, що за новим законом замовляти товари та послуги в офшорних компаній уже буде не так просто.

«На засіданні уряду ми говорили про те, що непогано було б, щоб у тендерах не брали участь компанії, які засновані в офшорах або мають засновників, які зареєстровані в офшорах. І ця пропозиція була підтримана урядом. Більшість корупційних зловживань, практично всі проходили через фірми, які мають офшорних засновників», – наголошує Тетяна Чорновол.

Щоправда, новий закон про державні закупівлі не врегульовує питання електронних торгів. За словами Віктора Тарана, це не принципово, тому що українські державні органи та органи місцевого самоврядування до таких торгів не готові ще й технічно й самотужки їх не організують. Водночас, за його даними, представники Партії регіонів лобіювали російську фірму, яка б мала забезпечити електронний майданчик для таких торгів і стала б фактично монополістом у цій царині, а йдеться про всі державні закупівлі, включно з армійськими. У разі чого вона могла б все заблокувати.

«Електронні закупівлі, якщо ми подивимося на історію питання, лобіювала народний депутат від Партії регіонів Ірина Горіна. І вона просувала на ринок одну російську компанію. Насправді, цей механізм не настільки нам дає можливості зробити закупівлі прозорими. Так, у Росії, Чехії, Словаччині навчилися цей механізм обходити», – пояснює експерт.

Натомість у фракції Партії регіонів розгледіли у новому законі нові можливості для корупції. Народний депутат фракції Партії регіонів Сергій Кальцев називає неприпустимим надання «Ощадбанку» монопольних прав у здійсненні певних операцій, пов’язаних із державними тендерами.

«Я вважаю, що такі маніпуляції з нормативними актами є неприпустимими. Тому фракція Партії регіонів не голосуватиме за цей законопроект. А таке голосування більшості буде першими ознаками вияву колективної корупції та, можливо, вже сьогодні злочинної влади», – заявив Сергій Кальцев.

Арсеній Яценюк заперечив те, що в тексті закону в принципі є такі положення.

Тим часом, як виявили експерти проекту «Наші гроші», в березні 2014 року українські державні підприємства й далі підписують контракти з офшорами. Так, ДП «Украерорух» 28 березня за результатами тендеру уклало угоду з компанією STILBAY Holdings Limited, зареєстрованою на Кіпрі зі статутним капіталом одна тисяча євро.