Доступність посилання

ТОП новини

Втрата Криму – «шокова терапія» для України?


Київ – Кримський півострів зазнає значно більших збитків через окупацію Криму Росією, ніж решта України – від втрати Криму. Такими висновками поділилися експерти Міжнародного центру перспективних досліджень, а з ними погоджуються і аграрні експерти, і частина українських політиків. Найбільша шкода, якої зазнала Україна через окупацію Криму, на думку фахівців, це іміджеві втрати держави, зменшення видобутку власного газу, втрата українських підприємств на півострові та труднощі, яких зазнають українські громадяни на півострові.

Кримська автономія – це понад 4% від населення України, але лише півтора відсотки від загальнодержавного обсягу торгівлі. Власною водою та електроенергією Крим забезпечений менш ніж на чверть, свідчать розрахунки Міжнародного центру перспективних досліджень. Курорти Криму не є надприбутковими, кримські порти дають лише 12% морського вантажообігу в Україні, суттєвим є лише вилов риби у Криму – половина від українського, а також частка садівництва й виноградарства, повідомив журналістам директор економічного департаменту Міжнародного центру перспективних досліджень Василь Поворозник.
Структура економіки півострова свідчить, що Крим залежить від материкової України
Василь Поворозник

«Подивімося на курортний бізнес: три чверті відпочивальників у Криму – українці, менше чверті – росіяни. Загалом структура економіки півострова свідчить, що Крим залежить від материкової України, а вона – не залежить від нього економічно. Ще не відомо, за якою ціною Крим купуватиме електроенергію та воду. Але півострів уже несе трансакційні витрати через одночасний обіг української та російської валют. Можливий і продовольчий колапс: невідомо, як постачатиметься харчова продукція до Криму», – каже Василь Поворозник.

Крим вирощує менше, ніж споживає – Лапа

Вплив окупації Криму Росією на український аграрний сектор проаналізував директор українського клубу аграрного бізнесу Володимир Лапа.

Його висновки: експорт Україною аграрної продукції через це не зменшиться, а продовольчі проблеми материковій Україні не загрожують.

Адже на сьогодні Крим виробляє лише півтора відсотки зернових в Україні, тобто удвічі менше, ніж потребує сам. Те ж саме стосується соняшника й ріпака. Картоплю, яйця та птицю кримські господарства виробляють приблизно стільки, скільки споживають кримчани. Лише кримські овочі, фрукти й вина більшою мірою постачалися на материк, і їхнє подорожчання тепер можуть відчути українці з різних регіонів.

Головними ж економічними втратами через анексію Криму в Міжнародному центрі перспективних досліджень вважають перехід під російський контроль газовидобутку на чорноморському шельфі. Нині цього газу не вистачає навіть на всі потреби Криму, але в перспективі шельф міг давати до половини українського видобутку вуглеводнів, каже Василь Поворозник. Ті підприємства і об’єкти, які планує націоналізувати російська влада в Криму і які не входять до газової інфраструктури,– це близько 18 мільярдів гривень, підсумовує аналітик.

Зі свого боку, експерт Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук зазначає, що частину родовищ в Азовському морі та біля Одеси може й надалі використовувати Україна, однак інфраструктуру доведеться будувати наново, бо вона здебільшого передає вуглеводні до Криму.

Керівник міжнародного департаменту МЦПТ Олена Захарова головними ризиками від анексії Криму вважає національно-культурні.
Хрущов був міцним господарником, тому він передав Крим Україні, бо саме з нею він найкраще інтегрувався
Олена Захарова
«Хрущов був міцним господарником, тому він передав Крим Україні, бо саме з нею він найкраще інтегрувався. Однак увесь цей час Крим був зоною «латентного конфлікту». Більше ніж половина його мешканців – етнічні росіяни, більшість із яких – відчували себе частиною радянської та російської ідентичності», – наголошує Олена Захарова.

Відтак вона закликає українську владу підтримувати українських громадян, які залишаються у Криму, і стимулювати культурні та особисті зв’язки між півостровом і материковою Україною. Це, на її думку, стане основою для повернення Криму в майбутньому. Водночас тривогу експерта викликає ухвалений у першому читанні законопроект про тимчасово окуповані території, який, за її словами, ускладнює відвідування Криму для українських громадян, і ставить у незаконні умови частину підприємств, які перереєструються за російським законодавством і матимуть намір надалі продавати свою продукцію в інші українські регіони.

Зі свого боку, український підприємець та колишній народний депутат Геннадій Балашов прогнозує, що тимчасова втрата Криму несе Україні переважно позитиви, для самого півострова перехід до Росії – є катастрофою.

«Криму – кінець. Нині там 2,5 мільйонів мешканців, буде півмільйона. Ідея Криму як здравниці загинула. Росія використає Крим як базу для своєї іржавої військової техніки», – зазначає Балашов.

І Балашов, і експерти вважають, що головні втрати від анексії Криму – гуманітарна та політична, конкретніше – іміджева для української держави. Щоб їх знівелювати та закласти основу для повернення Кримської автономії до України, фахівці радять Києву зміцнювати збройні сили, брати на себе ініціативу щодо міжнародних санкцій проти Росії, відмовлятися від її вуглеводнів, не продавати російським покупцям зброю та обладнання, а паралельно – модернізувати економіку і залучати до її розвитку кримчан, які залишили свої домівки через окупацію
  • Зображення 16x9

    Євген Солонина

    На Радіо Свобода працюю журналістом з 2008 року.  Народився 1979 року в місті Мелітополь Запорізької області. Закінчив факультет журналістики Запорізького Національного університету. Як журналіст найбільше цікавлюся економічною, екологічною та соціальною тематикою. На дозвіллі захоплююся садівництвом та альпінізмом.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG