Керівники «Групи семи» промислово розвинених держав вирішили зупинити участь у форматі «Групи восьми» з Росією доти, доки Москва не змінить курсу щодо України і не «повернуться обставини, за яких «Група семи» зможе вести змістовні дискусії».
Вони відтак вилучити Росію зі свого наступного саміту як покарання за анексію українського Криму. «Група семи» вирішила провести свій саміт у червні у Брюсселі й відмовитися від планованого раніше на цей же місяць саміту в російському Сочі разом із Росією у форматі «Групи восьми».
Крім того, лідери семи провідних держав заявили, що готові посилити скоординовані санкції проти Росії, якщо вона йтиме на подальшу ескалацію конфлікту з Україною, – санкції стосовно цілих економічних секторів, що матимуть дедалі істотніший вплив на російську економіку, мовиться в їхній спільній заяві. Лідери також доручили своїм міністрам енергетики розробити заходи на посилення колективної енергетичної безпеки цих країн.
Наголосивши, що дипломатичні можливості для Росії вийти з кризи лишаються відчинені, «Група семи» засудила поведінку Росії як несумісну зі спільними цінностями і зобов’язаннями провідних країн.
За їхніми словами, Росія мусить дотримуватися територіальної цілісності і суверенітету України й піти на переговори зі владою України.
Крім того, привітавши згоду Росії направити до України місію ОБСЄ, лідери «Групи семи» заявили, що ця місія повинна мати доступ до всієї території України (Росія раніше заявляла, що це не стосується Криму, який вона тепер вважає «своїм»).
Вони також висловили тверду підтримку народові України, який, як мовиться в заяві, прагне відновити єдність, демократію, політичну стабільність і економічний розквіт своєї держави.
У заяві знову наголошено, що міжнародне право забороняє приєднання частини чи всієї території іншої держави примусом чи силою, бо це порушує засади, на яких ґрунтується міжнародна система. Лідери «Групи семи», які зустрілися в Гаазі разом із чільними посадовцями Європейського союзу, ще раз засудили і незаконний референдум у Криму, що порушив Конституцію України, і «незаконну спробу Росії анексувати Крим на порушення міжнародного права і її міжнародних зобов’язань», і заявили, що не визнають їх.
Вони відтак вилучити Росію зі свого наступного саміту як покарання за анексію українського Криму. «Група семи» вирішила провести свій саміт у червні у Брюсселі й відмовитися від планованого раніше на цей же місяць саміту в російському Сочі разом із Росією у форматі «Групи восьми».
Крім того, лідери семи провідних держав заявили, що готові посилити скоординовані санкції проти Росії, якщо вона йтиме на подальшу ескалацію конфлікту з Україною, – санкції стосовно цілих економічних секторів, що матимуть дедалі істотніший вплив на російську економіку, мовиться в їхній спільній заяві. Лідери також доручили своїм міністрам енергетики розробити заходи на посилення колективної енергетичної безпеки цих країн.
Наголосивши, що дипломатичні можливості для Росії вийти з кризи лишаються відчинені, «Група семи» засудила поведінку Росії як несумісну зі спільними цінностями і зобов’язаннями провідних країн.
За їхніми словами, Росія мусить дотримуватися територіальної цілісності і суверенітету України й піти на переговори зі владою України.
Крім того, привітавши згоду Росії направити до України місію ОБСЄ, лідери «Групи семи» заявили, що ця місія повинна мати доступ до всієї території України (Росія раніше заявляла, що це не стосується Криму, який вона тепер вважає «своїм»).
Вони також висловили тверду підтримку народові України, який, як мовиться в заяві, прагне відновити єдність, демократію, політичну стабільність і економічний розквіт своєї держави.
У заяві знову наголошено, що міжнародне право забороняє приєднання частини чи всієї території іншої держави примусом чи силою, бо це порушує засади, на яких ґрунтується міжнародна система. Лідери «Групи семи», які зустрілися в Гаазі разом із чільними посадовцями Європейського союзу, ще раз засудили і незаконний референдум у Криму, що порушив Конституцію України, і «незаконну спробу Росії анексувати Крим на порушення міжнародного права і її міжнародних зобов’язань», і заявили, що не визнають їх.
