Донеччани підтримали мовний флеш-моб, запропонований Львовом. На знак солідарності деякі мешканці міста сьогодні спілкуються українською. Зрозуміло, що основною аудиторією такої акції стала молодь, проте, не обійшлося і без сюрпризів – чиновники міської ради заговорили державною мовою.
Донеччани не залишились осторонь мовного флеш-мобу з кількох причин, про які говорять всі, хто долучився до акції. По-перше, це прояв солідарності, по-друге, чимало місцевої молоді українську мову знає і жодного негативу щодо неї не відчуває, так само, як і труднощів у спілкуванні українською.
Донеччанка Дар’я Куренна розповіла Радіо Совбода, що українською спілкується переважно вдома, але сьогодні, дізнавшись про акцію через соціальні мережі, на роботі заохотила колег до участі у мовному флеш-мобі.
«Для Донецька це буде позитивним кроком – хоч один день поговорити українською мовою. Може дехто розвінчає якісь свої стереотипи щодо мови. Можливо, хтось захоче більше спілкуватися українською. З моїх знайомих, із якими я сьогодні спілкувалася, лише десятеро підтримало. Ми на роботі трошки намагалися, а якщо брати у соцмережах, то майже всі».
Властиво, що не всі донеччани підтримали таку ініціативу. Наразі в регіоні активізувались різноманітні громадсько-політичні рухи, зокрема і проросійські. Їхні учасники та інші активісти сприйняли ідею флеш-мобу без ентузіазму. На це звертає увагу активіст Павло Шепотько. «Ніхто ні до чого не підключається, адже є питання куди важливіші, ніж якісь там флеш-моби», – каже він.
Чиновники заговорили українською
Щоправда, думку про неважливість подібних ініціатив спростовують навіть місцеві чиновники. На великий подив, Донецька міська рада сприйняла ідею львівських колег позитивно. Сьогодні, на відміну від інших днів, чимало місцевих чиновників спілкувалось державною мовою. Спілкування їм, здебільшого, далося важко, але солідарність таки перемогла мовні бар’єри. Про це розповів секретар Донецької міської ради Сергій Богачов.
«Сьогодні важко спілкуватися з донеччанами, не всі розуміють мети, що у Львові. Але це дуже добрий крок. Я дуже вдячний мешканцям Львова і через мера міста Садового передав вдячність, подякував йому. Працівники нашого управління сьогодні розмовляють зі мною українською мовою, ми проводили нараду з цього приводу. Мені здається, що ці акції у Львові, наша відповідь, вона ту кризу, що у нас є, може дещо зменшити», – зазначив Сергій Богачов.
Експерти з третього сектору вважають, що подібні акції є влучними і вони на часі, адже зараз варто шукати об’єднавчі аспекти для різних регіонів країни. Таку думку висловив Сергій Ткаченко, голова Донецького обласного «Комітету виборців України».
«Це якраз одна з тих небагатьох ініціатив за останній час, яка дійсно спрямована на якесь порозуміння та об’єднання між Сходом та Заходом, – каже він. – Єдине, що для того, щоб це мало певний ефект, люди повинні усвідомлювати, що це взагалі. Що це ніякий не «подвох» з боку певних політичних сил або інших регіонів. Єдине, що звичайно потрібно, це якось більше в маси просувати».
Якщо судити із сьогоднішньої підтримки мовної ініціативи Донецьком, можна впевнено говорити, що крига скресла, а місцева влада і громадськість вже більш відкриті до співпраці у подібних об’єднавчих напрямках.
Донеччани не залишились осторонь мовного флеш-мобу з кількох причин, про які говорять всі, хто долучився до акції. По-перше, це прояв солідарності, по-друге, чимало місцевої молоді українську мову знає і жодного негативу щодо неї не відчуває, так само, як і труднощів у спілкуванні українською.
Донеччанка Дар’я Куренна розповіла Радіо Совбода, що українською спілкується переважно вдома, але сьогодні, дізнавшись про акцію через соціальні мережі, на роботі заохотила колег до участі у мовному флеш-мобі.
«Для Донецька це буде позитивним кроком – хоч один день поговорити українською мовою. Може дехто розвінчає якісь свої стереотипи щодо мови. Можливо, хтось захоче більше спілкуватися українською. З моїх знайомих, із якими я сьогодні спілкувалася, лише десятеро підтримало. Ми на роботі трошки намагалися, а якщо брати у соцмережах, то майже всі».
Властиво, що не всі донеччани підтримали таку ініціативу. Наразі в регіоні активізувались різноманітні громадсько-політичні рухи, зокрема і проросійські. Їхні учасники та інші активісти сприйняли ідею флеш-мобу без ентузіазму. На це звертає увагу активіст Павло Шепотько. «Ніхто ні до чого не підключається, адже є питання куди важливіші, ніж якісь там флеш-моби», – каже він.
Чиновники заговорили українською
Щоправда, думку про неважливість подібних ініціатив спростовують навіть місцеві чиновники. На великий подив, Донецька міська рада сприйняла ідею львівських колег позитивно. Сьогодні, на відміну від інших днів, чимало місцевих чиновників спілкувалось державною мовою. Спілкування їм, здебільшого, далося важко, але солідарність таки перемогла мовні бар’єри. Про це розповів секретар Донецької міської ради Сергій Богачов.
«Сьогодні важко спілкуватися з донеччанами, не всі розуміють мети, що у Львові. Але це дуже добрий крок. Я дуже вдячний мешканцям Львова і через мера міста Садового передав вдячність, подякував йому. Працівники нашого управління сьогодні розмовляють зі мною українською мовою, ми проводили нараду з цього приводу. Мені здається, що ці акції у Львові, наша відповідь, вона ту кризу, що у нас є, може дещо зменшити», – зазначив Сергій Богачов.
Експерти з третього сектору вважають, що подібні акції є влучними і вони на часі, адже зараз варто шукати об’єднавчі аспекти для різних регіонів країни. Таку думку висловив Сергій Ткаченко, голова Донецького обласного «Комітету виборців України».
«Це якраз одна з тих небагатьох ініціатив за останній час, яка дійсно спрямована на якесь порозуміння та об’єднання між Сходом та Заходом, – каже він. – Єдине, що для того, щоб це мало певний ефект, люди повинні усвідомлювати, що це взагалі. Що це ніякий не «подвох» з боку певних політичних сил або інших регіонів. Єдине, що звичайно потрібно, це якось більше в маси просувати».
Якщо судити із сьогоднішньої підтримки мовної ініціативи Донецьком, можна впевнено говорити, що крига скресла, а місцева влада і громадськість вже більш відкриті до співпраці у подібних об’єднавчих напрямках.
