Страсбург – У випадку, якщо в Україні не припиниться насильство та порушення прав людини, українську делегацію навесні можуть позбавити права голосу в Парламентській асамблеї Ради Європи. Проблеми функціонування демократії в Україні у четвер були в центрі уваги депутатів цієї установи. Після тривалих дебатів та критики низки пунктів, ПАРЄ ухвалила резолюцію, де закликала обидві сторони конфлікту до мирного врегулювання ситуації.
Перед ухваленням резолюції, дебати у ПАРЄ щодо найделікатніших її пунктів, а саме – щодо визнання російського тиску, накладення санкції та відповідальності виключно на владу Януковича за ситуацію в Україні – були доволі жвавими.
Російські депутати та представники України від Партії регіонів намагалися всіма силами пом’якшити тон проекту резолюції. За оцінками депутатів від опозиції, вона вийшла доволі жорсткою та об’єктивно висвітила невеселі реалії нинішнього стану прав людини в Україні. Натомість, численні російські депутати, відкидаючи вплив Росії на українську кризу, заявляли, що резолюція однобока і тільки погіршить протистояння між протестувальниками та владою. Це ж відстоювали й представники провладної партії в українській делегації. Врешті-решт, зауважила депутат-регіонал Юлія Льовочкіна, резолюція вийшла доволі збалансованою.
«Тепер резолюція каже про відповідальність обох сторін, – пояснює вона. – Це важливий сигнал, що всі сторони, будь-хто, причетний до конфлікту в Україні, має зробити свій внесок у його вирішення. Можливість ухвалення санкції може розглядатися на асамблеї. Це дуже легке нагадування владі й протестувальникам, що не треба робити злочинів, насильство має зупинитись», – сказала Льовочкіна.
Власне, відповідальність за екстремістські дії з боку деяких протестувальників також згадується у резолюції, на що вказує одна з доповідачок Майліс Репс.
Обидві доповідачки, естонка Майліс Репс і шведка Марієтта де Пурбе-Лундін, в інтерв’ю Радіо Свобода заявили, що навіть у тому вигляді, в якому ухвалили цю резолюцію, в української влади, виглядає, немає чіткого плану, як повернути державу обличчям до демократії та поваги до людських прав.
«Наш звіт висвітлює факт, що будь-яке насилля із будь-якого боку – неприйнятне, – каже Майліс Репс. – Найбільше критики присвячено тому, наскільки Росія тиснула на Україну. Про накладені нею економічні санкції і йдеться в резолюції. Навіть представники України підтвердили, що головна причина непідписання угод у Вільнюсі – блокування Росії і через це чіткі економічні причини».
Українську делегацію можуть позбавити права голосу
Зі свого боку, Марієтта де Пурбе-Лундін зауважує, що цей звіт ще неповний і вони мають намір відвідати Україну вже у лютому. Вона додає, що, власне, позбавлення української делегації права голосу, як покарання за порушення прав людини, могло бути впроваджене вже нині.
«Безумовно, Україна повинна поважати, а не порушувати права людини, – зазначає парламентар. – Тому ми кажемо: якщо буде нова спроба силового розгону Майдану, ми можемо розглянути санкції. Ми не зробили цього нині лише тому, що парламент України у вівторок відкликав закони, що були націлені проти протестувальників».
Нарешті, слід додати, що нинішня резолюція містить підтримку пропозиції генерального секретаря Ради Європи Торбйорна Ягланда, який раніше запропонував створення незалежної експертної групи контролю за розслідуванням порушень прав людини під час сутичок. ПАРЄ також закликала українську владу та опозицію якомога швидше визначитися, хто їх представлятиме у складі цієї групи.
У той час, як у ПАРЄ тривали дебати, під стінами цієї страсбурзької євроустанови відбувся мітинг на підтримку Євромайдану. Присутні співами й численними прапорами та плакатами виступали з вимогами до депутатів ПАРЄ накласти санкції й піддати критиці дії режиму президента Януковича. Учасники цього «страсбурзького Євромайдану» також мали змогу поспілкуватися із активістами з європейських та українських правозахисних організацій, а також передати свої вимоги депутатам ПАРЄ, які виходили до мітингувальників висловити свою солідарність.
Перед ухваленням резолюції, дебати у ПАРЄ щодо найделікатніших її пунктів, а саме – щодо визнання російського тиску, накладення санкції та відповідальності виключно на владу Януковича за ситуацію в Україні – були доволі жвавими.
Російські депутати та представники України від Партії регіонів намагалися всіма силами пом’якшити тон проекту резолюції. За оцінками депутатів від опозиції, вона вийшла доволі жорсткою та об’єктивно висвітила невеселі реалії нинішнього стану прав людини в Україні. Натомість, численні російські депутати, відкидаючи вплив Росії на українську кризу, заявляли, що резолюція однобока і тільки погіршить протистояння між протестувальниками та владою. Це ж відстоювали й представники провладної партії в українській делегації. Врешті-решт, зауважила депутат-регіонал Юлія Льовочкіна, резолюція вийшла доволі збалансованою.
«Тепер резолюція каже про відповідальність обох сторін, – пояснює вона. – Це важливий сигнал, що всі сторони, будь-хто, причетний до конфлікту в Україні, має зробити свій внесок у його вирішення. Можливість ухвалення санкції може розглядатися на асамблеї. Це дуже легке нагадування владі й протестувальникам, що не треба робити злочинів, насильство має зупинитись», – сказала Льовочкіна.
Власне, відповідальність за екстремістські дії з боку деяких протестувальників також згадується у резолюції, на що вказує одна з доповідачок Майліс Репс.
Обидві доповідачки, естонка Майліс Репс і шведка Марієтта де Пурбе-Лундін, в інтерв’ю Радіо Свобода заявили, що навіть у тому вигляді, в якому ухвалили цю резолюцію, в української влади, виглядає, немає чіткого плану, як повернути державу обличчям до демократії та поваги до людських прав.
«Наш звіт висвітлює факт, що будь-яке насилля із будь-якого боку – неприйнятне, – каже Майліс Репс. – Найбільше критики присвячено тому, наскільки Росія тиснула на Україну. Про накладені нею економічні санкції і йдеться в резолюції. Навіть представники України підтвердили, що головна причина непідписання угод у Вільнюсі – блокування Росії і через це чіткі економічні причини».
Українську делегацію можуть позбавити права голосу
Зі свого боку, Марієтта де Пурбе-Лундін зауважує, що цей звіт ще неповний і вони мають намір відвідати Україну вже у лютому. Вона додає, що, власне, позбавлення української делегації права голосу, як покарання за порушення прав людини, могло бути впроваджене вже нині.
Якщо буде нова спроба силового розгону Майдану, ми можемо розглянути санкціїТорбйорна Ягланда
Нарешті, слід додати, що нинішня резолюція містить підтримку пропозиції генерального секретаря Ради Європи Торбйорна Ягланда, який раніше запропонував створення незалежної експертної групи контролю за розслідуванням порушень прав людини під час сутичок. ПАРЄ також закликала українську владу та опозицію якомога швидше визначитися, хто їх представлятиме у складі цієї групи.
У той час, як у ПАРЄ тривали дебати, під стінами цієї страсбурзької євроустанови відбувся мітинг на підтримку Євромайдану. Присутні співами й численними прапорами та плакатами виступали з вимогами до депутатів ПАРЄ накласти санкції й піддати критиці дії режиму президента Януковича. Учасники цього «страсбурзького Євромайдану» також мали змогу поспілкуватися із активістами з європейських та українських правозахисних організацій, а також передати свої вимоги депутатам ПАРЄ, які виходили до мітингувальників висловити свою солідарність.
