Один із найбільш суперечливих громадсько-політичних діячів Росії, депутат петербурзьких законодавчих зборів Віталій Мілонов відкрив у сербському за населенням місті Митровиці в Косові «Російський правозахисний центр», мета якого – контроль за правами людини в регіоні та допомога сербській меншині в цій республіці. Офіційна Приштина не отримувала жодного офіційного запиту на реєстрацію нової організації. Пересічні серби в Митровиці вітають таку ініціативу.
Спостерігачі не виключають, що у такій ініціативі криється якась хитрість із російського боку, коли намагаються відкрити неурядову організації в країні, котру Росія не визнає. Та й важко просити про реєстрацію у офіційних осіб, котрих ви регулярно засуджуєте як «окупантів».
Така дилема стоїть перед Віталієм Мілоновим, місцевим законодавцем із Санкт-Петербурга. Ця суперечлива постать стала відомою у світі після того, як він став одним із ініціаторів місцевого закону про заборону «пропаганди гомосексуалізму», який став моделлю для загальноросійського законодавства. Він каже, що мета його «Російського правозахисного центру» в Митровиці – допомога етнічним сербам в Косові в умовах «серйозного геноциду» з боку «албанських окупантів».
«Це має бути центр, у якому завжди будуть і наші працівники, і представники сербської сторони для того, щоб ми могли ефективно здійснювати моніторинг порушення прав і свобод людини з боку ісламсько-албанських окупантів, турецьких фашистів та оперативно передавати інформацію в Росію, для Російської православної церкви та в міжнародні громадські організації», – розповів Мілонов журналістам при відкритті центру.
У Приштині не знають про «російських правозахисників»
Косово – колишня автономна область Сербії, котра односторонньо оголосила про незалежність у 2008 році. Її визнали понад 100 країн світу, зокрема, 23 з 28 країн-членів ЄС. Сербія і Росія не визнають Косова, хоча Белград розпочав нормалізацію стосунків із Приштиною за посередництва ЄС з метою подальшої євроінтеграції Сербії. Близько 90% з 2-мільйонного населення Косова – албанці за національністю, 4 відсотки – серби.
Віталій Мілонов стверджує, що «Російський правозахисний центр» – неурядова організація і повністю фінансується з приватних коштів. Себе він представляє як громадського діяча, а не офіційну особу.
Однак Зечир Беколлі, офіційний речник уряду в Приштині, котрий здійснює контроль за неурядовими організаціями в Косові, каже, що йому нічого не відомо про новий російський центр.
«На січень 2014 року не було жодного запиту на нашу адресу, на адресу нашого міністерства державної служби, з боку будь-якої російської неурядової організації», – каже він Радіо Свобода.
З іншого боку, місцеві серби, як, наприклад, Никола Івановіч, кажуть Радіо Свобода, що раді такій російській ініціативі: «Я не думаю, що ми можемо чекати багато підтримки від Белграда. Тому міжнародний зв’язок через Російську православну церкву і Росію – це у чомусь позитивне рішення для сербів півночі Косова».
Мілонов уже пообіцяв будівництво нового православного храму в Митровиці, в північній частині міста, де живуть місцеві серби, а також підтримку косовським сербам у навчанні в Росії. Ініціатива була озвучена у досить важливий час, коли координатор зовнішньої політики ЄС Катрін Аштон здійснює посередництво між Косовом і Сербією з метою нормалізації стосунків.
Матеріал підготували Jasmina Scekic і Василь Зілгалов.
Спостерігачі не виключають, що у такій ініціативі криється якась хитрість із російського боку, коли намагаються відкрити неурядову організації в країні, котру Росія не визнає. Та й важко просити про реєстрацію у офіційних осіб, котрих ви регулярно засуджуєте як «окупантів».
Така дилема стоїть перед Віталієм Мілоновим, місцевим законодавцем із Санкт-Петербурга. Ця суперечлива постать стала відомою у світі після того, як він став одним із ініціаторів місцевого закону про заборону «пропаганди гомосексуалізму», який став моделлю для загальноросійського законодавства. Він каже, що мета його «Російського правозахисного центру» в Митровиці – допомога етнічним сербам в Косові в умовах «серйозного геноциду» з боку «албанських окупантів».
«Це має бути центр, у якому завжди будуть і наші працівники, і представники сербської сторони для того, щоб ми могли ефективно здійснювати моніторинг порушення прав і свобод людини з боку ісламсько-албанських окупантів, турецьких фашистів та оперативно передавати інформацію в Росію, для Російської православної церкви та в міжнародні громадські організації», – розповів Мілонов журналістам при відкритті центру.
У Приштині не знають про «російських правозахисників»
Косово – колишня автономна область Сербії, котра односторонньо оголосила про незалежність у 2008 році. Її визнали понад 100 країн світу, зокрема, 23 з 28 країн-членів ЄС. Сербія і Росія не визнають Косова, хоча Белград розпочав нормалізацію стосунків із Приштиною за посередництва ЄС з метою подальшої євроінтеграції Сербії. Близько 90% з 2-мільйонного населення Косова – албанці за національністю, 4 відсотки – серби.
Віталій Мілонов стверджує, що «Російський правозахисний центр» – неурядова організація і повністю фінансується з приватних коштів. Себе він представляє як громадського діяча, а не офіційну особу.
Однак Зечир Беколлі, офіційний речник уряду в Приштині, котрий здійснює контроль за неурядовими організаціями в Косові, каже, що йому нічого не відомо про новий російський центр.
«На січень 2014 року не було жодного запиту на нашу адресу, на адресу нашого міністерства державної служби, з боку будь-якої російської неурядової організації», – каже він Радіо Свобода.
З іншого боку, місцеві серби, як, наприклад, Никола Івановіч, кажуть Радіо Свобода, що раді такій російській ініціативі: «Я не думаю, що ми можемо чекати багато підтримки від Белграда. Тому міжнародний зв’язок через Російську православну церкву і Росію – це у чомусь позитивне рішення для сербів півночі Косова».
Мілонов уже пообіцяв будівництво нового православного храму в Митровиці, в північній частині міста, де живуть місцеві серби, а також підтримку косовським сербам у навчанні в Росії. Ініціатива була озвучена у досить важливий час, коли координатор зовнішньої політики ЄС Катрін Аштон здійснює посередництво між Косовом і Сербією з метою нормалізації стосунків.
Матеріал підготували Jasmina Scekic і Василь Зілгалов.
