Київ – Процес підготовки до зимових Олімпійських ігор у Сочі супроводжувався серйозними порушеннями прав трудових мігрантів та місцевих жителів, які мешкали на території будівництва спортивних об’єктів. Мігрантів депортували без виплати належного заробітку, а сочинців переселяли без справедливих компенсацій. Про це йдеться в «путівнику», який підготувала правозахисна організація Human Rights Watch (HRW) для журналістів, які висвітлюватимуть олімпійські змагання в російському місті Сочі в лютому цього року. У цьому звіті йдеться про чимало інших порушень прав людини в Росії, які, на думку його авторів, суперечать цінностям Олімпійської хартії.
Тисячі журналістів з’їдуться незабаром до Сочі висвітлювати XXII зимові Олімпійські ігри. Але правозахисники наголошують на тому, що медійники мають перейматися не лише результатами змагань, поразками й перемогами, рекордами й досягненнями атлетів, але й тим, наскільки реалії країни-господаря ігор відповідають олімпійським цінностям.
Так, помічник директора програми Європи та Центральної Азії правозахисної організації Human Rights Watch Джейн Бучанан (Jane Buchanan) заявила про те, що цьогорічні Олімпійські ігри в Росії затьмарені серйозними порушеннями фундаментальних прав людини, включно зі свободою слова, і що світ має про це знати. Ці порушення, а також ширший контекст проблем з дотриманням прав людини в Росії експерти HRW виклали в спеціальному «путівнику» для журналістів.
Депортації, дискримінація, тиск на незалежних журналістів – перелік неповний
Програмний директор та старший дослідник HRW у Росії Тетяна Локшина наголошує на тому, що процес підготовки до Олімпійських ігор у Росії сам по собі був сповнений порушень прав людини. Під підготовчий прес потрапили насамперед нелегальні трудові мігранти й місцеві мешканці, які мали нещастя жити на територіях, відведених під будівництво олімпійських об’єктів. Перших – депортували без виплати обіцяного заробітку, других – переселяли без належної компенсації, за даними HRW.
«Якщо говорити про ті проблеми, які пов’язані безпосередньо з підготовкою до Олімпіади, то це ситуація робочих мігрантів, їх затримання, видворення з країни без виплати тої компенсації, яка їм належала за виконану роботу на олімпійських будівництвах. Частина жителів регіону втратили своє житло через олімпійське будівництво без адекватної компенсації. Це також тиск, що триває і посилився впродовж останнього місяця, на незалежних журналістів та активістів, які дозволяли собі критику олімпійського будівництва», – розповідає Тетяна Локшина.
Втім, голова адміністрації Краснодарського краю, де розташоване місто Сочі, Олександр Ткачов ще торік у вересні під час відвідин спецрозподільника для нелегальних мігрантів наголосив, що вони депортуватимуть людей виключно у відповідності до чинного міграційного законодавства, щоб захистити від них «все Сочі й весь край». Тамтешні чиновники пообіцяли тоді перевірити кожен будинок у Сочі.
Але це питання не єдине, яке HRW вважає пріоритетним у зв’язку з Олімпіадою. Так, експерти організації не оминають увагою і так званий «закон про заборону пропаганди гомосексуалізму». За словами Тетяни Локшиної, він є дискримінаційним щодо представників ЛГБТ-спільноти (лесбійки, геї, бісексуали, трансгендерні люди) і суперечить основоположним принципам Олімпійської хартії.
«В Олімпійській хартії принцип недискримінації дуже чітко прописаний як основоположний для Олімпійських ігор. Тому якщо країна, яка приймає такі ігри, незадовго до них ухвалює законодавство, що є дискримінаційним щодо ЛГБТ-спільноти, є винятково, нестерпно потворним», – наголошує Локшина.
Правозахисники також привертають увагу до того, що Сочі та загалом Північний Кавказ – це регіон, де свобода слова порушується систематично. На незалежних журналістів, які живуть і працюють у цій частині Росії, щодалі все більше тиснуть, зауважує Тетяна Локшина.
Бойкот не має сенсу, а прогрес у тому, що не відмовились від Паралімпійських ігор
Втім, до бойкоту зимових Олімпійських ігор в Сочі HRW не закликатиме. «Наша політика як організації така, що ми не закликаємо бойкотувати спортивні заходи. Це було б несправедливо щодо спортсменів», – зауважує російська представниця HRW.
Тим часом Тетяна Локшина відзначає і прогрес, досягнутий Росією у справі захисту прав людини за три десятиліття, що минули від часів літніх Олімпійських ігор у Москві 1980 року. Тоді СРСР відмовився проводити Паралімпійські ігри. Так комуністичні лідери хотіли довести, що в країні рад не існувало інвалідів. Цього разу в Росії з ідеєю Паралімпійських ігор погодилися, і вони відбудуться з 7 по 16 березня.
Тисячі журналістів з’їдуться незабаром до Сочі висвітлювати XXII зимові Олімпійські ігри. Але правозахисники наголошують на тому, що медійники мають перейматися не лише результатами змагань, поразками й перемогами, рекордами й досягненнями атлетів, але й тим, наскільки реалії країни-господаря ігор відповідають олімпійським цінностям.
Так, помічник директора програми Європи та Центральної Азії правозахисної організації Human Rights Watch Джейн Бучанан (Jane Buchanan) заявила про те, що цьогорічні Олімпійські ігри в Росії затьмарені серйозними порушеннями фундаментальних прав людини, включно зі свободою слова, і що світ має про це знати. Ці порушення, а також ширший контекст проблем з дотриманням прав людини в Росії експерти HRW виклали в спеціальному «путівнику» для журналістів.
Депортації, дискримінація, тиск на незалежних журналістів – перелік неповний
Програмний директор та старший дослідник HRW у Росії Тетяна Локшина наголошує на тому, що процес підготовки до Олімпійських ігор у Росії сам по собі був сповнений порушень прав людини. Під підготовчий прес потрапили насамперед нелегальні трудові мігранти й місцеві мешканці, які мали нещастя жити на територіях, відведених під будівництво олімпійських об’єктів. Перших – депортували без виплати обіцяного заробітку, других – переселяли без належної компенсації, за даними HRW.
«Якщо говорити про ті проблеми, які пов’язані безпосередньо з підготовкою до Олімпіади, то це ситуація робочих мігрантів, їх затримання, видворення з країни без виплати тої компенсації, яка їм належала за виконану роботу на олімпійських будівництвах. Частина жителів регіону втратили своє житло через олімпійське будівництво без адекватної компенсації. Це також тиск, що триває і посилився впродовж останнього місяця, на незалежних журналістів та активістів, які дозволяли собі критику олімпійського будівництва», – розповідає Тетяна Локшина.
Втім, голова адміністрації Краснодарського краю, де розташоване місто Сочі, Олександр Ткачов ще торік у вересні під час відвідин спецрозподільника для нелегальних мігрантів наголосив, що вони депортуватимуть людей виключно у відповідності до чинного міграційного законодавства, щоб захистити від них «все Сочі й весь край». Тамтешні чиновники пообіцяли тоді перевірити кожен будинок у Сочі.
Але це питання не єдине, яке HRW вважає пріоритетним у зв’язку з Олімпіадою. Так, експерти організації не оминають увагою і так званий «закон про заборону пропаганди гомосексуалізму». За словами Тетяни Локшиної, він є дискримінаційним щодо представників ЛГБТ-спільноти (лесбійки, геї, бісексуали, трансгендерні люди) і суперечить основоположним принципам Олімпійської хартії.
«В Олімпійській хартії принцип недискримінації дуже чітко прописаний як основоположний для Олімпійських ігор. Тому якщо країна, яка приймає такі ігри, незадовго до них ухвалює законодавство, що є дискримінаційним щодо ЛГБТ-спільноти, є винятково, нестерпно потворним», – наголошує Локшина.
Правозахисники також привертають увагу до того, що Сочі та загалом Північний Кавказ – це регіон, де свобода слова порушується систематично. На незалежних журналістів, які живуть і працюють у цій частині Росії, щодалі все більше тиснуть, зауважує Тетяна Локшина.
Бойкот не має сенсу, а прогрес у тому, що не відмовились від Паралімпійських ігор
Втім, до бойкоту зимових Олімпійських ігор в Сочі HRW не закликатиме. «Наша політика як організації така, що ми не закликаємо бойкотувати спортивні заходи. Це було б несправедливо щодо спортсменів», – зауважує російська представниця HRW.
Тим часом Тетяна Локшина відзначає і прогрес, досягнутий Росією у справі захисту прав людини за три десятиліття, що минули від часів літніх Олімпійських ігор у Москві 1980 року. Тоді СРСР відмовився проводити Паралімпійські ігри. Так комуністичні лідери хотіли довести, що в країні рад не існувало інвалідів. Цього разу в Росії з ідеєю Паралімпійських ігор погодилися, і вони відбудуться з 7 по 16 березня.
