США і Британія знали правду про катинський злочин, але мовчали?

Варшава – У Варшаві оприлюднили сенсаційний документ часів Другої світової. Минулого року його виявили в американському архіві. Згідно з цим документом, США та Велика Британія знали подробиці масових розстрілів польських офіцерів у Катині вже у 1940-і роки, проте замовчували відомі їм факти. Чому Вашингтон і Лондон доволі довго приховували наявні у них документи, що проливають світло на таємницю катинського злочину? Таке питання було лейтмотивом прес-конференції за участю Боґдана Здроєвського, польського міністра культури.

Кристина Пюрковська, американська дослідниця польського походження, багато років займається вивченням катинського злочину. Вона представила у Варшаві протокол допиту офіцера Джона Ван Вліта, зроблений у травні 1945 року в Парижі.

Американець під присягою розповів про те, що бачив у Катині. Цей полонений німцями офіцер був свідком ексгумації, яку гітлерівці проводили в Катині навесні 1943 року. Його свідчення однозначно заперечували радянську пропаганду, яка твердила, що катинський злочин вчинений руками німців. Пюрковська пояснює, що в 43-му гітлерівці навмисне привезли у Катинь 8 полонених американців та англійців, щоб пересварити таким чином антинімецьку коаліцію.

Хто був зацікавлений у приховуванні правди?

Пюрковська каже, що важливі для поляків англомовні документи, які стосуються катинського злочину, впродовж десятиліть були, а то й залишаються засекреченими. Дослідниця, зокрема, звертає увагу на те, що в протоколі допиту Ван Вліта згадані прізвища англійських офіцерів, які разом із ним були свідками німецької ексгумації в Катині. За словами історика, прізвища цих офіцерів, а також їхні свідчення у повоєнні роки чомусь засекретили.

Пюрковську доповнює Боґдан Здроєвський, польський міністр культури. Він звертає увагу на те, що у США перші документи, які проливали світло на катинський злочин, були розсекречені 40 років тому.

«Відтоді ми з великими труднощами намагаємося зорієнтуватися в цих архівах, які розпорошені. Приклад, який ми сьогодні навели, вже тому цікавий, що з чотирьох екземплярів свідчень очевидців доступний тільки один, натомість три інші в різних місцях цілком свідомо засекречені. Мене це не тільки обурює, але й лякає. Виявляється, що у 1950–52 роках, тобто в кінці епохи сталінізму, в період Холодної війни, були приховані докази катинського злочину в таких державах, як, наприклад, Велика Британія», – говорить Здроєвський.

У свою чергу, Анджей Кунерт, голова польської Ради охорони пам’яті боротьби та мучеництва, ставить риторичне запитання. «Хто був найбільше зацікавлений у тому, щоб приховувати такого типу інформацію та документи? Чому найвища влада США та Великої Британії, яка вже в 43-му році знала про катинський злочин, вирішила, що цю справу потрібно класифікувати як «топ-секрет»? Хто був зацікавлений у тому, щоб приховувати ці документи навіть під час Холодної війни, коли конфлікт між вільним світом та Радянським Союзом набув уже доволі гострих форм?» – зауважив Кунерт.

Згоди на компроміс у катинській справі не буде

Міністр Боґдан Здроєвський говорить, що таємниці – це, так би мовити, прокляття катинської справи. Він заявляє, що Польща не погодиться на припинення розслідування, допоки не будуть оприлюднені всі важливі документи, які стосуються цього злочину.

«Ми не дамо згоди на жодний компроміс щодо знань про катинський злочин, – твердить міністр. – Ми не погодимося на виправдання навмисних чи ненавмисних спроб приховати правду про цей злочин. Польська держава не погодиться на те, щоб справу закрили, перш ніж буде оприлюднена важлива з точки зору польських державних інтересів інформація, про яку потрібно повідомити громадську думку».

Історик Кристина Пюрковська відзначила, що Велика Британія дотепер ускладнює дослідникам доступ до матеріалів, які стосуються катинського злочину. Вона закликала офіційний Лондон повністю розсекретити архіви, де перебувають катинські документи, так, як це вже зробили у США.