Ми хочемо почати зміни у державі з себе – волонтерка Майдану

17-річна киянка Івона Костина зустрічає Святвечір і Різдво разом із двома своїми «сім’ями»: родичами і людьми, які стали рідними за останні дні – десятками інших волонтерів на Майдані біля стели Незалежності в українській столиці. Івона вийшла на Майдан у перший день протесту, 21 листопада, та обіцяє там залишатися доти, доки Україна не зміниться. Для неї це передовсім не стільки зміна влади, скільки реальні можливості для людей визначати своє майбутнє. Радіо Свобода спілкувалося з Івоною Костиною, координатором волонтерів кухні під стелою Незалежності, під час підготовки до нинішнього свята.

– У нас кухня орієнтована на роздачу, у нас немає польової кухні, тому волонтери вдома готують кутю, готують 12 страв, а ми тут ведемо прибирання, готуємо костюми і вже на Святвечір будемо робити дійство.

– Кого Ви пригощаєте зазвичай і скільки порцій роздаєте?

– Зазвичай ми пригощаємо абсолютно всіх, у нас немає поділу, що тих ми годуємо, а тих ні, у нас вільна кухня. Це близько трьох тисяч порцій на день, а чаю може роздатися від 5 до 6 тисяч порцій на день.

– Окремо тут поруч існує кухня Євромайдану у Будинку профспілок і туди багато волонтерів приносять і їжу, й пожертви. Чому ви існуєте окремо від них?

– Ми існуємо окремо тому, що ми є аполітичними. У профспілках вони знаходяться під контролем опозиційних партій. Ми би не хотіли наразі співпрацювати з опозицією в цьому плані. Ми сюди прийшли за ідею, не за якісь політичні партії, не за нового президента. Ми прийшли за ідеї зміни держави. І ми хочемо почати ці зміни з себе. У нас зараз приклад повної самоорганізації. Люди несуть нам їжу, пожертви, ми на ці пожертви купуємо їжу і роздаємо людям, загалом всім, які приходять сюди на Майдан.

– Якщо вам хтось щось приніс, яка гарантія, що ці харчі віддасте тим, хто тут зараз протестує на Майдані, і що ці гроші будуть використані за призначенням?

– У нас є повна звітність чекова по тих коштах, які ми збираємо. Щовечора проводиться інкасація скриньки для пожертв. Ми збираємо кошти тільки в скриньку. Ввечері у присутності представників Штабу, в присутності декотрих представників афганців наші представники інкасують скриньку, робиться опис у двох копіях. Ми потім перераховуємо ці кошти і потім через кілька днів, коли ці кошти витрачаються, я представляю чеки. Таким чином люди можуть підійти і подивитися. Кухня у нас працює цілодобово, ми роздаємо їжу безперервно.

– Чому ви зібралися саме під стелою Незалежності?

– До розгону ми працювали в наметі, який поставили від МНС, а після розгону ми зібралися першого числа (грудня – ред.) на стелі і вже не могли звідти піти. Ми всі тут стояли під час розгону. Це певно, що був найстрашніший момент мого життя особисто. Це настільки енергетичне місце, це як святиня наша насправді.

– Дехто говорить про те, що заклики «Євромайдан без політиків» – це технологія влади. Як Ви до цього ставитеся?

– Я не згодна. Я пам’ятаю цих людей, які сюди прийшли ще 21-го, 22-го (листопада). Це все була молодь, студентство. Справа не лише у молоді, це загалом були свідомі люди, які хочуть змін у своїй державі. Те, що зараз говорять про Євромайдан без політиків – це лише означає те, що людська свідомість підвищується, вони самі хочуть вносити зміни до держави, хочуть починати з себе, зі свого будинку, своєї сім’ї, своїх сусідів, не керуватися логікою, що прийде політик і щось змінить у країні. Люди готові змінювати свою власну оселю, а не орієнтуватися на когось.

– Чи для Вас має значення те, що Ви зустрічаєте Святвечір і, як виглядає Різдво тут, на Майдані, адже це родинне свято?

– Для мене це дуже символічно, бо люди, які тут працюють, це вже стала моя родина. Ми один одного підтримуємо довгий час, весь Майдан пройшли разом. Мені дуже приємно, що моя родина буде святкувати з нами тут на Майдані, і моя кровна родина, і моя родина майданівська.