Сімферополь – 2014-й – рік 70-ліття депортації кримськотатарського народу з його батьківщини. Вже зараз у Криму за ініціативою делегатів Курултаю (загальнонаціонального з’їзду) кримських татар розпочалися приготування до цієї сумної дати. Експерти зазначають, що в Україні наслідки цього злочину радянського режиму досі не подолані. Чи зможуть влада і суспільство гідно відзначити 70-ліття депортації кримських татар?
Уже понад два десятиліття 18 травня в Криму вшановується пам’ять тисяч кримчан, які загинули під час депортації 1944 року і в перші жорстокі роки на чужині, тисяч тих, хто у місцях вислання не дожив до часу повернення на батьківщину. 18 травня 2014 року – особливий день. Сімдесята річниця депортації стане для півострова ключовою датою року, що починається, вважають експерти.
Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров каже, що досі наслідки депортації не ліквідовані, індивідуальні і колективні права кримських татар, порушені цим злочином, не відновлені. Від початку майже 25 років тому репатріації, в Україні накопичилося багато гострих та актуальних проблем кримськотатарського народу, які вимагають негайного розв’язання. За словами голови Меджлісу, в кримськотатарському середовищі є великі очікування, що напередодні 70-ліття депортації влада мусила б вирішити кілька найбільш принципових для кримських татар проблем.
Рефат Чубаров називає деякі з них – ухвалення закону про відновлення прав кримськотатарського народу, легалізація Меджлісу, відновлення фінансування державної програми облаштування раніше депортованих осіб і проведення Міжнародного форуму з питань розвитку і безпеки кримськотатарського народу в Україні.
«Водночас, немає віри тому, що держава зможе це зробити. Саме тому кримськотатарська спільнота вимагає від своїх представницьких органів вжити відповідних форм тиску на владу для того, щоб парламент України ухвалив відповідний закон, щоб президент та уряд здійснили правові заходи для відновлення прав кримськотатарського народу», – зазначив Рефат Чубаров.
За його словами, Меджліс і кримськотатарська громадськість уже розпочали підготовку до таких «акцій тиску», які мали б спонукати владу реально вирішувати проблеми кримськотатарського народу.
Влада мусить іти на діалог із кримськими татарами – експерти
В умовах нинішньої політичної та економічної кризи в Україні звужується коридор можливостей влади, а з іншого, це і підштовхує її до реальних кроків з врегулювання кримськотатарської проблеми, вважає сімферопольський політолог, радник кримського прем’єра Олександр Форманчук. Він припускає, що нинішня влада не піде на офіційне визнання Меджлісу і на проведення Міжнародного форуму, але цілком могла б погодитися на ухвалення закону про реабілітацію кримськотатарського народу і на відновлення фінансування держпрограми облаштування репатріантів.
Політолог також не виключає переформатування Ради представників кримськотатарського народу при президентові. «Тут можна домагатися більш конструктивного складу цієї Ради, який міг би шукати компроміси і підтримувати діалог між кримською владою і керівництвом Меджлісу попри відомі проблеми», – вважає Олександр Форманчук.
Київський експерт-конфліктолог Ігор Семиволос поки не бачить готовності влади як в Києві, так і в Сімферополі до діалогу з кримськими татарами. На його думку, саме «примус до діалогу» може стати головною метою масових акцій кримських татар, які ближчим часом сколихнуть Крим.
«Якби це була сильна, потужна, але локальна акція, влада мала б більше шансів її ігнорувати, або, принаймні, спробувати відкупитися чи застосувати силу. Але в контексті подій, які відбуваються в Україні матимемо мультиплікаційний ефект: коли акції протесту в столиці та інших містах України посилюватимуть вимоги кримських татар», – зазначиає експерт.
За словами Ігоря Семиволоса, кругла дата депортації кримських татар та їхні вимоги до влади вирішити хоча б найгостріші проблеми також мають бути в порядку денному і опозиції, і всього українського суспільства.
Уже понад два десятиліття 18 травня в Криму вшановується пам’ять тисяч кримчан, які загинули під час депортації 1944 року і в перші жорстокі роки на чужині, тисяч тих, хто у місцях вислання не дожив до часу повернення на батьківщину. 18 травня 2014 року – особливий день. Сімдесята річниця депортації стане для півострова ключовою датою року, що починається, вважають експерти.
Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров каже, що досі наслідки депортації не ліквідовані, індивідуальні і колективні права кримських татар, порушені цим злочином, не відновлені. Від початку майже 25 років тому репатріації, в Україні накопичилося багато гострих та актуальних проблем кримськотатарського народу, які вимагають негайного розв’язання. За словами голови Меджлісу, в кримськотатарському середовищі є великі очікування, що напередодні 70-ліття депортації влада мусила б вирішити кілька найбільш принципових для кримських татар проблем.
Рефат Чубаров називає деякі з них – ухвалення закону про відновлення прав кримськотатарського народу, легалізація Меджлісу, відновлення фінансування державної програми облаштування раніше депортованих осіб і проведення Міжнародного форуму з питань розвитку і безпеки кримськотатарського народу в Україні.
«Водночас, немає віри тому, що держава зможе це зробити. Саме тому кримськотатарська спільнота вимагає від своїх представницьких органів вжити відповідних форм тиску на владу для того, щоб парламент України ухвалив відповідний закон, щоб президент та уряд здійснили правові заходи для відновлення прав кримськотатарського народу», – зазначив Рефат Чубаров.
За його словами, Меджліс і кримськотатарська громадськість уже розпочали підготовку до таких «акцій тиску», які мали б спонукати владу реально вирішувати проблеми кримськотатарського народу.
Влада мусить іти на діалог із кримськими татарами – експерти
В умовах нинішньої політичної та економічної кризи в Україні звужується коридор можливостей влади, а з іншого, це і підштовхує її до реальних кроків з врегулювання кримськотатарської проблеми, вважає сімферопольський політолог, радник кримського прем’єра Олександр Форманчук. Він припускає, що нинішня влада не піде на офіційне визнання Меджлісу і на проведення Міжнародного форуму, але цілком могла б погодитися на ухвалення закону про реабілітацію кримськотатарського народу і на відновлення фінансування держпрограми облаштування репатріантів.
Політолог також не виключає переформатування Ради представників кримськотатарського народу при президентові. «Тут можна домагатися більш конструктивного складу цієї Ради, який міг би шукати компроміси і підтримувати діалог між кримською владою і керівництвом Меджлісу попри відомі проблеми», – вважає Олександр Форманчук.
Київський експерт-конфліктолог Ігор Семиволос поки не бачить готовності влади як в Києві, так і в Сімферополі до діалогу з кримськими татарами. На його думку, саме «примус до діалогу» може стати головною метою масових акцій кримських татар, які ближчим часом сколихнуть Крим.
Акції протесту в столиці та інших містах України посилюватимуть вимоги кримських татарІгор Семиволос
За словами Ігоря Семиволоса, кругла дата депортації кримських татар та їхні вимоги до влади вирішити хоча б найгостріші проблеми також мають бути в порядку денному і опозиції, і всього українського суспільства.
