Київ – Де українські нобелівські лауреати? У відпустках за свій рахунок, заявляє профспілка Національної академії наук. За словами активістів профспілки, у проекті держбюджету на наступний рік закладено таке саме фінансування на науку, як і було цього року, а починаючи із липня планують підвищувати зарплату бюджетникам, серед яких і освітяни – тільки неясно, звідки на це візьмуть гроші.
2 мільярди 662 мільйони – така сума, за словами голови профспілки Національної академії наук Анатолія Широкова, відведена на потреби відомства у поточному році. І мало не з точністю до гривні ця сума дублюється у проекті державного бюджету на 2014 рік, який отримала для ознайомлення НАН, говорить він. Це при тому, що потреби, які за всіма статтями обґрунтовувала академія, становлять 3 мільярди 980 мільйонів, тобто їм не вистачає більше ніж мільярд гривень.
Тим часом, із другого півріччя планується підвищення зарплат для науковців, тільки вони його не побачать, зазначає Широков.
«Із 1 липня – ніби на 4,46% повинно підвищитись всім по сітці, і з 1 жовтня 14-го року – ще на 13,6%. Але наші люди ніяк не відчували те, що прем’єр каже: підвищуємо зарплату, бо вирішували цю ситуацію за рахунок режиму неповного робочого тижня або відпусток за власний рахунок. Отаким чином і викручувались», – зауважує він.
Проблему можна було б вирішити за рахунок грантів, вважає Олександр Скороход, голова ради молодих вчених Інституту молекулярної біології і генетики. Однак, за його словами, для цього сьогодні немає законодавчого забезпечення.
«Така ситуація із фінансуванням по грантах, коли виплати йдуть не раніше, ніж за три місяці до закінчення виконання проекту. Або відбуваються ще такі дивні речі, коли людина їде на рік-півроку стажуватися за кордоном, але змушена повертатися на один день в Україну, бо поїздки обмежені терміном три місяці, відмітитися в Україні, і тільки потім може продовжувати стажування», – розповідає науковець.
Тим не менш, зауважує Скороход, через специфіку розмитнення необхідні для експериментів імпортні реактиви для українських науковців коштують дорожче, аніж для їхніх колег на Заході, а те, що український аспірант повинен щорічно продукувати по п’ять наукових статей, незалежно від галузі та напрямків досліджень, тож люди змушені «дробити» свою дисертацію на більше частин, і замість однієї ґрунтовної публікації писати п’ять, які будуть апріорі нижчої якості. Обидва науковці наголошують: українській науці потрібно «перезавантаження», щоб їй, якщо не допомагали, то хоча б не заважали розвиватись.
Науку чекає «оптимізація» – Гриневич
Українську науку чекає «оптимізація», бо платити їй із бюджету на достатньому рівні не хочуть, а те, що вона заробила на проектах своїх розробок, переправляють на інші витрати, зокрема, соціальні виплати, констатує очільниця профільного парламентського комітету, депутат від «Батьківщини» Лілія Гриневич.
«Будь-які кошти у вигляді гранту чи у вигляді оплати по укладених угодах обов’язково ідуть на рахунки Державного казначейства. І потім ці кошти там зависають, тобто де-юре ці кошти є, а де-факто не доплачуються науковим установам», – пояснює депутат.
Також вона нагадала, що суттєві дотації наступного року отримають правоохоронні відомства – за рахунок інших галузей.
Бюджету ще немає, його розглянуть у січні
У бюджетному комітеті коментувати розподіл бюджетних коштів на науку відмовляються. Кажуть: вони проект бюджету ще не розглядали, це будуть робити на початку наступного року. А заступник голови фракції Партії регіонів Анатолій Кінах зазначив у коментарі Радіо Свобода, що проект держбюджету потребує доопрацювання у всіх галузях, а не тільки в освітній.
«Для нас дуже важлива прозорість, пріоритети і створення умов, щоб додаткові ресурси надходили не через збільшення державного боргу, а через більш ефективну діяльність економіки», – наголошує він.
Верховна Рада вирішила перенести на 16 січня ухвалення внесеного на розгляд минулого тижня законопроекту про державний бюджет на 2014 рік. Лідери опозиційних партій заявили, що за нього голосувати не будуть.
2 мільярди 662 мільйони – така сума, за словами голови профспілки Національної академії наук Анатолія Широкова, відведена на потреби відомства у поточному році. І мало не з точністю до гривні ця сума дублюється у проекті державного бюджету на 2014 рік, який отримала для ознайомлення НАН, говорить він. Це при тому, що потреби, які за всіма статтями обґрунтовувала академія, становлять 3 мільярди 980 мільйонів, тобто їм не вистачає більше ніж мільярд гривень.
Тим часом, із другого півріччя планується підвищення зарплат для науковців, тільки вони його не побачать, зазначає Широков.
«Із 1 липня – ніби на 4,46% повинно підвищитись всім по сітці, і з 1 жовтня 14-го року – ще на 13,6%. Але наші люди ніяк не відчували те, що прем’єр каже: підвищуємо зарплату, бо вирішували цю ситуацію за рахунок режиму неповного робочого тижня або відпусток за власний рахунок. Отаким чином і викручувались», – зауважує він.
Проблему можна було б вирішити за рахунок грантів, вважає Олександр Скороход, голова ради молодих вчених Інституту молекулярної біології і генетики. Однак, за його словами, для цього сьогодні немає законодавчого забезпечення.
«Така ситуація із фінансуванням по грантах, коли виплати йдуть не раніше, ніж за три місяці до закінчення виконання проекту. Або відбуваються ще такі дивні речі, коли людина їде на рік-півроку стажуватися за кордоном, але змушена повертатися на один день в Україну, бо поїздки обмежені терміном три місяці, відмітитися в Україні, і тільки потім може продовжувати стажування», – розповідає науковець.
Тим не менш, зауважує Скороход, через специфіку розмитнення необхідні для експериментів імпортні реактиви для українських науковців коштують дорожче, аніж для їхніх колег на Заході, а те, що український аспірант повинен щорічно продукувати по п’ять наукових статей, незалежно від галузі та напрямків досліджень, тож люди змушені «дробити» свою дисертацію на більше частин, і замість однієї ґрунтовної публікації писати п’ять, які будуть апріорі нижчої якості. Обидва науковці наголошують: українській науці потрібно «перезавантаження», щоб їй, якщо не допомагали, то хоча б не заважали розвиватись.
Науку чекає «оптимізація» – Гриневич
Українську науку чекає «оптимізація», бо платити їй із бюджету на достатньому рівні не хочуть, а те, що вона заробила на проектах своїх розробок, переправляють на інші витрати, зокрема, соціальні виплати, констатує очільниця профільного парламентського комітету, депутат від «Батьківщини» Лілія Гриневич.
«Будь-які кошти у вигляді гранту чи у вигляді оплати по укладених угодах обов’язково ідуть на рахунки Державного казначейства. І потім ці кошти там зависають, тобто де-юре ці кошти є, а де-факто не доплачуються науковим установам», – пояснює депутат.
Також вона нагадала, що суттєві дотації наступного року отримають правоохоронні відомства – за рахунок інших галузей.
Бюджету ще немає, його розглянуть у січні
У бюджетному комітеті коментувати розподіл бюджетних коштів на науку відмовляються. Кажуть: вони проект бюджету ще не розглядали, це будуть робити на початку наступного року. А заступник голови фракції Партії регіонів Анатолій Кінах зазначив у коментарі Радіо Свобода, що проект держбюджету потребує доопрацювання у всіх галузях, а не тільки в освітній.
«Для нас дуже важлива прозорість, пріоритети і створення умов, щоб додаткові ресурси надходили не через збільшення державного боргу, а через більш ефективну діяльність економіки», – наголошує він.
Верховна Рада вирішила перенести на 16 січня ухвалення внесеного на розгляд минулого тижня законопроекту про державний бюджет на 2014 рік. Лідери опозиційних партій заявили, що за нього голосувати не будуть.
