Ймовірно, що 17 грудня президент Росії Володимир Путін на зустрічі з Віктором Януковичем зробить Україні щедру пропозицію. Водночас, Москва має довгий послужний список гучних обіцянок фінансової допомоги, які ніколи не були виконані.
Кредит для порятунку економіки України? Газова угода? Торговельні пільги? Оглядачі припускають, що президент Росії Володимир Путін пообіцяє Януковичу серйозну допомогу, щоб втримати Київ на орбіті Кремля.
У той час, як економіка України у кризі, а тисячі українців вже четвертий тиждень мітингують проти зупинки євроінтеграції на користь більш тісних зв'язків з Москвою, що ж може запропонувати Путін?
І щоб це не було, чи можна розраховувати на цю пропозицію? Короткий огляд обіцянок Москви країнам, на які вона прагне впливати, ставить це під сумнів.
Росія і Сербія
У відносинах з Сербією Москва також використовувала «пряник допомоги та інвестицій» – щоб зберегти Белград залежним.
Одним із яскравих прикладів є угода між двома країнами в 2011 році – про пакет допомоги Белграду в розмірі близько 1 мільярда доларів. 200 мільйонів доларів мали піти на компенсацію бюджетного дефіциту, а завдяки 800 мільйонам доларів мали модернізувати державну залізницю.
Меншу з двох сум Белград отримав, але Москва постійно відкладає надання 800 мільйонів. Пояснення ж незмінне: Сербія поки не має достатньо надійного проекту, який виправдав би виділення такої суми.
Росія і Киргизстан
Москва погодилася надати Бішкеку кредит у 2 мільярди доларів у лютому 2009 року. Це був період загострення суперечностей Кремля із Заходом, і Росія виступала проти використання Америкою авіабази Манас під Бішкеком.
Курманбек Бакієв, тодішній президент Киргизстану, заспокоїв Москву, заявивши, що база буде закрита, і після цього Росія оголосила про надання коштів Бішкеку.
Але новий грошовий потік з Росії «вичерпався» майже відразу ж. Бішкек отримав лише близько 450 мільйонів доларів у вигляді грантів, коли Москва заморозила співпрацю на тлі нового конфлікту. Цього разу безпосередньо між Кремлем і Бакієвим. Киргизький лідер заявив, що він веде переговори з Вашингтоном, щоб знову дозволити американським військовим використовувати Манас як транзитний центр.
Росія відповіла – припинила надання обіцяної допомоги Бішкеку, звинувативши сім’ю Бакієва у привласненні частини цих грошей.
Росія та Ісландія
Напевно, найдивнішою пропозицією допомоги від Росії була ідея надання 5,4 мільярда доларів Ісландії, яка потерпала від краху банківського сектора в 2008 році.
Від початку здавалося, що в пропозиції було більше «показухи», ніж змісту. Адже з’явилася вона в той час, коли навіть традиційні західні банківські партнери Ісландії не пропонували Рейк'явіку допомогу.
Навіть посол Росії Ісландії публічно висловив скептицизм, припускаючи, що Москва сподівається отримати у відповідь не гроші, а «знаменитий ісландський оселедець, популярний в Росії з радянських часів».
Проте, як Москва неодноразово демонструвала, слова можуть бути настільки ж ефективним, як і дії. Обіцянка допомогти Ісландії заполонила світові новини і підкреслила безпорадність Заходу. Той факт, що Москва ніколи не наполягала на виконанні цієї унікальної обіцянки, залишився непоміченим.
Матеріал підготували Charles Recknagel , Марічка Набока
Кредит для порятунку економіки України? Газова угода? Торговельні пільги? Оглядачі припускають, що президент Росії Володимир Путін пообіцяє Януковичу серйозну допомогу, щоб втримати Київ на орбіті Кремля.
У той час, як економіка України у кризі, а тисячі українців вже четвертий тиждень мітингують проти зупинки євроінтеграції на користь більш тісних зв'язків з Москвою, що ж може запропонувати Путін?
І щоб це не було, чи можна розраховувати на цю пропозицію? Короткий огляд обіцянок Москви країнам, на які вона прагне впливати, ставить це під сумнів.
Росія і Сербія
У відносинах з Сербією Москва також використовувала «пряник допомоги та інвестицій» – щоб зберегти Белград залежним.
Одним із яскравих прикладів є угода між двома країнами в 2011 році – про пакет допомоги Белграду в розмірі близько 1 мільярда доларів. 200 мільйонів доларів мали піти на компенсацію бюджетного дефіциту, а завдяки 800 мільйонам доларів мали модернізувати державну залізницю.
Меншу з двох сум Белград отримав, але Москва постійно відкладає надання 800 мільйонів. Пояснення ж незмінне: Сербія поки не має достатньо надійного проекту, який виправдав би виділення такої суми.
Росія і Киргизстан
Москва погодилася надати Бішкеку кредит у 2 мільярди доларів у лютому 2009 року. Це був період загострення суперечностей Кремля із Заходом, і Росія виступала проти використання Америкою авіабази Манас під Бішкеком.
Курманбек Бакієв, тодішній президент Киргизстану, заспокоїв Москву, заявивши, що база буде закрита, і після цього Росія оголосила про надання коштів Бішкеку.
Але новий грошовий потік з Росії «вичерпався» майже відразу ж. Бішкек отримав лише близько 450 мільйонів доларів у вигляді грантів, коли Москва заморозила співпрацю на тлі нового конфлікту. Цього разу безпосередньо між Кремлем і Бакієвим. Киргизький лідер заявив, що він веде переговори з Вашингтоном, щоб знову дозволити американським військовим використовувати Манас як транзитний центр.
Росія відповіла – припинила надання обіцяної допомоги Бішкеку, звинувативши сім’ю Бакієва у привласненні частини цих грошей.
Росія та Ісландія
Напевно, найдивнішою пропозицією допомоги від Росії була ідея надання 5,4 мільярда доларів Ісландії, яка потерпала від краху банківського сектора в 2008 році.
Від початку здавалося, що в пропозиції було більше «показухи», ніж змісту. Адже з’явилася вона в той час, коли навіть традиційні західні банківські партнери Ісландії не пропонували Рейк'явіку допомогу.
Навіть посол Росії Ісландії публічно висловив скептицизм, припускаючи, що Москва сподівається отримати у відповідь не гроші, а «знаменитий ісландський оселедець, популярний в Росії з радянських часів».
Проте, як Москва неодноразово демонструвала, слова можуть бути настільки ж ефективним, як і дії. Обіцянка допомогти Ісландії заполонила світові новини і підкреслила безпорадність Заходу. Той факт, що Москва ніколи не наполягала на виконанні цієї унікальної обіцянки, залишився непоміченим.
Матеріал підготували Charles Recknagel , Марічка Набока
