Київ – Вперше за дев’ять років українці довели, що здатні на масові протести, констатує «Український тиждень». Видання пише, що балачки про розчарованих подіями дев’ятирічної давності та неготових до протестів громадян уже неактуальні. Докладніше про масові акції протесту тижневик розповідає в статті «Жива кров Євромайданів».
У цьому ж числі «Український тиждень» пише, що коли Віктор Янукович зупинив переговори з Європейським союзом про підписання угоди про асоціацію, це виявило два принципові для світової політики моменти. Перший – Україна фактично не може діяти як незалежна держава. Другий – політика ЄС та США у Східній Європі зазнала поразки, бо тиску Путіна змогла протиставити лише риторику. Полум’яну, але порожню. Більше з аналізом ситуації журналістів тижневик знайомить у публікації «Хто з’їсть колобка?».
Непідписання угоди про асоціацію з ЄС у Вільнюсі стало найбільшою зовнішньополітичною поразкою за всю історію України. Більшою, ніж навіть ненадання Україні Плану дій щодо членства під час саміту НАТО в Бухаресті, констатує «Дзеркало тижня». Якщо держава говорить, що її влаштовують результати переговорів, завершує переговори і парафує текст, цим вона визнає, що її влаштовує рівень реалізації у тексті угоди її переговорної позиції. Якщо ж держава після цього раптом, за тиждень до підписання, заявляє, що на неї тиснуть, а для підписання їй потрібні додаткові кошти, то у всіх партнерів – і друзів, і ворогів – виникають запитання: а чи справді ця держава здатна виробляти, виражати й реалізовувати автономну волю? Чи справді вона є самостійним суб'єктом міжнародного права? Суверенітет – це здатність не лише збирати податки й витрачати бюджет, а й захищати країну у випадку зовнішньої загрози чи тиску, нагадує тижневик у статті «Спроможність бути державою».
Пенітенціарну систему часто називають державою в державі. Дійсно, визнає тижневик «Коментарі», у в’язницях є своя влада – як офіційна, так і неформальна, існують свої правила, дозволи та заборони – як де-юре, так і де-факто, і власна економіка – як легальна, так і тіньова. Ґрати хоч і проводять межу між двома частинами суспільства, проте не роблять їх незалежними. Обидві частини сповнені взаємної недовіри та звинувачують одна одну в жорстокості. А ще світ по той бік ґрат є відображенням світу по цей бік. І вдивившись у життя та суспільні звичаї там, можна краще зрозуміти життя і суспільні звичаї тут, наголошує видання. Заголовок матеріалу – «Портрет системи».
«У зоні ризику» – у матеріалі під такою назвою тижневик «Фокус» стверджує, що в Україні 20 тисяч техногенно небезпечних об'єктів, із них 6000 можуть вибухнути в будь-який момент. Видання розповідає, як залишитися в живих серед старих шахт, хімпідприємств і складів боєприпасів.
У цьому ж числі «Український тиждень» пише, що коли Віктор Янукович зупинив переговори з Європейським союзом про підписання угоди про асоціацію, це виявило два принципові для світової політики моменти. Перший – Україна фактично не може діяти як незалежна держава. Другий – політика ЄС та США у Східній Європі зазнала поразки, бо тиску Путіна змогла протиставити лише риторику. Полум’яну, але порожню. Більше з аналізом ситуації журналістів тижневик знайомить у публікації «Хто з’їсть колобка?».
Непідписання угоди про асоціацію з ЄС у Вільнюсі стало найбільшою зовнішньополітичною поразкою за всю історію України. Більшою, ніж навіть ненадання Україні Плану дій щодо членства під час саміту НАТО в Бухаресті, констатує «Дзеркало тижня». Якщо держава говорить, що її влаштовують результати переговорів, завершує переговори і парафує текст, цим вона визнає, що її влаштовує рівень реалізації у тексті угоди її переговорної позиції. Якщо ж держава після цього раптом, за тиждень до підписання, заявляє, що на неї тиснуть, а для підписання їй потрібні додаткові кошти, то у всіх партнерів – і друзів, і ворогів – виникають запитання: а чи справді ця держава здатна виробляти, виражати й реалізовувати автономну волю? Чи справді вона є самостійним суб'єктом міжнародного права? Суверенітет – це здатність не лише збирати податки й витрачати бюджет, а й захищати країну у випадку зовнішньої загрози чи тиску, нагадує тижневик у статті «Спроможність бути державою».
Пенітенціарну систему часто називають державою в державі. Дійсно, визнає тижневик «Коментарі», у в’язницях є своя влада – як офіційна, так і неформальна, існують свої правила, дозволи та заборони – як де-юре, так і де-факто, і власна економіка – як легальна, так і тіньова. Ґрати хоч і проводять межу між двома частинами суспільства, проте не роблять їх незалежними. Обидві частини сповнені взаємної недовіри та звинувачують одна одну в жорстокості. А ще світ по той бік ґрат є відображенням світу по цей бік. І вдивившись у життя та суспільні звичаї там, можна краще зрозуміти життя і суспільні звичаї тут, наголошує видання. Заголовок матеріалу – «Портрет системи».
«У зоні ризику» – у матеріалі під такою назвою тижневик «Фокус» стверджує, що в Україні 20 тисяч техногенно небезпечних об'єктів, із них 6000 можуть вибухнути в будь-який момент. Видання розповідає, як залишитися в живих серед старих шахт, хімпідприємств і складів боєприпасів.
