П’ятий день на площі «Свободи» збираються люди різних професій, щоб підтримати підписання угоди про європейську асоціацію, але серед учасників Євромайдану у Харкові молодь – у меншості. І в середу молодь харківських вишів у своїй більшості проігнорувала всеукраїнський страйк студентів. На страйк біля національного університету імені Каразіна вийшло кілька десятків студентів. Це при тому, що у харківських вишах навчається понад 230 тисяч студентів.
«У якомусь сонному стані перебувають харківські студенти» – такі слова підібрала для опису настроїв серед молоді студентка відділення журналістики Харківського національного університету імені Каразіна Олена Сорока.
«Це проблема не викладачів, це проблема студентів. З мого потоку максимум можна назбирати журналістів п’ять людей», – каже Олена Сорока. Приблизно таку статистику щодо охочих боротися за європейську долю держави називають студенти Харківської політехніки, Юридичної академії та ХАІ.
Студенти розповіли Радіо Свобода, що комусь для висловлення громадянської позиції однодумців не вистачає сміливості, декому звично виходити на страйки за гроші, ну а деяким молодим людям здається, що питання геополітики в руках президента України і Майдани тут ні до чого.
«Я би теж вийшла, але, на жаль, у мене немає часу. Я ж навчаюся. А ввечері я навчаюся вдома», – каже студентка філфаку ХНУ імені Каразіна Юлія.
«Я з медичного факультету. Я не спостерігаю за київськими подіями. Доля держави мені цікава, але якось…» – зізнається майбутній медик.
«Майже не цікавлюсь подіями Києва. Бо від того, що нам буде небайдужою доля країни і те, як проходить Майдан, нічого не зміниться. Нам нецікаво», – кажуть хлопці з математичних факультетів ХНУ імені Каразіна.
Сьогодні у соціальних мережах харківська молодь домовлялася провести акції на підтримку євроінтеграції України біля своїх університетів. На призначену 12-ту годину вийшло з десяток хлопців і дівчат.
«Сьогодні представники ректорату, деканату нам сказали, що у нас ректорська перевірка присутності студентів, і на цьому багато разів наголосили, ну, звісно, з приводу грипу, тощо. Але якось студенти можливо надто зациклені на навчанні або на чомусь іншому, бо громадянська позиція їм якось байдужа», – зауважила одна із поодиноких учасниць студентського страйку Ольга Чистотіна.
При цьому ця студентка філософського факультету визнала, що на студентів із ректорату ніхто не тисне і не забороняє виходити на Євромайдани.
Близько 14-ї години протестуючих студентів побільшало до сорока осіб.
Свою відстороненість від всеукраїнських громадських акцій, наприклад, студенти національного університету «Юридична академія» імені Ярослава Мудрого пояснили небажанням ставати мішенню для «Беркуту», іншим не подобається закон про прокуратуру, який ухвалювався на вимогу ЄС, мовляв, тепер цей закон майбутнім прокурорам невигідний, бо там зменшилась кількість робочих місць.
Студенти чи не всіх харківських вишів нарікали на брак молодіжного лідера, який їх би згуртував і вивів на Євромайдан у Харкові. На думку п’ятикурсника юридичної академії Ростислава Небельського, студентське самоврядування запрограмоване ректоратом таким чином, щоб ним легко було керувати.
«Практика, яка знищила студентське самоврядування шляхом призначення всіх виборних посадових осіб, призвела до того, що у студентів немає своїх справжніх лідерів. Тільки призначені деканатами та ректоратами», – констатує активіст Харківського Євромайдану Ростислав Небельський.
Студентам потрібно самостійно розвивати соціальний ген – викладач
Доцент кафедри прикладної соціології та соціальних комунікацій ХНУ імені Каразіна Сергій Аксьонов наголосив Радіо Свобода, що відтоді, як 2004 року, коли харківське студентство масово виходило на Помаранчевий майдан, і вони не зважали на всілякі ректорські перевірки та сесії, минуло три покоління студентів. Хлопці і дівчата, які зараз здобувають вищу освіту, стали більш прагматичними, при цьому на них тисне невизначеність з реалізацією потенціалу, до того ж вони мають проблеми з ідентифікацією себе як українця, як громадянина, який має розмірковувати про майбутнє держави і самому брати участь у суспільному житті. Ця пасивність виникла через відсутність так званого соціального гену у нинішніх студентів Східної України, вважає науковець Сергій Аксьонов.
«Ось цього соціального гену їм не передали батьки, суспільство не передало. Їм потрібно самостійно розвивати цей соціальний ген. Так склалося, що на заході України ген громадянина більш розвинутий. А на сході просто немає розуміння, що людина – це громадянин країни, що вони мають будувати державу. На сході України розуміння громадянина можливо й відсутнє у розумінні людей із західних областей» – так аналізує студентські настрої Сергій Аксьонов.
Євромайдани вразили і очільника Харківщини Михайла Добкіна, про це він зізнався журналістам під час «чаю з губернатором» – щомісяця він запрошує на чаювання пресу, щоб у вільній атмосфері відповісти на запитання журналістів.
За словами голови Харківської обласної державної адміністрації, якби політики не втрутились у проєвропейський майданний рух Києва, то була б ідеальна картина того, як потрібно відстоювати позицію всією українською громадою, в країні, де ще не сформоване громадянське суспільство.
«Зробити це штучно неможливо, от в цьому і унікальність цієї ситуації», – поділився враженнями від столичного Євромайдану Михайло Добкін.
Чимало харківських студентів, опитаних Радіо Свобода, збираються долучитися до Євромайдану вирішального дня – 29 листопада.
«У якомусь сонному стані перебувають харківські студенти» – такі слова підібрала для опису настроїв серед молоді студентка відділення журналістики Харківського національного університету імені Каразіна Олена Сорока.
«Це проблема не викладачів, це проблема студентів. З мого потоку максимум можна назбирати журналістів п’ять людей», – каже Олена Сорока. Приблизно таку статистику щодо охочих боротися за європейську долю держави називають студенти Харківської політехніки, Юридичної академії та ХАІ.
Студенти розповіли Радіо Свобода, що комусь для висловлення громадянської позиції однодумців не вистачає сміливості, декому звично виходити на страйки за гроші, ну а деяким молодим людям здається, що питання геополітики в руках президента України і Майдани тут ні до чого.
«Я би теж вийшла, але, на жаль, у мене немає часу. Я ж навчаюся. А ввечері я навчаюся вдома», – каже студентка філфаку ХНУ імені Каразіна Юлія.
«Я з медичного факультету. Я не спостерігаю за київськими подіями. Доля держави мені цікава, але якось…» – зізнається майбутній медик.
«Майже не цікавлюсь подіями Києва. Бо від того, що нам буде небайдужою доля країни і те, як проходить Майдан, нічого не зміниться. Нам нецікаво», – кажуть хлопці з математичних факультетів ХНУ імені Каразіна.
Сьогодні у соціальних мережах харківська молодь домовлялася провести акції на підтримку євроінтеграції України біля своїх університетів. На призначену 12-ту годину вийшло з десяток хлопців і дівчат.
Представники ректорату, деканату сказали, що у нас ректорська перевірка присутності студентів, і на цьому багато разів наголосилиОльга Чистотіна
При цьому ця студентка філософського факультету визнала, що на студентів із ректорату ніхто не тисне і не забороняє виходити на Євромайдани.
Близько 14-ї години протестуючих студентів побільшало до сорока осіб.
Свою відстороненість від всеукраїнських громадських акцій, наприклад, студенти національного університету «Юридична академія» імені Ярослава Мудрого пояснили небажанням ставати мішенню для «Беркуту», іншим не подобається закон про прокуратуру, який ухвалювався на вимогу ЄС, мовляв, тепер цей закон майбутнім прокурорам невигідний, бо там зменшилась кількість робочих місць.
Студенти чи не всіх харківських вишів нарікали на брак молодіжного лідера, який їх би згуртував і вивів на Євромайдан у Харкові. На думку п’ятикурсника юридичної академії Ростислава Небельського, студентське самоврядування запрограмоване ректоратом таким чином, щоб ним легко було керувати.
У студентів немає своїх справжніх лідерів. Тільки призначені деканатами та ректоратамиРостислав Небельський
Студентам потрібно самостійно розвивати соціальний ген – викладач
Доцент кафедри прикладної соціології та соціальних комунікацій ХНУ імені Каразіна Сергій Аксьонов наголосив Радіо Свобода, що відтоді, як 2004 року, коли харківське студентство масово виходило на Помаранчевий майдан, і вони не зважали на всілякі ректорські перевірки та сесії, минуло три покоління студентів. Хлопці і дівчата, які зараз здобувають вищу освіту, стали більш прагматичними, при цьому на них тисне невизначеність з реалізацією потенціалу, до того ж вони мають проблеми з ідентифікацією себе як українця, як громадянина, який має розмірковувати про майбутнє держави і самому брати участь у суспільному житті. Ця пасивність виникла через відсутність так званого соціального гену у нинішніх студентів Східної України, вважає науковець Сергій Аксьонов.
На заході України ген громадянина більш розвинутий. А на сході просто немає розуміння, що людина – це громадянин країниСергій Аксьонов
Євромайдани вразили і очільника Харківщини Михайла Добкіна, про це він зізнався журналістам під час «чаю з губернатором» – щомісяця він запрошує на чаювання пресу, щоб у вільній атмосфері відповісти на запитання журналістів.
За словами голови Харківської обласної державної адміністрації, якби політики не втрутились у проєвропейський майданний рух Києва, то була б ідеальна картина того, як потрібно відстоювати позицію всією українською громадою, в країні, де ще не сформоване громадянське суспільство.
«Зробити це штучно неможливо, от в цьому і унікальність цієї ситуації», – поділився враженнями від столичного Євромайдану Михайло Добкін.
Чимало харківських студентів, опитаних Радіо Свобода, збираються долучитися до Євромайдану вирішального дня – 29 листопада.
