Лондон – На тлі однієї з найупізнаваніших туристичних візитівок Лондона – Tower Bridge, над Темзою, цими вихідними прозвучав український фольклор, а згодом під вогнями вечірнього міста натовп підспівував Олегу Срипці і слухав Тараса Чубая. Хоча заходів упродовж трьох «Днів України», організованих фондом Дмитра Фірташа, було багато, концерт над Темзою виявився єдиною з усіх, по-справжньому відкритою, подією.
Майданчик для фестивального концерту й базару з українськими сувенірами та перекусками був відкритий для всіх, але більшість відвідувачів та слухачів були все ж таки українці. Безумовно, що там були й випадкові люди, але українські заходи привабили насамперед тих, хто вже пов’язаний з Україною або має певне зацікавлення.
Чи це проблема? Ні. Але у цьому випадку одним з уроків для «Фонду Фірташа» мало б бути враховування цих реалій, і в майбутньому не цуратися тіснішої співпраці з організаціями української діаспори в Британії.
Більше відкритості
Більшість подій «Днів України в Британії» були обмежені запрошеннями, які розподілялися за лише організаторам відомими принципами. Навіть журналістів для висвітлення подій «Фонд Фірташа» привіз собі з України. Це одна з причин, чому в Україні про Лондонські події повідомляли і напевне знали значно краще, ніж у Британії.
Андрій Портнов – співзасновник і редактор сайту historians.in.ua брав участь в одному із заходів, приїхавши до Лондона з Берліна.
«Я щиро сподіваюся, що ці дні України у Британії не будуть першими й останніми. Якщо ми закладаємо такі наступні дні, то я би дозволив собі порадити організаторам, якби вони захотіли таку пораду почути: по-перше зробити цілу програму більш відкритою, більш публічною для усіх, а не тільки для запрошених людей з України чи з Англії, а для усіх охочих. А також додати, окрім важливих мистецьких та політичних, щось на зразок відкритої інтелектуальної дискусії, публічної лекції видатних фахівців з тематики. Бо, будьмо відверті, знання про Україну мізерні, стереотипів багато і нагода говорити про ці речі інтелектуально для мене дуже важлива», – каже науковець Андрій Портнов, який зараз працює в університеті Гумбольдта у Берліні.
Фонд Фірташа ще не повідомив, скільки саме обійшлося влаштування «Днів України», але очевидно, що це було немало. Також очевидно, що, врахувавши досвід та поради інших, зробити це ще краще також можна.
У приватних розмовах українці в Лондоні кажуть, що для них головне не помпезність подій, не шикарність приміщень і не блискучість списку запрошених. Якщо бути відкритими й об’єднати сили усіх українських організацій, державних та бізнесових структур, то можна домогтися і чудового свята для українців і покращення іміджу України у світі, і налагодження кращих зв’язків для українського бізнесу.
Майданчик для фестивального концерту й базару з українськими сувенірами та перекусками був відкритий для всіх, але більшість відвідувачів та слухачів були все ж таки українці. Безумовно, що там були й випадкові люди, але українські заходи привабили насамперед тих, хто вже пов’язаний з Україною або має певне зацікавлення.
Чи це проблема? Ні. Але у цьому випадку одним з уроків для «Фонду Фірташа» мало б бути враховування цих реалій, і в майбутньому не цуратися тіснішої співпраці з організаціями української діаспори в Британії.
Більше відкритості
Більшість подій «Днів України в Британії» були обмежені запрошеннями, які розподілялися за лише організаторам відомими принципами. Навіть журналістів для висвітлення подій «Фонд Фірташа» привіз собі з України. Це одна з причин, чому в Україні про Лондонські події повідомляли і напевне знали значно краще, ніж у Британії.
Андрій Портнов – співзасновник і редактор сайту historians.in.ua брав участь в одному із заходів, приїхавши до Лондона з Берліна.
«Я щиро сподіваюся, що ці дні України у Британії не будуть першими й останніми. Якщо ми закладаємо такі наступні дні, то я би дозволив собі порадити організаторам, якби вони захотіли таку пораду почути: по-перше зробити цілу програму більш відкритою, більш публічною для усіх, а не тільки для запрошених людей з України чи з Англії, а для усіх охочих. А також додати, окрім важливих мистецьких та політичних, щось на зразок відкритої інтелектуальної дискусії, публічної лекції видатних фахівців з тематики. Бо, будьмо відверті, знання про Україну мізерні, стереотипів багато і нагода говорити про ці речі інтелектуально для мене дуже важлива», – каже науковець Андрій Портнов, який зараз працює в університеті Гумбольдта у Берліні.
Фонд Фірташа ще не повідомив, скільки саме обійшлося влаштування «Днів України», але очевидно, що це було немало. Також очевидно, що, врахувавши досвід та поради інших, зробити це ще краще також можна.
У приватних розмовах українці в Лондоні кажуть, що для них головне не помпезність подій, не шикарність приміщень і не блискучість списку запрошених. Якщо бути відкритими й об’єднати сили усіх українських організацій, державних та бізнесових структур, то можна домогтися і чудового свята для українців і покращення іміджу України у світі, і налагодження кращих зв’язків для українського бізнесу.
