Європа не побачила адекватного партнера в українській опозиції – Чорновіл

Київ – Європейські лідери припускають, що президентом України після 2015 року буде Віктор Янукович, відзначає в інтерв'ю Радіо Свобода колишній депутат від Партії регіонів Тарас Чорновіл. Крім того, за його словами, європейці так і не побачили надійного партнера в українській опозиції. Тому європейські партнери тепер дивляться «крізь пальці» на виконання Україною умов підписання угоди про асоціацію, каже Чорновіл.

– Пане Чорновіл, Ялтинську зустріч минулого року проігнорували багато європейських лідерів. Цього року захід відкривається виступами президентів Литви Далі Грібаускайте та України Віктора Януковича. Що так змінило ставлення Європи до України та української влади?

– Від минулої Ялтинської зустрічі відбулися кілька подій. Перша з них – те, що зробила Росія. І не тільки стосовно України, а й щодо інших держав. Прямий виклик і європейському співтовариству, і Сполученим Штатам Америки у низці міжнародних питань. Це призвело до того, що у Європейському союзі почали дивитися на Україну трішки іншими очима. Дивитися на те, що це країна, яка може стати жертвою нового російського колоніалізму.

Всі українські патріоти мають підняти келиха за здоров’я Путіна. Дай, Боже, ще більше зробити дурниць таких, які він зробив дотепер. Але є й другий момент. Наші закордонні партнери так і не побачили нормального адекватного партнера в особі української опозиції. Вони побачили певну розгубленість. Все більше і більше є переконання у багатьох аналітиків на заході, що у 2015 році Янукович знову стане президентом.

– Чи є питання звільнення Юлії Тимошенко беззастережною умовою щодо підписання угоди про асоціацію з ЄС? Чи не втратить Європа після підписання будь-яку можливість вплинути на долю екс-прем’єра?

– Якщо раніше мова йшла про те, що «Юлі – волю!» – акт справедливості, то нині вимагають «Юлі – волю!», як акту гуманності. Дуже великі сумніви щодо чесності Юлії Тимошенко у дуже багатьох європейських політиків уже нині є. Питання до підписання буде виринати, але воно вже не є визначальним. Безумовно, що після підписання регулярно будуть знову йти переговори про те, щоб усе ж таки це звільнення відбулося. Важелі, на які зможуть натискати європейські партнери вже після підписання, далі будуть існувати. Це поетапне запровадження Зони вільної торгівлі з Україною.

– Щодо інших вимог Європейського союзу, зокрема щодо ухвалення низки законів, також відбулося певне переосмислення?

– Є кардинальна різниця між прийняттям законів і справою Юлії Тимошенко. Якщо по справі Тимошенко дійсно з’явилося певне розгублення у західних лідерів, то в питаннях як законодавчого врегулювання, так і боротьби з реальною корупцією в Україні, тут сумнівів немає, це питання, які не зніматимуться. Інша річ, що на деякі з них, на період перед підписанням угоди, можливо, заплющать очі. Але більшість законів євроінтеграційних все ж таки прийняті будуть.

– Чи можуть якісь події в українській політиці зірвати підписання угоди про асоціацію?

На жаль, упродовж останніх років ми бачили кілька випадків, коли в України щось трішки налагоджувалося з тієї чи іншою країною Євросоюзу, і хто-небудь завжди ставив «палицю в колеса».

Сфера середовища, яке може здійснювати такі провокації, нині маргіналізується. Впливи таких людей як Медведчук мінімальні. Він переходить у категорію, як кажуть російською, «нєрукоподаваємих» в Україні. Друга група, яка пов’язана з головою адміністрації президента Льовочкіна, а саме через їхні дії підписання не відбулося рік тому, теж маргіналізується і дуже серйозно втрачає вплив. Якихось дуже страшних, катастрофічних дій, які могли б призвести до зриву, сьогодні не спостерігається.