Інститут світової політики
«Є краща сторона Європи!» – саме під такою назвою Інститут світової політики розпочав інформаційну кампанію, присвячену європейській інтеграції України. Ми вклали в цей вислів ідею про те, що Україна, безумовно, є частиною Європи, але на сьогодні існує краща сторона Європи – це Європейський союз. Чим більше Україна буде зближуватись з ЄС, тим більше у неї можливостей розвиватись і ставати кращою.
І в цій кращій Україні, кращій стороні Європи ми матимемо правоохоронців, які б із повагою ставилися до громадян; ми матимемо країну, в якій хабар буде перепусткою лише до в’язниці, а не до високої посади; де дороги будують не для постійних ремонтів, а для авто; де бізнес регульований ринком, а не владою.
Усе це реальність, яку Україна може досягнути. Якщо кожен громадянин докладатиме відповідні зусилля. Якщо влада виявлятиме політичну волю. І першим інструментом, який сприятиме перетворенням в державі, може стати угода про асоціацію з Європейським союзом. Це документ, який має стати дороговказом для змін, на які країна чекає вже не перше десятиліття.
Для цього не потрібно отримувати членство в Євросоюзі. Не потрібно навіть отримувати перспективу такого членства. Ми повинні стати кращою стороною Європи не для цієї Європи, а самі для себе. Тому що краща Європа – це можливість почуватись захищено. Тому що краща Європа – це відповідальний політик, який іде у відставку, якщо його зловили на відвертій брехні. Європа – це вищі стандарти життя. Європа – це відсутність кордонів. Європа – це чисте повітря. Європа – це якісна і доступна освіта. Європа – це шлях до динамічних перетворень.
Ми не ідеалізуємо Європейський союз. Там теж є свої проблеми. Там теж є країни, в яких не викорінене хабарництво. Є країни, які сильно постраждали від економічної кризи. Але мешканці навіть найменш заможних країн в ЄС мають змогу почуватись набагато захищеніше та жити значно заможніше, ніж українці. Чи варто Україні відмовлятися від кращого життя, виправдовуючи свої невдачі неуспіхом інших? Чи, можливо, ліпше скористатися історіями успіху з Євросоюзу?
Тут зібрані карикатури, на яких зображені дві реальності – українська і європейська. Карикатури були створені відомими українськими художниками: Мариною Туровською, Костянтином Казанчевим, Ігорем Бежуком та Олексієм Кустовським на замовлення Інституту світової політики. Ми охопили максимальну кількість сфер, які наглядно демонструють, чому ми поки що не є кращою стороною Європи. Але ми можемо нею стати!
Для цього потрібна підтримка і небайдужість кожного українця. Зміна кожного з нас призведе до зміни країни в цілому. І тоді й ми станемо кращою стороною Європи – справді європейською Україною.
Страх інновацій та реформ
Українці в переважній більшості бояться змін, реформ та інновацій. Страх до масштабних змін закладений ще з радянських часів завдяки колективізації та індустріалізації і підкріплений у часи незалежної України негативним досвідом реформ. Відтак, багато людей переконані, що те, що мають сьогодні, краще, ніж будь-які зміни. Європейський прогрес натомість тримається на інноваціях. В ЄС витрачається приблизно 7 мільярдів євро на дослідження та інновації щороку. Запроваджена Союзом програма Horizon 2020 передбачає витрати на інновації з 2014 по 2020 рік у розмірі 80 мільярдів євро (дані Єврокомісії).
Абсолютна ієрархія
В українських реаліях панує абсолютна ієрархія. Ледве не будь-який начальник вважає себе царем, а свого підлеглого рабом, допоки не потрапляє у кабінет вищого начальника, де вже сам автоматично перетворюється на раба. У багатьох європейських країнах (особливо скандинавських) начальник – це лише старший партнер, а не цар та Бог, до нього можуть звертатись навіть по імені – без почестей, як у нас. Якщо в Україні підлеглий – безправний, то в ЄС трудові відносини суворо регламентовані відповідним законодавством.
Тривалість життя
У країнах Євросоюзу тривалість життя перевищує пенсійний поріг. Середній показник тривалості життя в країнах ЄС – 77 років (чоловіки) і 83 роки (жінки). В Україні – тривалість життя чоловіків становить 68 років, жінок – 72 роки.
В середньому у Європейському союзі люди живуть на 10 років довше, ніж в Україні, і на 13 років довше, аніж у Росії. За коефіцієнтом смертності Україна посідає 18-у позицію у світі та разом з Росією, Білоруссю та деякими країнами Африки досягла показників 1970-х років.
Поділ на «VIP» і «НЕ-VIP»
Радянська зрівнялівка у пострадянській Україні вилилась у нездорове бажання виділитись за будь-яку ціну. Звідси – хворобливий потяг до позначки «VIP» не лише у концертних залах та стадіонах, але навіть у службах таксі, квитках у зоопарк тощо. У європейських країнах навіть саме слово «VIP» зустріти дуже проблематично.
Інший феномен – так звані «статусні речі». В Україні, як і інших пострадянських країнах, охоче визнають бідність країни, але без особливого бажання визнають власну бідність, перебуваючи в постійній погоні за так званими «статусними речами». Чи то йдеться про норкову шубу, чи дороге авто, куплене у кредит і за рахунок економії на базових речах. Така собі розкіш на показ. У європейських країнах немає гострої потреби самостверджуватись через подібні «статусні речі» – інколи цілком достатньо таланту, професіоналізму чи навіть власної гідності. Більше того, скромність – це та цінність, яка особливо шанується серед громадян в ЄС.
Спорт – це здоров’я
У Європейському Союзі сучасні та доступні спортивні клуби навіть у невеличких містечках є швидше правилом, а не винятком. Так, 50% мешканців Швеції мають річні абонементи в спортивний зал.
66% українців заявляють, що узагалі не займаються спортом через нестачу вільного часу, хоча мають бажання це робити. Поміж тим, 65% громадян ЄС займаються спортом. Більшість з них, робить це на природі: у парках та обладнаних майданчиках (48%). Крім того, 22% європейців вікової групи 70+ стверджують, що вони досі фізично активні та приділяють спорту важливу увагу (дані Євробарометру).
Рівень міжлюдської недовіри
В Україні, як і інших пострадянських країнах, люди здатні довіряти тільки найближчому оточенню – родичам та дійсно близьким друзям. Всі перебувають постійно насторожі, що їх можуть обдурити («кинути», «розвести як лоха»). Як показує світовий досвід, рівень міжлюдської довіри та рівень забезпечення – речі взаємопов’язані. Зазвичай, чим нижчий рівень забезпечення – тим нижчий рівень довіри. У європейських країнах рівень життя вищий і набагато вищий рівень міжперсональної довіри.
Гарантія якості
Правила Євросоюзу зобов’язують виробників надавати мінімум дворічну гарантію на будь-який новий товар. В Україні ж через недосконалість та заплутаність правових норм часто неможливо на куплений товар отримати додатковий сервіс або технічну підтримку. В європейському праві існує інститут переддоговірної відповідальності. Цей вид відповідальності випливає із загального обов’язку добросовісного ведення переговорів та має на меті відшкодування збитків, які понесла сторона внаслідок недобросовісного поводження іншої сторони ще на стадії переговорів. Наприклад, громадянин Німеччини домовився із громадянином Франції купити у нього авто. Він купує квиток до Франції, бере вихідний на роботі за свій рахунок, приїжджає до продавця, а той говорить, що він вже продав авто. У цьому разі продавець на законодавчому рівні несе відповідальність за всі збитки, завдані потенційному покупцеві. В Україні це залишається на совісті продавця.
Політична безкарність і безвідповідальність
В Україні політик чи чиновник може відверто вдаватись до публічної брехні, маніпуляцій та плагіату, а потім знову бути переобраним і посідати високі пости в державі. Поміж тим, за три останні роки три відомі політичні діячі лише з Німеччини були змушені піти у відставку через плагіат докторських робіт: міністр оборони, віце-спікер Європарламенту з Німеччини та міністр освіти. Крім того, 2012 року президент Угорщини подав у відставку через звинувачення у плагіаті.
Як себе можуть реалізувати жінки?
Українським жінкам складно потрапити на найвищі щаблі влади. Як результат – Україна посідає одне з останніх місць у Європі за кількістю жінок у парламенті. У Європейському парламенті працює 34% жінок. Середній показник по парламентах країн ЄС загалом – 22,8 %. У Швеції він узагалі сягає 45%. Відсоток жінок в Верховній Раді України – менше від 10.
Ще більш красномовною є ситуація з жінками в уряді. Якщо у Фінляндії жінки обіймають 63% посад в уряді, у Данії – 42%, у Польщі – 28%, то в Україні лише 4%.
Суттєвим є розрив в оплаті праці чоловіків та жінок в Україні та країнах ЄС. В Україні жінки в середньому отримують менше за чоловіків на 30%. В середньому по ЄС цей відрив становить 16%. У Польщі – лише 5%, а в Словенії взагалі лише 2%.
Забезпечена старість
Європейський союз перебуває на першому місці у світі за виділенням коштів на соціальний захист своїх громадян – 30% від ВВП (дані Євростату). В Україні – це лише 8%. Особливо ця різниця помітна в сфері пенсійного забезпечення. У Німеччині мінімальна пенсія становить 350 євро за умови відсутності жодного дня трудового стажу, середня пенсія – приблизно 800 євро в місяць, у Франції – мінімальна пенсія становить 500 євро на місяць, у Великобританії – 760 євро. В Україні середня пенсія становить приблизно 137 євро (1438 гривень).
Як подорожують українці та мешканці країн ЄС?
У ЄС існує доступне авіапересування. На кожну 1 тисячу населення в країнах ЄС випадає 1,5 тисячі авіапасажирів. В Україні цей показник в 4 рази менший – 364 пасажири на кожну тисячу населення. У ЄС діє принцип «відкритого неба», який передбачає зняття обмежень за кількістю маршрутів та авіакомпаній на рейсах між країнами. Це збільшує конкуренцію й знижує ціни. Так, наприклад, з Праги до Барселони можна долетіти за 50 євро, а долання цієї ж дистанції літаком із Праги до Києва обходитиметься приблизно в 350 євро.
Зарплати військових
Дохід військових в Україні суттєво відрізняється від того, скільки отримують їхні колеги навіть в не найбагатших країнах-членах ЄС. Якщо, наприклад, молодший офіцерський склад в Україні отримує приблизно від 130 до 230 євро, то в Латвії й Естонії цей показник становить від 600 до 800 євро, в Угорщині – майже 1000 євро, у Німеччині – 2200–3000 євро, Франції – 1700–2200 євро.
Де держава економить на здоров’ї громадян?
Видатки на охорону здоров’я в Україні, з одного боку, та країнах ЄС, з іншого, відрізняються просто разюче. Так, на одну особу в Україні в середньому витрачається менш як 90 євро, а в країнах ЄС – до 1200 євро. У цілому, на медичне обслуговування одного мешканця України витрачається коштів у 13 разів менше, ніж в середньому по ЄС.
Де лікують краще?
Лише 18% українців задоволені якістю медичного обслуговування – це найнижчий показник у світі (опитування Gallup, 2012). «Поконкурувати» з Україною в цьому плані може хіба що Ємен, де задоволені системою охорони здоров'я лише 19%. У країнах Євросоюзу він становить близько 29%, а в таких країнах, як Австрія, Великобританія, Німеччина, Швеція, він вищий за 90%.
Як ставляться до політичних конкурентів?
В Україні політичні лідери зазвичай підбирають у свої команди людей, які не можуть з ними конкурувати і кинути їм виклик. Головне достоїнство для багатьох з них – вірно служити шефові й ніколи йому не перечити. У європейських країнах в основному керуються принципом – короля красить свита. У команди політиків підбираються найпрофесійніші радники, спічрайтери тощо.
Де краще дихати?
Більше від половини українців (54%) не задоволені якістю повітря. У жодній з країн Євросоюзу цей показник не досягає такої позначки, а в таких країнах, як Великобританія, Німеччина, Швеція, якістю повітря задоволені понад 90% мешканців. В Україні заплющують очі на якість повітря навіть при тому, що від того, чим ми дихаємо, залежить, наскільки добре ми почуваємося і чи ризикуємо ми захворіти на хронічний бронхіт, набряки легенів, набуту астму чи інші хвороби, викликані забрудненим повітрям. Лише у 2012 році через захворювання органів дихання в Україні померло 17,8 тисячі осіб (дані із Центру медичної статистики України МОЗ України).
Чиста вода!
Лише 42% українців задоволені якістю питної води. У країнах ЄС цей показник коливається від 61% (Болгарія) до 96% (Австрія, Великобританія, Німеччина, Швейцарія, Швеція). У більшості країн ЄС вода з крану буває більш якісною, ніж у пляшках. Вимоги до питної води в країнах Європи в 28 разів вищі, ніж в Україні, і це, зрозуміло, дуже позначається на її якості. Для покращення якості питної води в Україні необхідно запровадити водну рамкову директиву Європейського союзу та прийняти закон про повну відмову від мийних засобів на основі фосфатів.
Чисто на вулиці, чисто в будинку
Згідно з даними журналу Forbes, із 25 найчистіших міст світу – 11 європейські, з них 7 міст належать країнам Євросоюзу. У багатьох містах європейських країн настільки чисто на вулицях, що люди відвикли знімати взуття у своїх домівках. Приблизно 30% побутових відходів у ЄС повністю перероблюється. В Україні лише 1–2%.
Як працюють суди?
В Україні зафіксований найбільший показник корупції в органах судової влади в Європі і один із найнижчих показників довіри до судової системи. 70% населення України негативно оцінюють роботу судів та вважають, що судова влада є політично залежною.
Тільки 3,3% громадян України повністю довіряли українському судові у 2012 році. Про рівень роботи українських судів свідчить і кількість українців, які змушені шукати правосуддя у Європейському суді з прав людини. Україна посідає п'яте місце в Європі за кількістю скарг, які перебувають на розгляді у європейському суді. У 2012 році у суді перебувало 10 400 скарг українських громадян проти України. 90% скарг стосуються надмірної тривалості судових розглядів і затягування винесення вироків.
Легкість ведення бізнесу
У 2013 році Україна посіла 137-е місце у рейтингу Світового банку щодо легкості ведення бізнесу. Сусідня з нами Словаччина, наприклад, посідає 46-е місце, Швеція – на 13-й позиції. Сам процес ведення бізнесу дуже часто стримується перешкодами, які створюють державні органи – чи то податкова інспекція, чи санепідемстанція. Крім того, бізнесменів відлякує відсутність незалежних судів, де вони можуть вирішити будь-яку бізнес-суперечку. Через відсутність чесних судів іноземці побоюються, що їхнє підприємство можуть відібрати в будь-який момент.
Про те, наскільки легко вести бізнес в нашій державі, свідчить рівень іноземних інвестицій. Так, торік обсяг прямих іноземних інвестицій становив в українську економіку 4,6 мільярда євро (це на 7,2% менше, аніж у 2011 році). Для порівняння: обсяг прямих іноземних інвестицій Бельгію становив 68 мільярдів євро, у Франції – 31 мільярдів євро, у Польщі – 11 мільярдів євро.
Якісна і доступна освіта
Жоден з українських університетів не входить до 200 найкращих університетів світу (за рейтингом Times Higher Education). Натомість 77 університетів ЄС входять до цього рейтингу. У Європейському союзі існують сотні програм підтримки талановитої молоді. Ви можете отримати університетську стипендію, а можете звернутися за підтримкою до урядових програм. Важливо, що отримати таку стипендію можуть навіть ті молоді люди, які не є громадянами тієї чи іншої країни ЄС. А громадяни Євросоюзу мають змогу навчатись у будь-якій країні ЄС безкоштовно чи за набагато меншу плату, ніж українці (приміром, навчання в британському виші для українця коштуватиме удвічі більше, ніж для поляка чи угорця). Престижна європейська освіта для молоді ЄС – це не привілей лише для заможних та багатих, як прийнято вважати в Україні.
Європа без кордонів
Європейський союз – це можливість подорожувати без кордонів, віз і навіть без закордонного паспорта. Все це стало можливим завдяки створенню Шенгенського простору, до якого наразі входять 26 європейських країн, на черзі – приєднання Румунії і Болгарії. Безвізові подорожі не тільки дозволяють європейцям з прикордонних регіонів планувати свої подорожі в останню хвилину, але й їздити за покупками, відвідувати лікаря чи навіть перукаря у сусідній європейській країні, де краща якість або нижчі ціни.
Поліція з народом
Кількість правоохоронців в Україні значно вища, аніж в європейських країнах. Якщо у нас 780 правоохоронців на 100 тисяч населення, то, наприклад, у Польщі лише 264, у Німеччині – 301. Причому висока кількість людей у формі зовсім не гарантує вищий рівень безпеки. Про це свідчить той факт, що лише 29% українців довіряють правоохоронним органам. У таких країнах ЄС, як Австрія, Німеччина, Фінляндія, цей показник досягає 85%. Крім того, 80% українців не вірять в неупередженість та чесніть української міліції, в ЄС – 30%.
Скільки українці переплачують за іномарки?
Україна має чи не найвищі ціни на імпортовані автомобілі у Європі. Українці, щоб придбати іномарку, мають переплачувати інколи до 100 чи навіть більше відсотків – це рекорд навіть для пострадянських країн. Так, наприклад, за «Шкоду Октавію» 2008 року випуску німець має заплатити 5 тисяч євро, француз – 6100 євро, а українець – 11 160 євро!!! Накрутка – 110%. Якщо доплюсувати сюди витрати на ремонт машини внаслідок їзди на українських дорогах, то вийде, що в Німеччині можна було б давно дозволити собі щонайменше пристойний «Мерседес».
Рівень корупції
Україна – одна з найбільш корумпованих держав світу. Навіть у багатьох африканських країнах рівень сприйняття корупції нижчий, аніж в Україні. У відповідному рейтингу країн Україна посідає 144-е місце в світі за рівнем сприйняття своєї корумпованості, обганяючи Уганду, Того, Білорусь і Росію.
Країни ЄС – найменш корумповані у світі. На першому місці за рівнем сприйняття корупції перебуває країна-член ЄС Данія, на 4-му – Швеція, на 13-му – Німеччина (рейтинг Transparency International). Ніхто не говорить, що в ЄС корупції немає зовсім – вона існує у всьому світі. Але в Євросоюзі хабар є вибором кожної людини, яка готова ризикувати своєю посадою і свободою, а в Україні хабар став необхідністю у всіх сферах життя.
Ціни на продукти
Мінімальна заробітна плата у країнах Європейського союзу у 7 разів вища за українську. Ціни в країнах ЄС відрізняються: в одних продукти дешевші, в інших – дорожчі. Але Україну на загальноєвропейському тлі вирізняє той факт, що при наднизькій мінімальній зарплатні ціни приблизно такі ж, як і в країнах ЄС. Приміром, українець на свою мінімальну зарплатню може купити 32 кг курятини, водночас чех – 126 кг, португалець – 245 кг, британець – 355 кг. Ціна на хліб в Україні одна з найнижчих на континенті. При цьому українець на мінімальну зарплатню може дозволити собі 240 кг білого хліба. У той же час грек зможе накупити хліба 340 кг, німець – 560 кг. Українець може купити на мінімальну зарплату 137 десятків яєць; іспанець – 557 десятків, австрієць – 689 десятків, а француз – 841 десяток. Суттєво біднішим є й вибір товарів українських супермаркетів порівняно з європейськими.
Жителі країн ЄС задоволені якістю доріг, а українці?
Дороги в Україні та ЄС – «дві великі різниці». 61% мешканців Євросоюзу повністю задоволені якістю своїх доріг. За цим показником Європа виступає на другому місці у світі. Від 70 до 87% мешканців Люксембургу, Нідерландів, Австрії, Німеччини, Франції, Швеції, Фінляндії, Іспанії вважають свої дороги дуже хорошими. В Україні задоволені дорогами лише 27% громадян. Йдеться не тільки про якість доріг. Навіть найкращі автошляхи в Україні постійно перебувають на ремонті. Виходить, що в ЄС дороги будують для їзди, а в Україні – для ремонту.
Безпека на дорогах
У менш розвинених країнах світу сьогодні нараховується удвічі менше автомобілів, ніж у найбільш заможних державах, та саме на перші й припадає 90% усіх аварій. Україна займає перше місце серед країн Європи за кількістю смертей на дорогах у результаті ДТП. Більшість аварій стається через водіння у нетверезому стані та через перевищення швидкості. У 2011 році жертвами від ДТП в Україні (на 100 000 осіб) стало 12–13 осіб (цей показник збільшився на 15% порівняно з 2010 роком). Рівень смертності на дорогах в ЄС – 6 на 100 000 осіб. Причому в Євросоюзі спостерігається тенденція до зменшення цього показника.
Де розвивається наука?
Країни Євросоюзу перебувають на 5-му місці у світі за показником фінансування науки та технологічного розвитку – це 2% від ВВП, тобто 500 євро на кожного мешканця. Частка ВВП, яка витрачається на наукові дослідження в Україні, в 2,5–5 разів менша, ніж у провідних країнах світу. Парк наукових приладів та устаткування в науково-дослідних організаціях і лабораторіях України непомірно застарів: 60% з того, що експлуатується в НАН України, функціонує від 15 до 25 років, в той час як у розвинених країнах світу термін експлуатації такого обладнання не перевищує 5–7 років.
Переповнені тюрми
В Україні кількість в’язнів удвічі більша, ніж ув країнах ЄС (338 осіб на 100 тисяч, у ЄС – приблизно 150 на 100 тисяч). За грати в Україні потрапляє багато безневинних або осіб, котрі скоїли дрібні правопорушення, за які в країнах ЄС не садять у тюрму. Також суттєво відрізняються умови утримання в’язнів в Україні та країнах ЄС. Навіть найбільш небезпечні злочинці у ЄС перебувають в набагато кращих умовах, аніж українці у слідчих ізоляторах. Тобто ті, чия вина ще навіть не доведена.
Нетолерантність
В Україні досить часто спостерігаються вияви нетолерантності. Соціологічні дані (КМІС, 2011) показують, що тільки 5% українців готові взяти участь в акціях протесту проти дискримінації. Тільки 36% українців готові віддати свій голос за єврея як кандидата у президенти, за темношкірого – лише 18%.
Політика як бізнес
В Україні багато бізнесменів йдуть в політику для захисту своїх статків або для подальшого збагачення. Загалом, у ЄС існує правило: хто хоче заробити гроші, йде у бізнес. В Україні натомість діє інший закон: хто хоче заробити гроші, йде у політику.
Доступне житло
У країнах ЄС, на відміну від України, власне помешкання для сім’ї, яка працює, є абсолютно доступною річчю. У Німеччині ставки за іпотечними кредитами з десятирічним терміном виплати не перевищують 3,5% і мають тенденцію до зниження. Причому ще 10 років тому вони становили 10% і вище. У Нідерландах – 3% на 30 років. У Польщі базова ставка становить 4,75%. В Україні базова ставка за іпотечним кредитом – приблизно 20–-25% на 15 років.
Село занепадає
Якщо різниця між столицями в Україні та ЄС на сьогодні не є разючою, то українське і європейське село – наче два паралельні світи. Села в країнах ЄС створені для життя, а не для виживання. У європейських селах є вся необхідна інфраструктура, присутні мережеві світові супермаркети, медичне обслуговування, якісні дороги, навчальні заклади, можливість повноцінно розвивати фермерський бізнес. Навіть у тих українських селах, де створені нові агроформування, не вистачає робочих місць і відсутня соціальна інфраструктура.
За останні 18 років у 16 разів зменшилось введення в експлуатацію лікарняних закладів. У країнах ЄС у сільське господарство інвестується величезний капітал. У більшості країн фермери користуються урядовою підтримкою. Так, у Великій Британії частка державних субсидій у вартості продукції сільського господарства становить понад 25% та є однією з найбільших у світі.
Охорона довкілля
В Україні не завжди можуть захистити ліси від незаконної вирубки. У ЄС такої проблеми немає. У країнах Євросоюзу докладають максимальні зусилля для того, аби лісові посадки не зникали внаслідок проблем, пов’язаних зі зміною клімату. До слова, ресурс лісів в Україні обмеженіший, ніж у ЄС: понад 42% території ЄС покрито лісами, в Україні – лише 15,7%.
Чиста енергія
До 2020 року не менш як 20% всієї енергії, яка споживається в країнах ЄС, має вироблятися з використанням відновлюваних джерел: вітру, сонця та води. Уже зараз в окремих країнах Європейського союзу частка альтернативної енергії перевищує намічений рівень. Наприклад, у Швеції, якщо рік не посушливий, на частку гідроелектростанцій припадає 50% виробленої електроенергії. У Данії 20% всієї енергії виробляється на вітрових електростанціях.
(Передрук публікації з сайту www.iwp.org.ua)
