Гість «Вашої Свободи»: народний депутат Андрій Павловський («Батьківщина»).
Дмитро Шурхало: До нас має приєднатися депутат від фракції Партії регіонів Владислав Лук’янов. Сподіваємося, що він підійде найближчим часом.
Уже стабільно Держстат повідомляє про, що в Україні спостерігається дефляція, тобто ціни падають, товари дешевшають.
Аж ось учора така структура, як АПК-Інформ повідомила про те, що «борщовий набір», мається на увазі продукти, овочі, які йдуть на приготування борщу, подорожчав за рік майже на 55%.
Якось це зовсім не корелюється з тим, що повідомляє Держстат. Дуже погано корелюється.
Ми поцікавилися у перехожих киян: на їхню думку, як за цей час змінилися ціни? Пропоную послухати опитування, яке провів мій колега Микола Закалюжний.
Респондентка: Збільшилися. На які саме? Наприклад, на «Столичному» недавно були, то на огірки збільшилися, на баклажани також, помідори теж.
Респондент: Мені здається, які були, такі ж і залишилися. Якщо більше товару, то нижчі ціни. Сезон також впливає трошки.
Респондентка: Я купую овочі на стихійному ринку. Ціни порівняно з минулим роком не змінилися.
Респондент: На всі овочі збільшилися. На помідори вже збільшилися. Огірків взагалі вже немає. Картопля, капуста – теж, раніше було ж дешевше.
Респондентка: Я вважаю, що ціни змінилися, вони ростуть. Лише виноград 15 гривень коштує. Це набагато дешевше, ніж у минулому році. На картоплю зросли – 6 гривень!
Респондент (переклад): У супермаркетах фрукти і овочі – одна-дві гривні коливаються.
Респондентка: Як на мене, зменшилися трошки. На овочі, на цибулю, на капусту, морква, буряк. Мабуть, зменшилися вони десь за останній місяць. Десь на 30%, я так думаю, зменшилися. Уже більше врожай збирають, більше вже продукції цієї, тому все менші ціни.
– Отже, думки різні. Пане Павловський, як би Ви такий дивний різнобій в оцінках Держстату і АПК-Інформу пояснили?
Андрій Павловський: По-перше, зверніть увагу, що люди порівнюють з минулим місяцем. Разом з тим АПК-Інформ і офіційні органи статистики, як правило, порівнюють рік до року і відповідний місяць. І якщо брати, наприклад, серпень і вересень минулого року і цей рік, то, дійсно, виходить так, що десь у 1,5 раза зросли ціни на необхідні овочі, так званий «борщовий набір».
І теж дивно, чому це не поміняє у загальному рівні інфляції уряд. Тобто, виходить так, вони, мабуть, рахують середнє арифметичне. Беруть, наприклад, ціни на коштовності, на ювелірні вироби, на предмети розкоші мало змінюється ціна, і беруть ціни на продукти харчування, які дійсно змінюються і суттєво, складаються разом і виходить нібито непогана цифри і тієї ж інфляції, і зростання споживчих цін.
Я коли йшов до вас на ефір, знаєте, що я зробив? Я підняв статистику за 2010 рік. Нагадаю, що це був ще кризовий рік, світова економічна криза, і зараз, через 3 роки, які ціни. Що мене вразило? Що ціна на основні, на необхідні продукти харчування зросла у 1,5-2 рази за оці 3 роки влади Януковича. У 1,5-2 рази зростання цін на необхідне.
Тобто, якщо брати весь період влади Януковича, то можна констатувати зростання цін і на продукти харчування, і на комунальні послуги, і в цілому можна казати, що відбувся зворотній процес не «покращення», як нам обіцяли перед виборами, а саме погіршення.
– Пане Павловський, чи є підстави казати, що справді ціни цього року зменшуються?
Андрій Павловський: На що зменшуються?
– За даними Держстату, зниження цін у серпні минулого місяця встановило дворічний рекорд.
Андрій Павловський: Може бути якесь коливання цін. Тим більше зараз, у вересні, коли збирається врожай, буде зібраний. І в силу того, що, якщо буде багато певних позицій по продуктах харчування, можливе якесь невелике коливання. Але може бути так. У нас як звикли? У два рази збільшать, а потім на 5-10% зменшать і видають людям це за щастя. Ми повинні цьому радуватися.
Але в цілому, якщо брати більші відрізки часу, тобто рік, два, три, ми побачимо, я ж наводив приклад за ті ж моркву, буряк, картоплю, що входить до борщу, то ціна на самі необхідні овочі за останніх три роки, за час влади Януковича зросла майже удвічі. І це може кожен перевірити. Згадати, які були три роки тому ціни і зараз.
Я ж не кажу вже і про комунальні, і про ціни на бензин. Хочу якраз нагадати, що за уряду Юлії Тимошенко ціна бензину 95, наприклад, була 6-7 гривень за літр. А зараз скільки? 11, 12 уже підходить.
– Ви ж знаєте, що одним із наслідків кризи було подорожчання нафтопродуктів.
Андрій Павловський: Подорожчання відбулося вже при «стабілізації», про яку нам розповідав уряд Азарова. Тобто, ціна зростає.
І я Вам скажу, більше того, що кожен економіст Вам підтвердить, що, на жаль, у світі тенденція тільки до зростання ціни. Немає ніде випадків. Може, крім того, де Уго Чавес був, де є зниження ціни. При чому адміністративно, державою примушують. Але в ринковій економіці тільки тенденція до зростання ціни.
Але вже задача уряду, щоб соціально незахищені верстви населення мали певну компенсацію, щоб наші зарплати пропорційно зростали.
– А наскільки зараз відбувається зростання доходів населення? Ви пригадуєте останнє інтерв’ю Віктора Януковича – він доволі оптимістично оцінює зростання доходів населення.
Андрій Павловський: Віктор Янукович відірваний від реальності, замкнутий у просторі свого «Межигір’я», своїх палаців, тому він не може реально оцінити ситуацію в економіці. На жаль, радники прикрашають, бо не хочуть боса, «царя» дратувати, тому дають йому підсолоджену інформацію.
– Яка Ваша оцінка? Давайте з претензією на об’єктивність.
Андрій Павловський: Ситуація, якщо казати об’єктивно, в економіці і в соціально-економічному плані реально за останній рік, за останніх три роки погіршилася. І я Вам скажу, більше того, запитайте кожного громадянина на вулиці, тут на Хрещатику, чи його реальна купівельна спроможність збільшилася чи зменшилася. Хай кожен відкриє свого гаманця, звернеться до сімейного бюджету і за останніх 3 роки порівняє: може він купити зараз більше чи менше?
– Янукович каже, що порівняно з 2012 роком доходи населення збільшилися на 10%.
Андрій Павловський: В офіційній статистиці можна написати все, що…
– Ви можете навести іншу статистику?
Андрій Павловський: Я Вам наведу таку статистику. Зараз уряд (і це офіційні цифри) видає за велике щастя, що середньомісячна зарплата в цьому році, в минулому ледь досягла 300 доларів по Україні, і скаже, що це велике досягнення.
А я для порівняння Вам скажу, що у тій же сусідній Польщі середньомісячна зарплата – 1 350 доларів, а в сусідній Чехії – 1 460 доларів, а в Литві – більше 900. Так що з чим порівнювати?
– Стандарти ЄС.
Андрій Павловський: Знаєте, що мене вразило? Я два місяці тому був у Польщі. Притому, що у них зарплати десь у 5 разів більші, ніж у нас, у той же час поїсти в ресторані, в кафе буде у два рази дешевше, ніж у нас у Києві.
І я дивився, спеціально порівнював ціну на капусту.
– Пане Павловський, різні ресторани бувають.
Андрій Павловський: Я порівнював на польському базарі ціну на картоплю, капусту, яку там любить Азаров. Так чомусь у Польщі капуста у два рази дешевша, ніж у нас. Ну, як це пояснити?
– На жаль, опонент пана Павловського, який обіцяв прийти, Владислав Лук’янов, народний депутат з Партії регіонів, не знайшов часу до нас завітати. На жаль.
Маємо запитання радіослухача.
Слухачка: Ну, Лук’янов, мабуть, злякався. Я так думаю.
Я – киянка. У мене немає ні городів, ні дач, нічого немає. Я все купую або в магазині, або на базарі. Я можу сказати, що порівняно з минулим роком майже удвічі збільшилися ціни на ту ж моркву, на капусту, на цибулю, на картоплю. Я заготовками займаюся восени, то знаю, які ціни були минулого року, а які цього року.
І ще одне питання. Шановний пане Андрію, Ви ще забули сказати, що ще ціна на хліб. Нам постійно Азаров каже: ой, такі гарні врожаї – ціни на хліб підвищувати не будуть, на соціальні сорти. Але соціальний вид хліба… Виробник «Цархліб» (хай усі почують!) з січня збільшив ціну на «Український» хліб на 22 копійки, а батон – на 32. І це, уявіть собі, що кожен день його купляєш, на кожному наскільки це збільшується, а пенсія на 10 гривень збільшилася у січні, а з тих пір ні копійки не додали. От і порахуйте.
Я розумію, що для Януковича і для «Хазарова» цього…
– У Вас буде питання до пана Павловського?
Слухачка: До Павловського? Я просто підтримую його.
Андрій Павловський: Бачите, я забув сказати, що для найбідніших верств населення, для наших пенсіонерів виходить так, що, наприклад, у нас більше 5 мільйонів людей отримують мінімальну пенсію у 880 гривень. І хай Азаров і Янукович спробували хоча б тиждень прожити на цю пенсію.
Тому що, якщо молоко коштує більше 8 гривень за літр, якщо хліб, навіть на соціальні сорти, як казала нам жіночка, на батон, на «Український» зростає. А цим людям тільки й вистачає цих грошей на хліб, на молоко, на воду і все, більше нічого вони собі не можуть дозволити. І ми всі свідки цього.
– Запитання ще одного слухача.
Слухач (переклад): Я телефоную з Горлівки, Донецька область.
Ось говорять, що ростуть у нас зарплати, пенсії. Я – пенсіонер, дружина – пенсіонерка. От моїй дружині пенсію збільшили всього на гривню за 1,5 року зі врахуванням того, що у неї 30 років стажу педагога! І хто розуміє, як наша пенсіє нараховується: у неї коефіцієнт був 2,2. Зараз люди отримують пенсію у 6 тисяч при такому коефіцієнті зарплати. Я, відпрацювавши два роки, зробив перерахунок, то мені добавили 70 гривень. Це за два роки роботи.
Тому це казки, що піднімають пенсії, зарплати!
– Пане Павловський, може, Ви скажете про те, наскільки перерахування пенсії відбувається зрозуміло і прозоро? Чи можна тут щось змінити?
– Я розумію обурення людей, особливо пенсіонерів, які все життя відпрацювали, будували нашу державу і в результаті зараз нічого за це не отримують практично, а чи так – їм кидають кістку, щоб вони ледь виживали.
Я хочу сказати щодо пенсій. На жаль, ситуація ганебна у тому плані, що уряд Азарова в бюджет на цей рік заклав тільки одне підвищення пенсій. От підвищили 1 січня, на початку року, і підвищать потім 1 грудня. Хоча завжди…
– Ну, вже два. Як це одне, якщо 1 січня і 1 грудня? Два підвищення.
– За рік одне виходить.
Я хочу Вам сказати, що навіть у ті кризові часи, коли була світова економічна криза, уряд зробив 4-5 підвищень. Щокварталу, може, частіше робили підвищення пенсій.
– Погодьтеся, що це теж були незначні підвищення.
– Незначні, але все-таки вони були. А зараз людям підвищують мінімальну пенсію з 880 гривень (увага!) на 10 гривень за рік, до 890. Це і вийде, що той, хто має трохи більшу пенсію, то їм збільшать на 10, 15, 20 гривень. От як людина каже. Розумієте?
А у порівнянні з тим, що зростають ціни на продукти харчування, як зараз зросли на «борщовий набір» на 54%, то це не порівняти.
– Запитання ще одного слухача.
Слухач: Це Андрій Авраменко з Донецька. Павловському вітання!
Я скажу, що сьогодні був на базарі, то все подорожчало. Найдешевше – на гривню. Так, мабуть, це небагато – на гривню, але все на гривню подорожчало. Помідори – 5,50, огірки – 8-9. Це вже для нас багато, для простого українця. Так що отаке.
Я хочу пану Павловському запитання таке, що я його підтримую. Борітеся і поборете!
– Це не запитання, це, радше, заохочення.
– І Ви тримайтеся!
– Тобто є підстави вірити тому, що «борщовий набір», судячи з того, що кажуть наші слухачі, дорожчає. Попри заяви про дефляцію.
Пане Павловський, зараз влада і опозиція домовилися щодо євроінтеграційних ініціатив, щодо євроінтеграційних законів, які потрібні для того, щоб ухвалити угоду про асоціацію та ЗВТ з ЄС. Чи є перспективи у вас з Партією регіонів домовитися щодо якихось соціальних ініціатив?
– Дуже дякую за правильне і актуальне питання! Тому що деякі наші можновладці, олігархи з Партії регіонів розуміють євроінтеграцію, тільки як можливість для себе відкрити європейські ринки і туди задешево продавати український метал, українські хімічні продукти, українську землю, але разом з тим вони не розуміють чи не хочуть розуміти, що євроінтеграція передбачає і наближення України до європейських соціальних стандартів.
І, мабуть, мало хто знає, що на початку 2000-х років Україна підписала і ратифікувала так звану Європейську соціальну хартію, де передбачене фактично і підвищення відпустки українцям до чотирьох тижнів. А зараз у нас 24 дні. А чотири тижня – це скільки? 28 днів! Це і передбачене скорочення робочого часу, робочого тижня. У європейських країнах в середньому робочий тиждень (знаєте, скільки?) 36 годин.
– В середньому.
– А в Україні – 40 годин. То в будь-якій європейській країні робочий тиждень менший, ніж у нас.
– Ні, не в будь-якій. У середньому. Давайте не пересмикувати.
– Ну, може, в деяких країнах Східної Європи ще близько до нас. Я Вам наведу приклад розвинутих країн. Франція, Німеччина – в середньому у них 35-36 годин. 35 годин у Франції.
– Можливо, нам варто на Центральну Європу, яка до нас ближча.
– Я кажу до того, що, якщо ми рухаємося до Європи, ми не повинні забувати, що ми повинні наближатися до європейських соціальних стандартів і щодо тривалості основної оплачуваної відпустки, і щодо тривалості робочого тижня, і щодо мінімальної зарплати. Тому що всі знають, ніхто ж не приховує, і уряд каже, що в нас найменша зарплата на Європейському континенті.
Академія наук опублікувала офіційні дані. Знаєте, яку частку в кінцевій ціні продукції має зарплата? 6,3%! У той час, як у Європі частка зарплати у собівартості продукції складає 30-40% у середньому. Ось, на кого нам треба рівнятися, з кого брати приклад.
– Як змінити ситуацію?
Ви кажете: у нас треба зробити більшою відпустку, треба зменшити робочий тиждень. З чого тоді зросте зарплата? Вам не здається, що це популізм.
– Треба законодавчу базу для цього створювати. Нам треба створювати умови, з одного боку, і для роботодавця. Наприклад, зменшувати податкове навантаження на фонд зарплати. Бо у нас у середньому десь 40%, а в сусідній Польщі – 20%. То, може, тому це й пов’язано з цінами так – у два рази? З іншого боку, хотів би звернути увагу і щодо зміни законодавчого поля. Ми з моїм колегою Олександром Турчиновим подали відповідний законопроект.
– У розробленому Вами законопроекті зі своїм колегою по фракції, ви запропонували збільшити відпустку і зменшити тривалість робочого тижня. У той же час Ви кажете, що у нас низька зарплата. Але, погодьтеся, це нелогічно, тобто казати, що треба збільшувати зарплату і при цьому зменшувати кількість годин, які людина працює.
– Я не можу з Вами погодитися. Це, навпаки, буде сприяти тому, що людина праці буде мати право, яке їй гарантується Конституцією, тією ж Європейською соціальною хартією, на відновлення своєї робочої сили. Тому що у нас роботодавці забувають, що в середньому простому робітнику, щоб ще доїхати до місця роботи, то він витрачає 2-3 годині у задушливому транспорті, приїжджає втомлений, тому робить помилки на виробництві і так далі.
Разом з тим (я Вам розкажу відверто), кажуть, що у нас низька продуктивність праці, тому, як от Партія регіонів, давайте збільшувати із-за цього робочий день до 12 годин і більше.
– Вони не кажуть про 12 годин.
– Це написано у 146 статті нового Трудового кодексу.
– Ні, немає такого, щоб усім збільшити робочий день до 12 годин. Про таке не йдеться.
– Там буде за контрактом. Але у нас людина залежна від роботодавця. Якщо вам роботодавець запропонує такий контракт, де буде написано, що 12 годин – робочий день, а ви відмовитеся, то що він скаже? Пиши заяву «за власним бажанням». І людині нікуди діватися.
Я вам хочу про продуктивність праці сказати. Вона залежить, повірте мені, і кожен економіст Вам скаже, на 95% саме від власника, роботодавця, від його вміння і бажання запровадити нове сучасне обладнання, навчити своїх робітників робити періодично перекваліфікацію. Від кого це залежить? Від роботодавця. А робітник повинен просто чесно і сумлінно виконувати на своєму робочому місці свою роботу, свої виробничі функції.
– Вам не здається, що у Вас патерналістський погляд на роботодавця, який просто має замінити якогось такого…
– Роботодавець повинен бути ефективним менеджером і щоразу це підтверджувати, щоб витримувати конкуренцію на світових ринках у тому числі, якщо ми приєднуємося до СОТ і зараз йдемо у зону вільної торгівлі…
– Ми вже приєдналися до СОТ.
– Приєдналися, тим більше. Якщо ми йдемо у зону вільної торгівлі з Європою, ми повинні пред’явити якісь товари, продукцію, які конкурентоздатні. А це вже залежить від уміння менеджерів, організаторів виробництва запровадити це.
– Пане Павловський, а чи є перспективи домовитися щодо цих соціальних ініціатив з фракцією Партії регіонів, як ви домовилися щодо декількох законів, які сприяють євроінтеграції?
– Я сподіваюся, що як би не було приємно олігархам-роботодавцям, вони змушені будуть це зробити. Тим більше, що Україна підписала Європейську соціальну хартію, де якраз є відповідні вимоги до України і щодо відпустки, і щодо тривалості робочого часу, і щодо підвищення мінімальної зарплати.
Якщо ми, дійсно, прагнемо до Європи, то ми повинні виконувати всі стандарти, не тільки вільної торгівлі, а в тому числі євростандарти соціальні. Рано чи пізно ми до того прийдемо, і влада буде зобов’язана виконати Європейську соціальну хартію.
Ви знаєте, є висновки так званого Європейського соціального комітету, що працює при Єврокомісії. Він зробив висновки, в минулому році приїжджав до України, що Україна виконує соціальну хартію всього на 25%. Тобто тільки кожна четверта вимога виконується, а більшість вимог не виконується.
– А яка перспектива того, що цей законопроект Павловського-Турчинова буде ухвалений?
– Якщо влада дійсно прагне євроінтеграції…
– Чекайте. Якщо влада... Ви ж з колегами від фракції Партії регіонів по комітету…
– …не тільки на словах.
Я Вам скажу, що є певна позитивна і добра інформація. Наприкінці минулої сесії, на початку липня, збирався на засідання Комітет з питань соціальної політики і праці, і там майже одноголосно затвердили наш законопроект з Турчиновим 2453 щодо збільшення основної оплачувальної відпустки на 4 дні – з 24-х до 28-и днів.
– Коли цей законопроект буде у залі? І коли розглядатиметься?
– Тобто залишилося проголосувати у залі.
– Коли?
– Я сподіваюся, що до зими ми проголосуємо.
Дмитро Шурхало: До нас має приєднатися депутат від фракції Партії регіонів Владислав Лук’янов. Сподіваємося, що він підійде найближчим часом.
Уже стабільно Держстат повідомляє про, що в Україні спостерігається дефляція, тобто ціни падають, товари дешевшають.
Аж ось учора така структура, як АПК-Інформ повідомила про те, що «борщовий набір», мається на увазі продукти, овочі, які йдуть на приготування борщу, подорожчав за рік майже на 55%.
Якось це зовсім не корелюється з тим, що повідомляє Держстат. Дуже погано корелюється.
Ми поцікавилися у перехожих киян: на їхню думку, як за цей час змінилися ціни? Пропоную послухати опитування, яке провів мій колега Микола Закалюжний.
Респондентка: Збільшилися. На які саме? Наприклад, на «Столичному» недавно були, то на огірки збільшилися, на баклажани також, помідори теж.
Респондент: Мені здається, які були, такі ж і залишилися. Якщо більше товару, то нижчі ціни. Сезон також впливає трошки.
Респондентка: Я купую овочі на стихійному ринку. Ціни порівняно з минулим роком не змінилися.
Респондент: На всі овочі збільшилися. На помідори вже збільшилися. Огірків взагалі вже немає. Картопля, капуста – теж, раніше було ж дешевше.
Респондентка: Я вважаю, що ціни змінилися, вони ростуть. Лише виноград 15 гривень коштує. Це набагато дешевше, ніж у минулому році. На картоплю зросли – 6 гривень!
Респондент (переклад): У супермаркетах фрукти і овочі – одна-дві гривні коливаються.
Респондентка: Як на мене, зменшилися трошки. На овочі, на цибулю, на капусту, морква, буряк. Мабуть, зменшилися вони десь за останній місяць. Десь на 30%, я так думаю, зменшилися. Уже більше врожай збирають, більше вже продукції цієї, тому все менші ціни.
– Отже, думки різні. Пане Павловський, як би Ви такий дивний різнобій в оцінках Держстату і АПК-Інформу пояснили?
Андрій Павловський: По-перше, зверніть увагу, що люди порівнюють з минулим місяцем. Разом з тим АПК-Інформ і офіційні органи статистики, як правило, порівнюють рік до року і відповідний місяць. І якщо брати, наприклад, серпень і вересень минулого року і цей рік, то, дійсно, виходить так, що десь у 1,5 раза зросли ціни на необхідні овочі, так званий «борщовий набір».
Рахують середнє арифметичне. Беруть ціни на предмети розкоші і продукти харчування, які змінюються, виходить нібито непогана цифри і тієї ж інфляції, і зростання споживчих цін. Ціна на основні продукти харчування зросла у 1,5-2 рази за 3 роки влади ЯнуковичаАндрій Павловський
Я коли йшов до вас на ефір, знаєте, що я зробив? Я підняв статистику за 2010 рік. Нагадаю, що це був ще кризовий рік, світова економічна криза, і зараз, через 3 роки, які ціни. Що мене вразило? Що ціна на основні, на необхідні продукти харчування зросла у 1,5-2 рази за оці 3 роки влади Януковича. У 1,5-2 рази зростання цін на необхідне.
Тобто, якщо брати весь період влади Януковича, то можна констатувати зростання цін і на продукти харчування, і на комунальні послуги, і в цілому можна казати, що відбувся зворотній процес не «покращення», як нам обіцяли перед виборами, а саме погіршення.
– Пане Павловський, чи є підстави казати, що справді ціни цього року зменшуються?
Андрій Павловський: На що зменшуються?
– За даними Держстату, зниження цін у серпні минулого місяця встановило дворічний рекорд.
У два рази збільшать, а потім на 5-10% зменшать і видають людям це за щастяАндрій Павловський
Але в цілому, якщо брати більші відрізки часу, тобто рік, два, три, ми побачимо, я ж наводив приклад за ті ж моркву, буряк, картоплю, що входить до борщу, то ціна на самі необхідні овочі за останніх три роки, за час влади Януковича зросла майже удвічі. І це може кожен перевірити. Згадати, які були три роки тому ціни і зараз.
Я ж не кажу вже і про комунальні, і про ціни на бензин. Хочу якраз нагадати, що за уряду Юлії Тимошенко ціна бензину 95, наприклад, була 6-7 гривень за літр. А зараз скільки? 11, 12 уже підходить.
– Ви ж знаєте, що одним із наслідків кризи було подорожчання нафтопродуктів.
Андрій Павловський: Подорожчання відбулося вже при «стабілізації», про яку нам розповідав уряд Азарова. Тобто, ціна зростає.
І я Вам скажу, більше того, що кожен економіст Вам підтвердить, що, на жаль, у світі тенденція тільки до зростання ціни. Немає ніде випадків. Може, крім того, де Уго Чавес був, де є зниження ціни. При чому адміністративно, державою примушують. Але в ринковій економіці тільки тенденція до зростання ціни.
Але вже задача уряду, щоб соціально незахищені верстви населення мали певну компенсацію, щоб наші зарплати пропорційно зростали.
– А наскільки зараз відбувається зростання доходів населення? Ви пригадуєте останнє інтерв’ю Віктора Януковича – він доволі оптимістично оцінює зростання доходів населення.
Янукович замкнутий у просторі «Межигір’я», своїх палаців, не може реально оцінити ситуацію в економіці. Радники не хочуть «царя» дратувати, дають підсолоджену інформаціюАндрій Павловський
– Яка Ваша оцінка? Давайте з претензією на об’єктивність.
Андрій Павловський: Ситуація, якщо казати об’єктивно, в економіці і в соціально-економічному плані реально за останній рік, за останніх три роки погіршилася. І я Вам скажу, більше того, запитайте кожного громадянина на вулиці, тут на Хрещатику, чи його реальна купівельна спроможність збільшилася чи зменшилася. Хай кожен відкриє свого гаманця, звернеться до сімейного бюджету і за останніх 3 роки порівняє: може він купити зараз більше чи менше?
– Янукович каже, що порівняно з 2012 роком доходи населення збільшилися на 10%.
Андрій Павловський: В офіційній статистиці можна написати все, що…
– Ви можете навести іншу статистику?
Андрій Павловський: Я Вам наведу таку статистику. Зараз уряд (і це офіційні цифри) видає за велике щастя, що середньомісячна зарплата в цьому році, в минулому ледь досягла 300 доларів по Україні, і скаже, що це велике досягнення.
А я для порівняння Вам скажу, що у тій же сусідній Польщі середньомісячна зарплата – 1 350 доларів, а в сусідній Чехії – 1 460 доларів, а в Литві – більше 900. Так що з чим порівнювати?
– Стандарти ЄС.
У Польщі зарплати в 5 разів більші, а поїсти в ресторані, в кафе у два рази дешевше, ніж у КиєвіАндрій Павловський
І я дивився, спеціально порівнював ціну на капусту.
– Пане Павловський, різні ресторани бувають.
Андрій Павловський: Я порівнював на польському базарі ціну на картоплю, капусту, яку там любить Азаров. Так чомусь у Польщі капуста у два рази дешевша, ніж у нас. Ну, як це пояснити?
– На жаль, опонент пана Павловського, який обіцяв прийти, Владислав Лук’янов, народний депутат з Партії регіонів, не знайшов часу до нас завітати. На жаль.
Маємо запитання радіослухача.
Слухачка: Ну, Лук’янов, мабуть, злякався. Я так думаю.
Я – киянка. У мене немає ні городів, ні дач, нічого немає. Я все купую або в магазині, або на базарі. Я можу сказати, що порівняно з минулим роком майже удвічі збільшилися ціни на ту ж моркву, на капусту, на цибулю, на картоплю. Я заготовками займаюся восени, то знаю, які ціни були минулого року, а які цього року.
І ще одне питання. Шановний пане Андрію, Ви ще забули сказати, що ще ціна на хліб. Нам постійно Азаров каже: ой, такі гарні врожаї – ціни на хліб підвищувати не будуть, на соціальні сорти. Але соціальний вид хліба… Виробник «Цархліб» (хай усі почують!) з січня збільшив ціну на «Український» хліб на 22 копійки, а батон – на 32. І це, уявіть собі, що кожен день його купляєш, на кожному наскільки це збільшується, а пенсія на 10 гривень збільшилася у січні, а з тих пір ні копійки не додали. От і порахуйте.
Я розумію, що для Януковича і для «Хазарова» цього…
– У Вас буде питання до пана Павловського?
Слухачка: До Павловського? Я просто підтримую його.
Більше 5 мільйонів людей отримують мінімальну пенсію у 880 гривень. Хай Азаров і Янукович спробували хоча б тиждень прожити на цю пенсіюСлухачка
Тому що, якщо молоко коштує більше 8 гривень за літр, якщо хліб, навіть на соціальні сорти, як казала нам жіночка, на батон, на «Український» зростає. А цим людям тільки й вистачає цих грошей на хліб, на молоко, на воду і все, більше нічого вони собі не можуть дозволити. І ми всі свідки цього.
– Запитання ще одного слухача.
Слухач (переклад): Я телефоную з Горлівки, Донецька область.
Ось говорять, що ростуть у нас зарплати, пенсії. Я – пенсіонер, дружина – пенсіонерка. От моїй дружині пенсію збільшили всього на гривню за 1,5 року зі врахуванням того, що у неї 30 років стажу педагога! І хто розуміє, як наша пенсіє нараховується: у неї коефіцієнт був 2,2. Зараз люди отримують пенсію у 6 тисяч при такому коефіцієнті зарплати. Я, відпрацювавши два роки, зробив перерахунок, то мені добавили 70 гривень. Це за два роки роботи.
Тому це казки, що піднімають пенсії, зарплати!
– Пане Павловський, може, Ви скажете про те, наскільки перерахування пенсії відбувається зрозуміло і прозоро? Чи можна тут щось змінити?
– Я розумію обурення людей, особливо пенсіонерів, які все життя відпрацювали, будували нашу державу і в результаті зараз нічого за це не отримують практично, а чи так – їм кидають кістку, щоб вони ледь виживали.
Я хочу сказати щодо пенсій. На жаль, ситуація ганебна у тому плані, що уряд Азарова в бюджет на цей рік заклав тільки одне підвищення пенсій. От підвищили 1 січня, на початку року, і підвищать потім 1 грудня. Хоча завжди…
– Ну, вже два. Як це одне, якщо 1 січня і 1 грудня? Два підвищення.
– За рік одне виходить.
Я хочу Вам сказати, що навіть у ті кризові часи, коли була світова економічна криза, уряд зробив 4-5 підвищень. Щокварталу, може, частіше робили підвищення пенсій.
– Погодьтеся, що це теж були незначні підвищення.
Людям підвищують мінімальну пенсію з 880 гривень (увага!) на 10 гривень за рік, до 890Андрій Павловський
А у порівнянні з тим, що зростають ціни на продукти харчування, як зараз зросли на «борщовий набір» на 54%, то це не порівняти.
– Запитання ще одного слухача.
Слухач: Це Андрій Авраменко з Донецька. Павловському вітання!
Я скажу, що сьогодні був на базарі, то все подорожчало. Найдешевше – на гривню. Так, мабуть, це небагато – на гривню, але все на гривню подорожчало. Помідори – 5,50, огірки – 8-9. Це вже для нас багато, для простого українця. Так що отаке.
Я хочу пану Павловському запитання таке, що я його підтримую. Борітеся і поборете!
– Це не запитання, це, радше, заохочення.
– І Ви тримайтеся!
– Тобто є підстави вірити тому, що «борщовий набір», судячи з того, що кажуть наші слухачі, дорожчає. Попри заяви про дефляцію.
Пане Павловський, зараз влада і опозиція домовилися щодо євроінтеграційних ініціатив, щодо євроінтеграційних законів, які потрібні для того, щоб ухвалити угоду про асоціацію та ЗВТ з ЄС. Чи є перспективи у вас з Партією регіонів домовитися щодо якихось соціальних ініціатив?
– Дуже дякую за правильне і актуальне питання! Тому що деякі наші можновладці, олігархи з Партії регіонів розуміють євроінтеграцію, тільки як можливість для себе відкрити європейські ринки і туди задешево продавати український метал, українські хімічні продукти, українську землю, але разом з тим вони не розуміють чи не хочуть розуміти, що євроінтеграція передбачає і наближення України до європейських соціальних стандартів.
І, мабуть, мало хто знає, що на початку 2000-х років Україна підписала і ратифікувала так звану Європейську соціальну хартію, де передбачене фактично і підвищення відпустки українцям до чотирьох тижнів. А зараз у нас 24 дні. А чотири тижня – це скільки? 28 днів! Це і передбачене скорочення робочого часу, робочого тижня. У європейських країнах в середньому робочий тиждень (знаєте, скільки?) 36 годин.
– В середньому.
– А в Україні – 40 годин. То в будь-якій європейській країні робочий тиждень менший, ніж у нас.
– Ні, не в будь-якій. У середньому. Давайте не пересмикувати.
– Ну, може, в деяких країнах Східної Європи ще близько до нас. Я Вам наведу приклад розвинутих країн. Франція, Німеччина – в середньому у них 35-36 годин. 35 годин у Франції.
– Можливо, нам варто на Центральну Європу, яка до нас ближча.
– Я кажу до того, що, якщо ми рухаємося до Європи, ми не повинні забувати, що ми повинні наближатися до європейських соціальних стандартів і щодо тривалості основної оплачуваної відпустки, і щодо тривалості робочого тижня, і щодо мінімальної зарплати. Тому що всі знають, ніхто ж не приховує, і уряд каже, що в нас найменша зарплата на Європейському континенті.
У нас найменша зарплата на Європейському континенті. Частку в кінцевій ціні продукції має зарплата 6,3%! У Європі 30-40%Андрій Павловський
– Як змінити ситуацію?
Ви кажете: у нас треба зробити більшою відпустку, треба зменшити робочий тиждень. З чого тоді зросте зарплата? Вам не здається, що це популізм.
– Треба законодавчу базу для цього створювати. Нам треба створювати умови, з одного боку, і для роботодавця. Наприклад, зменшувати податкове навантаження на фонд зарплати. Бо у нас у середньому десь 40%, а в сусідній Польщі – 20%. То, може, тому це й пов’язано з цінами так – у два рази? З іншого боку, хотів би звернути увагу і щодо зміни законодавчого поля. Ми з моїм колегою Олександром Турчиновим подали відповідний законопроект.
– У розробленому Вами законопроекті зі своїм колегою по фракції, ви запропонували збільшити відпустку і зменшити тривалість робочого тижня. У той же час Ви кажете, що у нас низька зарплата. Але, погодьтеся, це нелогічно, тобто казати, що треба збільшувати зарплату і при цьому зменшувати кількість годин, які людина працює.
– Я не можу з Вами погодитися. Це, навпаки, буде сприяти тому, що людина праці буде мати право, яке їй гарантується Конституцією, тією ж Європейською соціальною хартією, на відновлення своєї робочої сили. Тому що у нас роботодавці забувають, що в середньому простому робітнику, щоб ще доїхати до місця роботи, то він витрачає 2-3 годині у задушливому транспорті, приїжджає втомлений, тому робить помилки на виробництві і так далі.
Разом з тим (я Вам розкажу відверто), кажуть, що у нас низька продуктивність праці, тому, як от Партія регіонів, давайте збільшувати із-за цього робочий день до 12 годин і більше.
– Вони не кажуть про 12 годин.
– Це написано у 146 статті нового Трудового кодексу.
– Ні, немає такого, щоб усім збільшити робочий день до 12 годин. Про таке не йдеться.
– Там буде за контрактом. Але у нас людина залежна від роботодавця. Якщо вам роботодавець запропонує такий контракт, де буде написано, що 12 годин – робочий день, а ви відмовитеся, то що він скаже? Пиши заяву «за власним бажанням». І людині нікуди діватися.
Я вам хочу про продуктивність праці сказати. Вона залежить, повірте мені, і кожен економіст Вам скаже, на 95% саме від власника, роботодавця, від його вміння і бажання запровадити нове сучасне обладнання, навчити своїх робітників робити періодично перекваліфікацію. Від кого це залежить? Від роботодавця. А робітник повинен просто чесно і сумлінно виконувати на своєму робочому місці свою роботу, свої виробничі функції.
– Вам не здається, що у Вас патерналістський погляд на роботодавця, який просто має замінити якогось такого…
– Роботодавець повинен бути ефективним менеджером і щоразу це підтверджувати, щоб витримувати конкуренцію на світових ринках у тому числі, якщо ми приєднуємося до СОТ і зараз йдемо у зону вільної торгівлі…
– Ми вже приєдналися до СОТ.
– Приєдналися, тим більше. Якщо ми йдемо у зону вільної торгівлі з Європою, ми повинні пред’явити якісь товари, продукцію, які конкурентоздатні. А це вже залежить від уміння менеджерів, організаторів виробництва запровадити це.
– Пане Павловський, а чи є перспективи домовитися щодо цих соціальних ініціатив з фракцією Партії регіонів, як ви домовилися щодо декількох законів, які сприяють євроінтеграції?
– Я сподіваюся, що як би не було приємно олігархам-роботодавцям, вони змушені будуть це зробити. Тим більше, що Україна підписала Європейську соціальну хартію, де якраз є відповідні вимоги до України і щодо відпустки, і щодо тривалості робочого часу, і щодо підвищення мінімальної зарплати.
Якщо ми, дійсно, прагнемо до Європи, то ми повинні виконувати всі стандарти, не тільки вільної торгівлі, а в тому числі євростандарти соціальні. Рано чи пізно ми до того прийдемо, і влада буде зобов’язана виконати Європейську соціальну хартію.
Україна виконує соціальну хартію всього на 25%Андрій Павловський
– А яка перспектива того, що цей законопроект Павловського-Турчинова буде ухвалений?
– Якщо влада дійсно прагне євроінтеграції…
– Чекайте. Якщо влада... Ви ж з колегами від фракції Партії регіонів по комітету…
– …не тільки на словах.
Комітет затвердив законопроект щодо збільшення основної оплачувальної відпустки на 4 дні – з 24-х до 28-и днів. До зими проголосуємоАндрій Павловський
– Коли цей законопроект буде у залі? І коли розглядатиметься?
– Тобто залишилося проголосувати у залі.
– Коли?
– Я сподіваюся, що до зими ми проголосуємо.