Сімферополь – Песимістичні настрої кримчан щодо української євроінтеграції відходять у минуле, вважає голова Експертної ради при уряді автономії Олександр Форманчук. Разом з тим він констатує, що такі настрої і досі залишаються в Криму домінуючими. Політичний психолог Ольга Духніч припускає, що кримська молодь, яка більше подорожує, частіше стикається з європейськими реаліями, сприймає нинішні інтеграційні процеси, в яких задіяна Україна, прагматичніше.
Десяток кримчан, опитаних мною на вулицях Сімферополя про те, куди, на їхню думку, краще інтегруватися Україні – до Митного чи Європейського союзу, відповідали, переважно, як 57-річна пенсіонерка Елла Петрівна: «Ми за Митний союз, тому, що це наші друзі, це Росія і Білорусія, а Євросоюз – це Польща і німці, наші колишні вороги». А дві студентки припустили, що перспектива асоціації, а потім членство України в Євросоюзі для них будуть корисними.
За даними нещодавнього опитування, проведеного однією з молодіжних організацій Криму, майже 39% кримчан, які народилися 1991 року, виступають за європейську інтеграцію України з наступним вступом до ЄС, а трохи менше 34% опитаних віддали перевагу євразійській інтеграції країни і приєднанням до Митного та Євразійського союзів.
Політичний психолог із Таврійського національного університету Ольга Духніч скептично ставиться до цього та інших подібних опитувань і каже, що в Криму не проводилися серйозні дослідження й об’єктивних кількісних даних про настрої кримчан і кримської молоді немає.
«У своєму виборі між Асоціацією з ЄС і Митним союзом люди орієнтуються на ті цінності, які в них є. А цінності – це досить дієві речі. Ми можемо говорити, що цінності, які формуються у молодих кримчан, які знають англійську чи іншу європейську мову, подорожували чи їздили до Західної Європи на стажування або навчання, цікавляться різними процесами, то вони, звичайно, сприяють тому, щоб бачити майбутнє України в Європейському союзі», – зазначає Ольга Духніч.
Кримчани за інерцією орієнтуються на Росію-захисницю – експерт
Кримський політолог і радник керівників уряду та парламенту автономії Олександр Форманчук каже, що у масовій свідомості кримчан, особливо, старшого і середнього поколінні, усе ж домінують інші настрої.
«Це пов’язано з інерцією масової свідомості кримчан. Тут треба не забувати про етнічний склад переважно російського населення, що склався історично, а ще про те, що Крим був найбільшим совєтським регіоном Радянської України. Це одна причина, а друга – у певних антитатарських настроях у Криму. Певна частина кримчан бачить у Росії захисницю від татарського, так це назвімо, «екстремізму», – сказав Олександр Форманчук.
Разом з тим, експерт каже, що такі настрої в Криму поступово, але помітно, розмиваються і втрачають гостроту. Молодь хоче жити, як у Європі, а життя пересічного росіянина не дуже різниться від життя пересічного громадянина України.
Десяток кримчан, опитаних мною на вулицях Сімферополя про те, куди, на їхню думку, краще інтегруватися Україні – до Митного чи Європейського союзу, відповідали, переважно, як 57-річна пенсіонерка Елла Петрівна: «Ми за Митний союз, тому, що це наші друзі, це Росія і Білорусія, а Євросоюз – це Польща і німці, наші колишні вороги». А дві студентки припустили, що перспектива асоціації, а потім членство України в Євросоюзі для них будуть корисними.
За даними нещодавнього опитування, проведеного однією з молодіжних організацій Криму, майже 39% кримчан, які народилися 1991 року, виступають за європейську інтеграцію України з наступним вступом до ЄС, а трохи менше 34% опитаних віддали перевагу євразійській інтеграції країни і приєднанням до Митного та Євразійського союзів.
Політичний психолог із Таврійського національного університету Ольга Духніч скептично ставиться до цього та інших подібних опитувань і каже, що в Криму не проводилися серйозні дослідження й об’єктивних кількісних даних про настрої кримчан і кримської молоді немає.
«У своєму виборі між Асоціацією з ЄС і Митним союзом люди орієнтуються на ті цінності, які в них є. А цінності – це досить дієві речі. Ми можемо говорити, що цінності, які формуються у молодих кримчан, які знають англійську чи іншу європейську мову, подорожували чи їздили до Західної Європи на стажування або навчання, цікавляться різними процесами, то вони, звичайно, сприяють тому, щоб бачити майбутнє України в Європейському союзі», – зазначає Ольга Духніч.
Кримчани за інерцією орієнтуються на Росію-захисницю – експерт
Кримський політолог і радник керівників уряду та парламенту автономії Олександр Форманчук каже, що у масовій свідомості кримчан, особливо, старшого і середнього поколінні, усе ж домінують інші настрої.
Треба не забувати, що Крим був найбільшим совєтським регіоном Радянської УкраїниОлександр Форманчук
Разом з тим, експерт каже, що такі настрої в Криму поступово, але помітно, розмиваються і втрачають гостроту. Молодь хоче жити, як у Європі, а життя пересічного росіянина не дуже різниться від життя пересічного громадянина України.
