Умань – Тисячі хасидських прочан в Умані скаржаться на дороге житло і не дуже хорошу інфраструктуру. Чиновники пояснюють – на ціни впливати не можуть, а на ремонт доріг і будівництво готелів грошей нема, тому чекають на інвесторів. З якими ж саме незручностями доводиться зіштовхнутися хасидові, який вирішив приїхати на Рош-га-Шана до Умані, дізнавалося Радіо Свобода.
Коли 30 тисяч прочан-хасидів заповнюють кілька уманських кварталів, житлового колапсу уникнути важко. Прочани, які не потурбувались про житло заздалегідь, ризикують ночувати просто неба. Ті, кому пощастило, дякують Богові.
Зараз тут ходить багато людей, які навіть не уявляють, де проведуть ніч
«Я просто вірю в Бога. Я нічого не резервував. Просто прийшов сюди. До мене підбіг хлопець і запропонував місце. Плачу небагато. Люди платять сотні доларів за місце. Але зараз тут ходить багато людей, які навіть не уявляють, де проведуть ніч. Якщо не вдається знайти житло, люди живуть у наметах. Іноді це навіть не намети. Я навіть не знаю, як це назвати, але це теж коштує грошей», – розповідає паломник, який приїхав до Умані з Нью-Йорка.
Хасидський рабин із Парижа теж скаржиться на невиправдано високу вартість житла в Умані та погані умови.
За ліжко треба заплатити 300 євро на тиждень і жити в будинку, в якому 40 таких ліжок
«Це бізнес. За ліжко треба заплатити 300 євро на тиждень і жити в будинку, в якому 40 таких ліжок. Якщо підрахувати, то власник за тиждень заробляє 12 тисяч євро. Коли дізнаєшся, що середня зарплата тут 250-300 доларів на місяць, то розумієш – це хороший бізнес», – каже він.
Ціни високі, та влада не винна
Ціни на житло – не провина місцевої влади, пояснює заступник міського голови Петро Паєвський. У міських готелях достатньо місць лише на 5 тисяч осіб. Інші 25 тисяч прочан живуть у приватному секторі, а на це міська влада впливати не може.
Петро Паєвський
У міській адміністрації Умані розповідають: ще 2 роки тому підготували інфраструктурні проекти, які мали б вирішити проблеми прочан. Хочуть побудувати готельний комплекс на в’їзді у місто. Коли почнуть – невідомо.
Є інвестиційні проекти: і по транспорту, і по ремонту доріг
Петро Паєвський
«Ми пропонуємо таке. І ділянку пропонуємо. Будь ласка, якщо є інвестори – ми готові до цього. Пропонуємо побудувати і наметове містечко – мікромістечко, де також могли б проживати недорого хасиди. Є й інші інвестиційні проекти: і по транспорту, і по ремонту доріг… Але все це інвестиції. Потрібні інвестиції. На жаль, поки що йде вивчення цих питань, цих проблем», – пояснює заступник міського голови.
Як виявилось, не у всіх готелях раді прочанам. В одному з уманських готелів хваляться: хасидів у них немає взагалі – така політика власника закладу. Але навіть у них на час святкування вільних місць немає – всі номери забронювали журналісти, які приїхали на Рош-га-Шана.
На місцеву владу прочани не тільки не скаржаться – координатори будівництва синагоги, яка має стати найбільшою у світі, розповідають про сприяння місцевої влади.
Як виявилось, лише минулого року проект пройшов відповідні перевірки і будівництво увійшло в правове поле України. У місцевій владі пояснюють: самі зацікавлені в тому, щоб синагогу закінчили будувати.
Ми зацікавлені, щоб синагога була введена в експлуатацію
Петро Паєвський
«Ми зацікавлені, щоб синагога була введена в експлуатацію і щоб ми були душею і серцем спокійні, що там тисячі людей, і там нічого не трапиться. Сприяли і будемо сприяти тому що є, об’єкт цікавий, люди їдуть. Туризм треба тільки заохочувати», – каже заступник міського голови.
Поки влада чекає на інвестиції, хасиди поступово (іноді офіційно, а іноді – не зовсім) забудовують вулиці навколо могили цадика Нахмана та скуповують уманську нерухомість. Місцеві скаржаться, але стиха… Акції протесту анонсують лише «свободівці». Але мітингуватимуть аж після закінчення святкування – 12 вересня.
