Запорізька область, Бердянськ. Це місто із населенням у 120 тисяч мешканців Запорізькій області. Місто-порт, місто-курорт, місто, де є найбільший аквапарк в Україні – все це також про Бердянськ. Відпочивальників, здебільшого, приваблює Бердянська коса, де Азовське море чисте, а піщані пляжі досить великі, однак цього року не дуже охайні. Туристи називають основною проблемою коси – сміття, а от місцеві скаржаться, що косу просто змиває.
Влітку Бердянськ наповнюється туристами, які тут живуть, розважаються, їдять та смітять. Саме зі сміттям у Бердянську виникає чимало проблем. Місцеві мешканці здають в оренду житло влітку, а це означає, що смітить тепер не одна людина, а, наприклад, десять. У Бердянську часто можна зустріти залізні контейнери, які закриті на замок, щоб перехожі не змогли викинути туди нічого.
Як кажуть місцеві мешканці, у деяких районах сміття збирають лише раз на тиждень. Купи відходів часто можна побачити біля контейнерів, вони лежать там кілька днів і можуть стати місцем поширення інфекцій. Туристка Вікторія з Донецька каже, що ще два роки тому такого тут не було.
«У Бердянську важко зі сміттям. Сміття майже всюди. Вивозиться воно дуже рідко, як нам розповідали. Переповнені урни всюди. У багатьох біля двору свій залізний контейнер для сміття на замку, а перехожий не може туди нічого викинути. Ще дуже складно із транспортом. На косу ходить лише один маршрут. У годину-пік дістатися туди дуже важко. Автобуси невеликі, в них спекотно. Пару днів тому, щоб поїхати з коси, нам довелося сідати на маршрутку в один бік, їхати до кінцевої і вже звідти повертатися. Якщо казати про плюси, то це море, воно яке було, таке і залишилося. Бруднішим не стало», – пояснює донеччанка.
Сміттєвий експеримент
Речник Бердянської міськради Павло Іщук ситуацію зі сміттям пояснює експериментом, який почали проводити в «курортному районі» міста цього року.
Через те, що люди здають свої помешкання та прибудови, замість сміття від однієї прописаної людини комунальники були змушені вивозити сміття від тридцяти людей. Тому вони змушені були змінити тактику. Тепер люди купують у комунального підприємства спеціальні сміттєві мішки, у вартість яких входить уже й вивезення цього сміття. За словами Павла Іщука, сміття вивозять тричі на тиждень, а за потреби навіть і частіше. Однак за такої кількості людей сміття все одно встигає накопичитися, починає гнити.
Що ж стосується сміття на пляжах коси, то ще кілька років тому міська влада брала по 5 гривень за в'їзд на косу. Ці гроші йшли на прибирання та утримання пляжів у чистоті. Проте прокуратура вирішила, що це незаконно, тому місто зараз не в змозі утримувати пляжі на належному рівні, виправдовуються представники місцевої влади.
Косу розмиває море
Купатися на косі набагато краще, ніж на забрудненому міському пляжі, де майже немає піску. Зараз місцеві мешканці дуже переймаються її укріпленням. Науковці вже давно били на сполох, кажучи про те, що косу вимиває. Однак влада заворушилася, коли у вересні 2008-го року море підібралося до автостоянки, і до берега залишилося всього пару метрів.
«Підтягнемо комунальні послуги. Сміття? – Потерпимо! А от косу змиває. Нехай виділяють гроші, щоб косу рятувати. А то своїми коштами рятуємо косу. Взимку затоплює. Змиває взимку, льоду немає, все змиває. Де наш уряд? За що ми податки платимо? На це треба мільйонів сто. А ще дороги у нас погані, нехай би дороги зробили», – розповідає місцевий мешканець Микола.
У міськраді проблему з розмиванням коси також визнають. Павло Іщук запевняє, що проект укріплення розроблений. І кошти на це виділялися вже двічі. Однак не в достатньому обсязі.
«Розмивається уся берегова лінія від початку двохтисячних років. Це природне явище – рівень моря піднімається від кінця 1980-х. Проект укріплення всього східного узбережжя коси перевищує 100 мільйонів гривень. Нардеп минулого скликання Баранов знайшов гроші у 2009-му році – 10 мільйонів на першочергові роботи. Був скандал із попереднім мером, там порушувалися карні справи, йшлося про те, що три мільйони із цих грошей вкрали».
Тож грошей на укріплення і досі не виділено, а деякі місцеві мешканці на косі ще пам'ятають, як усередині минулого сторіччя косу розмило так, що проїхати до будинків на дальній косі було неможливо, лише йти пішки, бо коса перетворилася на острів.
Ціни, їжа та розваги
Відпочивальниця з Гірника Ірина також уподобала пляжі коси. На міському їй не дуже подобається через бруд. А от ціни на курорті вона вважає демократичними.
«На косі море чисте. Ціни, в принципі, нормальні. Їжу можна знайти і дешевшу, і подорожчу. Є їдальні соціальні, але там, звісно, їжа дуже погана, ми туди не ходимо, раз пішли, і більше не підемо», – розповідає вона.
У таких їдальнях можна пообідати за 25-30 гривень, але страви будуть приготовані в гірших традиціях радянських їдалень. Про приємний запах можна забути, сік розбавлений мінімум удвічі, а що всередині котлет, можна лише здогадуватися, нарікають туристи.
Суп у соціальній їдальні
Найдешевше та найкраще харчуватися у господині, у якої відпочивальник наймає житло. Це обійдеться також у тридцять гривень у середньому, однак це буде смачна домашня їжа. Коштувати проживання у квартирі зі зручностями буде 80-100 гривень на добу. У готелях, звісно, дорожче, однак там не буде й кухні, де можна щось приготувати.
Рахунок від господині садиби
Ресторани приваблюють наднизькими, як для курорту, цінами. Велика вечеря на двох обійдеться у 130-150 гривень, у той час як у подібного рівня закладі в Криму це б коштувало мінімум удвічі дорожче. Однак ціни на розваги тут приблизно такі самі, як і кримські. У цілому, відпочинку в Бердянську ще далеко до рівня Туреччини, однак він і набагато бюджетніший.
На Радіо Свобода з жовтня 2011-го року. Народилася, виросла, живу та працюю в Донецьку. У 2009-му році отримала ступінь магістра журналістики та диплом з відзнакою в Донецькому національному університеті. Цікавлюся документальним та радикальним кіно, сучасним мистецтвом, літературою. Катаюся на роликах, подорожую.
