Депутати зі «списку 148-ми»: Ми не зрадники (СПИСОК)

Київ – Народні депутати, які підписали звернення до польського Сейму із закликом визнати Волинську трагедію геноцидом проти поляків, кажуть, що не розуміють, чому співвітчизники звинувачують їх у зраді національних інтересів. Своє рішення підписанти аргументують необхідністю оцінити роль УПА у подіях 1943 року. Особливих знань з історії подій на Волині вони у спілкуванні не захотіли проявити.

Регіонали, комуністи та деякі позафракційні депутати кажуть, що не розуміють, чому низка співвітчизників звинувачує їх у зраді національних інтересів через підписання скандального звернення до польського Сейму. Попри те, що Сейм так і не ухвалив резолюцію з формулюванням «геноцид», вони запевняють, що діяли в інтересах України.

«А в чому тут зрада?» – перепитав у Радіо Свобода регіонал Володимир Сальдо.

Аналогічно відреагував і комуніст Олександр Зубчевський, зауваживши, що ті, хто висуває подібні звинувачення, «самі і зрадники, і злодії», адже схвалюють дії ОУН-УПА, яка «влаштувала криваву різанину і знищила чимало дітей та літніх людей».

«Якщо із цих позицій виходити, тоді вони повинні сидіти на лаві підсудних, так само, як і ті бандерівці, які свого часу отримали заслужене покарання», – наголошує Зубчевський.

Ми підписали лист, щоб не повернувся нацизм – комуніст

В цілому ж підписання звернення до польського Сейму парламентарі пояснюють своїм небайдужим ставленням до майбутнього України та світу в цілому.

«Це звернення не на захист поляків. Це звернення на захист українців, щоб етнічних чисток з ознаками геноциду більше ніде не повторювалось: ні в Україні, ні в Польщі, ні у будь-якій іншій країні, чи то Росії, чи то Німеччині, чи Італії, чи Іспанії», – наголосив Радіо Свобода регіонал Олег Царьов.

Комуністи ж ставили підписи, борючись не тільки за світле майбутнє, але і проти чи то націоналізму, чи то неофашизму. Про це Радіо Свобода заявив член КПУ Олександр Присяжнюк.

«Ці ідеологічні засади втілювалися у життя організаціями, які сповідували націоналізм, а ідеологи націоналізму – що нацизм та націоналізм – в принципі різниці не мають. Тому, щоб назад нацизм не повернувся (хоча сьогодні є спроби), ми і підписали цей лист», – пояснив комуніст.

Позафракційні ж мали свої причини підписувати звернення до Сейму Польщі щодо оцінки українсько-польського етнічного конфлікту на Волині. Кажуть, що невдоволені героїзацією УПА.

«Історію не можна переписувати. Не можуть бути героями ті, хто займались розстрілом мирного населення. Країна має знати, що воїни Української повстанської армії – не герої. Це рівносильно тому, якби завтра хтось почав робити героєм Гітлера», – зазначає позафракційник Лев Миримський.

Я не історик і не вивчав ці питання – регіонал

Між тим, майже всі опитані Радіо Свобода підписанти звернення ухилилися від відповіді на запитання конкретних фактів Волинської трагедії. А дехто визнав, що не вивчав цю тему.

«Я не історик і не вивчав ці питання досконально. Але я знав про це. Є президент, є Верховна Рада взагалі, органи, які приймають рішення на державному рівні, а моє бачення – це моє бачення», – зауважив Анатолій Близнюк із Партії регіонів.

Вони стали на шлях національної зради – Кравчук

Минулого тижня колишній президент України Леонід Кравчук назвав звернення 148 депутатів Верховної Ради від фракції Партії регіонів і Комуністичної партії до Сейму Польщі із закликом визнати Волинську трагедію 1943 року геноцидом польського народу зрадництвом стосовно України.

Леонід Кравчук також запропонував керівництву Партії регіонів виключити з парламенту ініціаторів цього звернення, тому що вони «принесли в жертву честь, гідність й совість, ставши на шлях національної зради».