Дніпропетровськ – У Дніпропетровську стартувала перша міжнародна українсько-польська археологічна експедиція. Українські студенти та викладачі разом із польськими колегами розпочинають спільне дослідження фортеці Кодак у передмісті обласного центру. Це – польська твердиня, яка в середині 17-го століття була найсхіднішою точкою польської колонізації українських земель і мала встановити контроль над козацькими вольностями. Археологи сподіваються знайти цікаві артефакти як побутового, так і військового призначення. Наразі польська і українська сторони також обговорюють план розвитку Кодацької фортеці – з неї хочуть зробити туристичний центр.
Залишки земляних валів, чагарники, купи сміття… Ось і все, що зараз нагадує про польську фортецю Кодак під Дніпропетровськом із її непростим минулим. Збудована польським урядом у липні 1635 року, аби ізолювати Запоріжжя і Дон від України й перешкодити втечі селян на Запорозьку Січ, вона стала своєрідним польським форпостом на стику цивілізацій – західної, католицької та східної, православної. До того ж зазнавала значних впливів із боку мусульманського півдня, кажуть історики.
В шарах напівзруйнованих земляних споруд польські й українські археологи розраховують відшукати цінні артефакти, які доповнять їхні уявлення про життя фортеці.
В експедиції беруть участь понад два десятки студентів і викладачів-істориків Дніпропетровського і Вроцлавського університетів. Про спільну роботу домовились ще навесні.
«Там було життя, міжцивілізаційні контакти. І все це треба вивчити»
Нерозкопаних ділянок на Кодаку багато, але передусім вирішили зосередити зусилля на дослідженні передмістя фортеці, де жили ремісники, розповів декан історичного факультету Дніпропетровського національного університету Сергій Світленко.
«І природні, і суспільні катаклізми призвели до того, що ця фортеця зруйнована. Але в передмісті фортеці є зони, цілком придатні для археологічних розкопок. До того ж, певну перспективу представляють залишки валу. Там ми можемо знайти певні артефакти. Там було життя, там були міжцивілізаційні контакти, і все це треба вивчити. Цей проект є унікальний – це перша міжнародна українсько-польська експедиція на Кодаку», – сказав Сергій Світленко.
Дніпропетровські археологи кілька років тому вже робили пробні розкопки на Кодаку – тоді знайшли монети та натільні хрести. Нинішнє дослідження теж має дати цікаві результати, сподівається професор Вроцлавського університету Павел Корчевський.
«Ця фортеця була заселена як українськими козаками, так і поляками. Ми зможемо знайти військові інструменти, це для нас становить значний інтерес», – наголошує польський історик. Він також підкреслює: всі артефакти, знайдені в ході міжнародної експедиції, залишаться в Україні, з собою додому поляки заберуть тільки враження.
«Моя блакитна мрія – щоб ця фортеця була максимально збережена»
Але дніпропетровська влада досі не визначилася з планами щодо Кодацької фортеці. Мова про порятунок пам’ятки йде вже кілька років. Поки на місці напівзруйнованої фортеці просто неба проводять козацькі фестивалі та інші заходи.
Голова Дніпропетровської обласної ради Євген Удод на запитання Радіо Свобода повідомив, що влада Дніпропетровщини шукає інвесторів для відродження фортеці й перетворення її на туристичну родзинку.
«Моя блакитна мрія – щоб ця фортеця була максимально збережена. А те, що можна відновити, – ми обов’язково відновимо. Тривають переговори з інвесторами, ми залучаємо зацікавлених людей, які готові допомогти з реалізацією», – запевнив Євген Удод.
За розрахунками обласної влади, проект відродження Кодацької фортеці має підтримати польська сторона. Однак, даючи старт міжнародній археологічній експедиції, генеральний консул Республіки Польща в Харкові Ян Ґранат нічого конкретного не пообіцяв.
«Ми ведемо розмови – відновити фортецю чи зберегти те, що є. Є різні точки зору. Але я думаю, головне – включити цю фортецю у велику програму розвитку туризму, щоб сюди приїздили польські туристи. З огляду на сусідів – Запоріжжя, Хортицю – сюди мало б приїздити багато туристів. Це частина нашої спільної історії», – сказав Ян Ґранат.
Досліджувати пам’ятку історії студенти Дніпропетровського та Вроцлавського університетів будуть два тижні. Наприкінці експедиції обіцяють похвалитись новими відкриттями.
Залишки земляних валів, чагарники, купи сміття… Ось і все, що зараз нагадує про польську фортецю Кодак під Дніпропетровськом із її непростим минулим. Збудована польським урядом у липні 1635 року, аби ізолювати Запоріжжя і Дон від України й перешкодити втечі селян на Запорозьку Січ, вона стала своєрідним польським форпостом на стику цивілізацій – західної, католицької та східної, православної. До того ж зазнавала значних впливів із боку мусульманського півдня, кажуть історики.
В шарах напівзруйнованих земляних споруд польські й українські археологи розраховують відшукати цінні артефакти, які доповнять їхні уявлення про життя фортеці.
В експедиції беруть участь понад два десятки студентів і викладачів-істориків Дніпропетровського і Вроцлавського університетів. Про спільну роботу домовились ще навесні.
«Там було життя, міжцивілізаційні контакти. І все це треба вивчити»
Нерозкопаних ділянок на Кодаку багато, але передусім вирішили зосередити зусилля на дослідженні передмістя фортеці, де жили ремісники, розповів декан історичного факультету Дніпропетровського національного університету Сергій Світленко.
«І природні, і суспільні катаклізми призвели до того, що ця фортеця зруйнована. Але в передмісті фортеці є зони, цілком придатні для археологічних розкопок. До того ж, певну перспективу представляють залишки валу. Там ми можемо знайти певні артефакти. Там було життя, там були міжцивілізаційні контакти, і все це треба вивчити. Цей проект є унікальний – це перша міжнародна українсько-польська експедиція на Кодаку», – сказав Сергій Світленко.
Дніпропетровські археологи кілька років тому вже робили пробні розкопки на Кодаку – тоді знайшли монети та натільні хрести. Нинішнє дослідження теж має дати цікаві результати, сподівається професор Вроцлавського університету Павел Корчевський.
Ця фортеця була заселена як українськими козаками, так і поляками. Ми зможемо знайти військові інструменти, це для нас становить значний інтересПавел Корчевський
«Моя блакитна мрія – щоб ця фортеця була максимально збережена»
Але дніпропетровська влада досі не визначилася з планами щодо Кодацької фортеці. Мова про порятунок пам’ятки йде вже кілька років. Поки на місці напівзруйнованої фортеці просто неба проводять козацькі фестивалі та інші заходи.
Голова Дніпропетровської обласної ради Євген Удод на запитання Радіо Свобода повідомив, що влада Дніпропетровщини шукає інвесторів для відродження фортеці й перетворення її на туристичну родзинку.
«Моя блакитна мрія – щоб ця фортеця була максимально збережена. А те, що можна відновити, – ми обов’язково відновимо. Тривають переговори з інвесторами, ми залучаємо зацікавлених людей, які готові допомогти з реалізацією», – запевнив Євген Удод.
За розрахунками обласної влади, проект відродження Кодацької фортеці має підтримати польська сторона. Однак, даючи старт міжнародній археологічній експедиції, генеральний консул Республіки Польща в Харкові Ян Ґранат нічого конкретного не пообіцяв.
З огляду на сусідів – Запоріжжя, Хортицю – сюди мало б приїздити багато туристів. Це частина нашої спільної історіїЯн Ґранат
Досліджувати пам’ятку історії студенти Дніпропетровського та Вроцлавського університетів будуть два тижні. Наприкінці експедиції обіцяють похвалитись новими відкриттями.
