Фракція «Батьківщина» закликає політичні сили і громадські організації України й Польщі не спекулювати на темі Волинської трагедії. «Ми закликаємо говорити правду про минуле, але жити майбутнім, яке бачимо в нашій спільній українсько-польській європейській долі. Ми вітаємо спільно виголошену формулу українсько-польського примирення: «Вибачаємо і просимо прощення!» – цитує заяву фракції сайт «Батьківщини».
Політична сила також схвально згадує слова взаємного прощення і примирення, з якими до 70-ї річниці Волинської трагедії до українців і поляків звернулися церкви і релігійні організації двох держав. «Це свідчення не лише вірності основним цінностям їхнього релігійного вчення, а й розбудови спільного майбутнього наших народів в об’єднаній Європі», – наголошується в заяві.
Сьогодні ж стало відомо, що 148 депутатів із фракцій Партії регіонів і Комуністичної партії, навпаки, закликали Сейм Польщі визнати Волинську трагедію геноцидом поляків, здійсненим Організацією українських націоналістів і Українською повстанською армією, щоб протистояти «ксенофобським, антисемітським та неонацистським настроям», які, за словами авторів заяви, зростають в Україні.
Глава Української греко-католицької церкви Святослав Шевчук й архієпископ Юзеф Міхалік від Католицької церкви в Польщі 28 червня підписали Спільну декларацію з нагоди 70-річчя Волинської трагедії.
Церкви закликали польських й українських християн до примирення. Як сказано у зверненні, насилля та етнічні чистки не можуть бути методом вирішення міжнаціональних конфліктів.
В усіх православних церквах на Волині 14 липня відбудуться поминальні служби за загиблими під час Волинської трагедії. Окрім того, на Волині до цієї дати заплановано відкрити кілька пам’ятників загиблим у цьому протистоянні українцям.
На поминальну церемонію в Луцьку 14 липня має приїхати президент Польщі Броніслав Коморовський. Водночас, за словами глави польської держави, президент України Віктор Янукович не прибуде в ці дні до Луцька.
На Волині в 1943–1944 роках пройшли взаємні винищення українців і поляків, які стали продовженням довгого українсько-польського протистояння. Цей конфлікт загострила Друга світова війна і спровокувала етнічне протистояння на землях спільного проживання українців і поляків (Волинь, Східна Галичина, Холмщина, Підляшшя, Надсяння, Лемківщина). Постраждало мирне населення. Екстремістські сили досі використовують цей конфлікт для розпалювання ворожнечі.
Політична сила також схвально згадує слова взаємного прощення і примирення, з якими до 70-ї річниці Волинської трагедії до українців і поляків звернулися церкви і релігійні організації двох держав. «Це свідчення не лише вірності основним цінностям їхнього релігійного вчення, а й розбудови спільного майбутнього наших народів в об’єднаній Європі», – наголошується в заяві.
Сьогодні ж стало відомо, що 148 депутатів із фракцій Партії регіонів і Комуністичної партії, навпаки, закликали Сейм Польщі визнати Волинську трагедію геноцидом поляків, здійсненим Організацією українських націоналістів і Українською повстанською армією, щоб протистояти «ксенофобським, антисемітським та неонацистським настроям», які, за словами авторів заяви, зростають в Україні.
Глава Української греко-католицької церкви Святослав Шевчук й архієпископ Юзеф Міхалік від Католицької церкви в Польщі 28 червня підписали Спільну декларацію з нагоди 70-річчя Волинської трагедії.
Церкви закликали польських й українських християн до примирення. Як сказано у зверненні, насилля та етнічні чистки не можуть бути методом вирішення міжнаціональних конфліктів.
В усіх православних церквах на Волині 14 липня відбудуться поминальні служби за загиблими під час Волинської трагедії. Окрім того, на Волині до цієї дати заплановано відкрити кілька пам’ятників загиблим у цьому протистоянні українцям.
На поминальну церемонію в Луцьку 14 липня має приїхати президент Польщі Броніслав Коморовський. Водночас, за словами глави польської держави, президент України Віктор Янукович не прибуде в ці дні до Луцька.
На Волині в 1943–1944 роках пройшли взаємні винищення українців і поляків, які стали продовженням довгого українсько-польського протистояння. Цей конфлікт загострила Друга світова війна і спровокувала етнічне протистояння на землях спільного проживання українців і поляків (Волинь, Східна Галичина, Холмщина, Підляшшя, Надсяння, Лемківщина). Постраждало мирне населення. Екстремістські сили досі використовують цей конфлікт для розпалювання ворожнечі.
