Стародавнє місто Херсонес Таврійський в Україні і його хора (сільськогосподарська околиця) внесені до переліку світової культурної спадщини ЮНЕСКО, вирішили в неділю на щорічній сесії Комітету світової спадщини ЮНЕСКО, що відбувається у Пномпені в Камбоджі.
Новий об’єкт складається з решток самого міста Херсонеса, що на території сучасного Севастополя у Криму, і ще семи сільськогосподарських ділянок теж на території сучасного Севастополя, які забезпечували стародавнє місто харчовими продуктами, зокрема, продуктами виноробства, які стали важливим експортним товаром міста-держави.
«Херсонеське городище є єдиним у Північному Причорномор’ї цілісно збереженим зразком античного міста, який існував з V століття до нашої ери до XIV століття нашої ери. Тут збереглися залишки міського планування вулиць, житлових, господарських та культурних споруд… Хора – це унікальні фрагменти ділянок сільськогосподарських околиць стародавнього міста. Єдиний подібний приклад у Європі, який дає можливість зрозуміти систему організації господарської діяльності та розподілу території між громадянами античного міста» – так розповів про новий об’єкт у списку ЮНЕСКО міністр культури Леонід Новохатько.
На цій же сесії у п’ятницю до переліку ЮНЕСКО внесли ще один пункт, що стосується України – дерев’яні церкви Карпатського регіону Польщі і України. Їх загалом 16, із них 8 в Україні.
Таким чином, нині у переліку об’єктів світової спадщини ЮНЕСКО є вже вісім із України. Це культурні пам’ятки: собор святої Софії і пов’язані з ним монастирські будівлі і Києво-Печерська лавра в Києві (як один об’єкт), ансамбль історичного центру Львова, резиденція митрополитів Буковини і Далмації в Чернівцях, стародавнє місто Херсонес Таврійський в Україні і його хора, а також транскордонні об’єкти, які охоплюють кілька країн: геодезична дуга Струве, дерев’яні церкви Карпатського регіону Польщі і України (культурні об’єкти) і букові праліси Карпат (України і Словаччини) і Німеччини (природний об’єкт).
Україна подала на розгляд для можливого внесення у списки світової спадщини ЮНЕСКО ще понад десяток об’єктів.
Новий об’єкт складається з решток самого міста Херсонеса, що на території сучасного Севастополя у Криму, і ще семи сільськогосподарських ділянок теж на території сучасного Севастополя, які забезпечували стародавнє місто харчовими продуктами, зокрема, продуктами виноробства, які стали важливим експортним товаром міста-держави.
«Херсонеське городище є єдиним у Північному Причорномор’ї цілісно збереженим зразком античного міста, який існував з V століття до нашої ери до XIV століття нашої ери. Тут збереглися залишки міського планування вулиць, житлових, господарських та культурних споруд… Хора – це унікальні фрагменти ділянок сільськогосподарських околиць стародавнього міста. Єдиний подібний приклад у Європі, який дає можливість зрозуміти систему організації господарської діяльності та розподілу території між громадянами античного міста» – так розповів про новий об’єкт у списку ЮНЕСКО міністр культури Леонід Новохатько.
На цій же сесії у п’ятницю до переліку ЮНЕСКО внесли ще один пункт, що стосується України – дерев’яні церкви Карпатського регіону Польщі і України. Їх загалом 16, із них 8 в Україні.
Таким чином, нині у переліку об’єктів світової спадщини ЮНЕСКО є вже вісім із України. Це культурні пам’ятки: собор святої Софії і пов’язані з ним монастирські будівлі і Києво-Печерська лавра в Києві (як один об’єкт), ансамбль історичного центру Львова, резиденція митрополитів Буковини і Далмації в Чернівцях, стародавнє місто Херсонес Таврійський в Україні і його хора, а також транскордонні об’єкти, які охоплюють кілька країн: геодезична дуга Струве, дерев’яні церкви Карпатського регіону Польщі і України (культурні об’єкти) і букові праліси Карпат (України і Словаччини) і Німеччини (природний об’єкт).
Україна подала на розгляд для можливого внесення у списки світової спадщини ЮНЕСКО ще понад десяток об’єктів.
