Сенат Польщі ухвалив сьогодні заяву з приводу 70-річчя Волинської трагедії, в якій трагічні події 1943-го названі «етнічною чисткою з ознаками геноциду», повідомляє кореспондент Радіо Свобода. На думку польських сенаторів, таке визначення Волинського злочину можна обґрунтувати тим, що події на Волині мали організований масовий характер й супроводжувалися жорстокістю.
У заяві «У 70-і роковини Волинського злочину» йдеться про те, що 9 лютого 1943 року нападом загонів УПА на волинське село Паросль «розпочалася брутальна акція фізичного знищення поляків, яка проводилася бандерівською фракцією Організації українських націоналістів та Українською повстанською армією». У документі сказано, що жертвами антипольської акції УПА стали приблизно 100 тисяч поляків.
Водночас у документі мовиться, що після повалення комунізму Польща й Україна багато зробили для подолання складного минулого. «Поляки прагнуть примирення й дружби з українцями, – сказано в резолюції. – Це підтверджується численними доказами. Утім, справжнє примирення можна збудувати тільки на правді та спільному засудженні злочину». Як наголошується в документі, пам’ять про загиблих на Волині поляків «повинна назавжди стати частиною польської історичної свідомості».
За ухвалення такого тексту документу проголосувала більшість депутатів верхньої палати польського парламенту: 55 сенаторів із загалом 100 були за, 20 проти, а 10 утрималися.
Сенат не підтримав пропозицію депутатів із партії «Право і справедливість» про внесення поправок у текст резолюції. Політики з цієї партії пропонували прямо використовувати у заяві термін «геноцид», а також наполягали на встановленні «Дня пам’яті мучеництва кресов’ян», який мав би відзначатися 11 липня (дата кульмінації антипольських акцій на Волині).
Як повідомляло Радіо Свобода, у вівторок зі спікером Сенату Богданом Борусевичем зустрічався екс-президент України Леонід Кравчук. Він переконував польських політиків не використовувати у заявах із приводу 70-річчя Волинської трагедії термін «геноцид».
У заяві «У 70-і роковини Волинського злочину» йдеться про те, що 9 лютого 1943 року нападом загонів УПА на волинське село Паросль «розпочалася брутальна акція фізичного знищення поляків, яка проводилася бандерівською фракцією Організації українських націоналістів та Українською повстанською армією». У документі сказано, що жертвами антипольської акції УПА стали приблизно 100 тисяч поляків.
Водночас у документі мовиться, що після повалення комунізму Польща й Україна багато зробили для подолання складного минулого. «Поляки прагнуть примирення й дружби з українцями, – сказано в резолюції. – Це підтверджується численними доказами. Утім, справжнє примирення можна збудувати тільки на правді та спільному засудженні злочину». Як наголошується в документі, пам’ять про загиблих на Волині поляків «повинна назавжди стати частиною польської історичної свідомості».
За ухвалення такого тексту документу проголосувала більшість депутатів верхньої палати польського парламенту: 55 сенаторів із загалом 100 були за, 20 проти, а 10 утрималися.
Сенат не підтримав пропозицію депутатів із партії «Право і справедливість» про внесення поправок у текст резолюції. Політики з цієї партії пропонували прямо використовувати у заяві термін «геноцид», а також наполягали на встановленні «Дня пам’яті мучеництва кресов’ян», який мав би відзначатися 11 липня (дата кульмінації антипольських акцій на Волині).
Як повідомляло Радіо Свобода, у вівторок зі спікером Сенату Богданом Борусевичем зустрічався екс-президент України Леонід Кравчук. Він переконував польських політиків не використовувати у заявах із приводу 70-річчя Волинської трагедії термін «геноцид».
