В Україні катастрофічно низькі тарифи на природний газ та електроенергію для населення – 800 гривень за 1000 кубічних метрів і 0,28 гривні за 1 кВт. Але, якщо блакитне паливо видобувають компанії, що входять у структуру державного монополіста «Нафтогаз України», то майже третину електроенергії виробляє приватна компанія ДТЕК.
Відповідно державні компанії змушені терпіти і викручуватися в умовах, коли ціни на газ підвищувати ніхто не наважується через політичні причини. Ціна газу вже давно мала б складати не 800, а як мінімум удвічі більше – 1600 гривень за 1000 кубометрів.
Роздача дотацій
Це ж стосується цін на електроенергію. Піднімати тарифи для населення до економічно обґрунтованого рівня із нинішніх 0,28 гривні до 0,8-1 гривні ніхто не буде. Але в електроенергетичній галузі ситуація ускладнюється тим, що тут уже давно, окрім державних компаній, працюють і великі приватні.
Державний «Енергоатом», який виробляє дешевий струм у країні, мовчки виконує «соціальну» місію держави і навіть не мріє про те, щоб підвищити тариф. Адже це буде означати автоматичне зростання цін для населення. Атомники мріють лишень про те, аби у них забирали менше коштів для дотації всім іншим категоріям споживачів.
А от приватний капітал може дозволити собі не лише міряти, а й діяти. Адже якщо державна кишеня в Україні традиційно «ні ваша, ні наша», то приватна компанія має чітко визначеного власника, який не буде займатися добродійністю і перейматися соціальними тарифами.
Власне, третій рік поспіль Україна спостерігає за зміцненням енергетичної монополії компанії ДТЕК, що є частиною групи СКМ Ріната Ахметова. За останній період ДТЕК скупив або взяв в оренду на відкритих аукціонах більшість привабливих об’єктів вугільної та електричної галузі.
Як наслідок, станом на середину 2013 року компанія Ріната Ахметова видобуває майже 50% вугілля України (40 мільйонів тонн) та виробляє більше ніж 1/3 електроенергії (50 мільярдів кВт/год.) в Україні. І все це енергетичне «господарство» потрібно компанії ДТЕК не для підтримки низьких «соціальних» тарифів для населення. Їм це потрібно для отримання прибутків.
І тут дійсно постає актуальна і болюча проблема енергоринку України. Для підтримки дешевих тарифів держава щороку «роздає» виробникам електроенергії дотації. Виходить, що країна двічі виступає «спонсором» дешевої ціни для споживачів. Перший раз – коли не піднімає тарифи для населення. Вдруге – коли виділяє гроші для компенсації різниці тарифів підприємствам генерації, що виробляють електроенергію.
Нарешті є ще третій момент, коли держава Україна «спонсорує» дешеві тарифи. За останні роки ДТЕК монополізував експорт електроенергії за кордон і продав у 2012 році до ЄС майже 8,5 мільярдів кВт електроенергії. А тим часом державна компанія «Укрінтеренерго» продала лише 1,3 мільярда кВт. Питання, яке повисає у повітрі: чому державна компанія «Укрінтеренерго» не може заробляти на експорті електроенергії і, хоча б за допомогою такого кроку зменшувати навантаження на бюджет і рівень дотації тарифів для населення?
«Гумовий» бюджет
Внаслідок усіх перелічених факторів сума дотацій (або офіційною мовою «сертифікатів») у минулому році склала 42 мільярди гривень. І цифра буде надалі зростати, оскільки збільшується вартість енергоносія (вугілля, газ), вартість оплати праці та інфляція.
І все це знаходить вияв у тому, що і ДТЕК, і «Енергоатом», і населення вдивляються з надією в очі урядовців, у яких можна прочитати німе питання: «Тарифи НЕ будуть підвищуватися? Правда ж?»
Хоча, ДТЕК воліє не мовчати, і практично вголос вимагає від держави збільшувати бюджетні дотації для тарифів. Або інакше буде горе! Спершу будуть відмикати електропостачання обленерго. А потім услід за ними буде відімкнення води.
Мешканці значної частини регіонів уже давно звикли сидіти без гарячої води і влітку, і взимку. А от жителі столиці змушені вже який тиждень слухати розповіді диспетчерів ЖЕКів про міфічні прориви на трасі, ремонт і профілактичні роботи. Адже гаряча вода, як кажуть, – то таке! І взагалі, скільки там того літа? Тим часом усі чудово знають, що проблема у приватній компанії «Київенерго», яка не платить за газ. А не платить тому, що тарифи для споживачів є низькими.
І саме для того, щоб не трапилося горя, державі слід терміново виділити кошти на дотації для електрогенеруючих підприємств (того ж таки «Київенерго»).
Відразу перед очима постають шалені 90-і, коли були «віялові» відімкнення світла. Але воду і каналізацію тоді не обмежували. Тому і зараз подібні заяви можна зарахувати до категорії «страшилок».
Проте чи не вперше можна зі впевненістю сказати, що компанія ДТЕК вдається до тиску на державу, використовуючи свої енергетичні можливості. Справджуються невтішні пронози, що концентрація і монополізація важелів впливу на енергетичні об’єкти (видобуток вугілля, виробництво та поставки електроенергії) може обернутися для держави проблемами.
І дійсно, уряду не залишилося нічого іншого, як збільшити дотації. Трохи більше ніж 10 мільярдів гривень виділять для підприємств вугільної галузі, де майже 50% продукції вже видобуває ДТЕК. І це додатково до 9,7 мільярда гривень дотацій, які були вже заплановані у бюджеті на 2013 рік. Отож, сумарно держава виділить понад 20 мільярдів гривень для вугільників і одночасно для приватних компаній.
Власне, вугілля є джерелом енергії для теплових станцій, більшість із яких належать компанії ДТЕК Ріната Ахметова.
Також стало відомо, що держава планує додатково забрати 2,5 мільярди гривень із нерозподіленого прибутку державної компанії «Енергоатом» і надати ці гроші на дотації для теплових станцій.
Тим часом бюджет України, як у відомому анекдоті, не є гумовим. І фінансова криза не завершується. Відповідно, грошей на всіх у бюджеті не вистачає. Винятком поки що є компанії, що входять у групу СКМ. І саме у такий спосіб «бідний» ДТЕК робить іще багатшим Ахметова.
Юрій Корольчук – член Спостережної ради Інституту енергетичних стратегій
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
Відповідно державні компанії змушені терпіти і викручуватися в умовах, коли ціни на газ підвищувати ніхто не наважується через політичні причини. Ціна газу вже давно мала б складати не 800, а як мінімум удвічі більше – 1600 гривень за 1000 кубометрів.
Роздача дотацій
Це ж стосується цін на електроенергію. Піднімати тарифи для населення до економічно обґрунтованого рівня із нинішніх 0,28 гривні до 0,8-1 гривні ніхто не буде. Але в електроенергетичній галузі ситуація ускладнюється тим, що тут уже давно, окрім державних компаній, працюють і великі приватні.
Державний «Енергоатом», який виробляє дешевий струм у країні, мовчки виконує «соціальну» місію держави і навіть не мріє про те, щоб підвищити тариф. Адже це буде означати автоматичне зростання цін для населення. Атомники мріють лишень про те, аби у них забирали менше коштів для дотації всім іншим категоріям споживачів.
А от приватний капітал може дозволити собі не лише міряти, а й діяти. Адже якщо державна кишеня в Україні традиційно «ні ваша, ні наша», то приватна компанія має чітко визначеного власника, який не буде займатися добродійністю і перейматися соціальними тарифами.
Власне, третій рік поспіль Україна спостерігає за зміцненням енергетичної монополії компанії ДТЕК, що є частиною групи СКМ Ріната Ахметова. За останній період ДТЕК скупив або взяв в оренду на відкритих аукціонах більшість привабливих об’єктів вугільної та електричної галузі.
Як наслідок, станом на середину 2013 року компанія Ріната Ахметова видобуває майже 50% вугілля України (40 мільйонів тонн) та виробляє більше ніж 1/3 електроенергії (50 мільярдів кВт/год.) в Україні. І все це енергетичне «господарство» потрібно компанії ДТЕК не для підтримки низьких «соціальних» тарифів для населення. Їм це потрібно для отримання прибутків.
І тут дійсно постає актуальна і болюча проблема енергоринку України. Для підтримки дешевих тарифів держава щороку «роздає» виробникам електроенергії дотації. Виходить, що країна двічі виступає «спонсором» дешевої ціни для споживачів. Перший раз – коли не піднімає тарифи для населення. Вдруге – коли виділяє гроші для компенсації різниці тарифів підприємствам генерації, що виробляють електроенергію.
Нарешті є ще третій момент, коли держава Україна «спонсорує» дешеві тарифи. За останні роки ДТЕК монополізував експорт електроенергії за кордон і продав у 2012 році до ЄС майже 8,5 мільярдів кВт електроенергії. А тим часом державна компанія «Укрінтеренерго» продала лише 1,3 мільярда кВт. Питання, яке повисає у повітрі: чому державна компанія «Укрінтеренерго» не може заробляти на експорті електроенергії і, хоча б за допомогою такого кроку зменшувати навантаження на бюджет і рівень дотації тарифів для населення?
«Гумовий» бюджет
Внаслідок усіх перелічених факторів сума дотацій (або офіційною мовою «сертифікатів») у минулому році склала 42 мільярди гривень. І цифра буде надалі зростати, оскільки збільшується вартість енергоносія (вугілля, газ), вартість оплати праці та інфляція.
І все це знаходить вияв у тому, що і ДТЕК, і «Енергоатом», і населення вдивляються з надією в очі урядовців, у яких можна прочитати німе питання: «Тарифи НЕ будуть підвищуватися? Правда ж?»
Хоча, ДТЕК воліє не мовчати, і практично вголос вимагає від держави збільшувати бюджетні дотації для тарифів. Або інакше буде горе! Спершу будуть відмикати електропостачання обленерго. А потім услід за ними буде відімкнення води.
Мешканці значної частини регіонів уже давно звикли сидіти без гарячої води і влітку, і взимку. А от жителі столиці змушені вже який тиждень слухати розповіді диспетчерів ЖЕКів про міфічні прориви на трасі, ремонт і профілактичні роботи. Адже гаряча вода, як кажуть, – то таке! І взагалі, скільки там того літа? Тим часом усі чудово знають, що проблема у приватній компанії «Київенерго», яка не платить за газ. А не платить тому, що тарифи для споживачів є низькими.
І саме для того, щоб не трапилося горя, державі слід терміново виділити кошти на дотації для електрогенеруючих підприємств (того ж таки «Київенерго»).
Відразу перед очима постають шалені 90-і, коли були «віялові» відімкнення світла. Але воду і каналізацію тоді не обмежували. Тому і зараз подібні заяви можна зарахувати до категорії «страшилок».
Проте чи не вперше можна зі впевненістю сказати, що компанія ДТЕК вдається до тиску на державу, використовуючи свої енергетичні можливості. Справджуються невтішні пронози, що концентрація і монополізація важелів впливу на енергетичні об’єкти (видобуток вугілля, виробництво та поставки електроенергії) може обернутися для держави проблемами.
І дійсно, уряду не залишилося нічого іншого, як збільшити дотації. Трохи більше ніж 10 мільярдів гривень виділять для підприємств вугільної галузі, де майже 50% продукції вже видобуває ДТЕК. І це додатково до 9,7 мільярда гривень дотацій, які були вже заплановані у бюджеті на 2013 рік. Отож, сумарно держава виділить понад 20 мільярдів гривень для вугільників і одночасно для приватних компаній.
Власне, вугілля є джерелом енергії для теплових станцій, більшість із яких належать компанії ДТЕК Ріната Ахметова.
Також стало відомо, що держава планує додатково забрати 2,5 мільярди гривень із нерозподіленого прибутку державної компанії «Енергоатом» і надати ці гроші на дотації для теплових станцій.
Тим часом бюджет України, як у відомому анекдоті, не є гумовим. І фінансова криза не завершується. Відповідно, грошей на всіх у бюджеті не вистачає. Винятком поки що є компанії, що входять у групу СКМ. І саме у такий спосіб «бідний» ДТЕК робить іще багатшим Ахметова.
Юрій Корольчук – член Спостережної ради Інституту енергетичних стратегій
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
