Доступність посилання

ТОП новини

У Брюсселі обговорять долю української ГТС


Київ – 3 травня у Брюсселі обговорять перспективи створення консорціуму з управління українською газотранспортною системою. Головуватимуть на круглому столі український міністр енергетики Едуард Ставицький та енергокомісар Євросоюзу Ґюнтер Еттінґер. Російська сторона відмовилася від участі. Під час зустрічі Україна має представити європейцям подальший план дій. І, на думку експертів, результати цих переговорів впливатимуть і на перспективи підписання угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

Модернізація української газотранспортної системи буде головною темою круглого столу. Орім цього, сторони обговорять імплементацію Україною норм і стандартів Енергетичного співтовариства, технічні можливості здійснення реверсу з Європи та оптимізацію використання українських підземних сховищ.

Під час зустрічі українська сторона має представити план дій, повідомив Радіо Свобода народний депутат від Партії регіонів Анатолій Кінах.

«Щоб позиція України була зрозумілою як щодо західного напрямку, так і щодо східного, – наголошує Кінах. – Це має принципове значення для пошуку балансу інтересів у контексті рівноправних, з взаємною довірою, з взаємною вигодою, переговорів у питаннях енергетичної політики. Це повинен бути зрозумілий і чіткий алгоритм дій України, прозорий для її партнерів як з Європейського союзу, так і з Російської Федерації».

Це повинен бути зрозумілий і чіткий алгоритм дій України, прозорий для її партнерів як з Європейського союзу, так і з Російської Федерації
Анатолій Кінах
На переконання ж директора Київсього міжнародного енергетичного клубу Олександра Тодійчука, від результатів цієї зустрічі залежатиме і подальша євроінтеграція України.

«Сьогодні як ніколи для України час визначитися щодо своєї стратегії, – вважає експерт. – Позитивні рішення у цьому напрямку будуть сприяти ухваленню рішення щодо асоціації (підписання угоди про асоціацію України з ЄС) у листопаді. Критична маса таких проектів може остаточно визначити позицію щодо підписання».

У відсутності Росії є позитив – експерт

Планувалося, що у круглому столі братимуть учать представники України, ЄС та Росії. Однак остання відмовилася від участі. Таке рішення російська сторона пояснює зобов’язаннями України, які вона взяла на себе як член Енергетичного співтовариства. За таких умов «Газпром» навряд чи піде на серйозні домовленості з Україною. Про це заявив посол Росії в Україні Михайло Зурабов, відповідаючи на питання Радіо Свобода.

«Збереження вимог незмінного виконання другого і третього енергопакетів для «Газпрому» є доволі суттєвим обмеженням для розвитку співробітництва з українськими партнерами і щодо інвестицій, і щодо подальшої експлуатації української ГТС. Саме тому російська сторона і відмовилася 3 травня брати участь у консультаціях, які проходитимуть на майданчику у Брюсселі», – сказав Зурабов.
Позитивні рішення у цьому напрямку будуть сприяти ухваленню рішення щодо асоціації
Олександр Тодійчук
Але у відмові Росії є і певний позитив, каже Олександр Тодійчук, оскільки Україна має багато невизначених питань щодо енергетики як з російською, так і з європейською сторонами. А під час нинішнього круглого столу Київ та Брюссель матимуть змогу розставити всі крапки на «і».

«Дуже багато протистоянь, – зазначає Тодійчук. – Україна не має належної підтримки ні з боку Росії, ні з боку ЄС, тому що вона сама не визначилася, чого вона хоче. Треба домовитися хоча б з однією стороною, щоб потім з третьою стороною говорило вже дві сторони. Якщо ми знайдемо компроміс з ЄС, ми вже у якихось питаннях будемо разом відстоювати свої інтереси перед Росією».

Російська ж сторона продовжує наполягати на створенні двостороннього газового консорціуму без участі ЄС. Між тим, на думку деяких експертів, наразі Україні не потрібно створювати ніяких консорціумів, оскільки залучити інвесторів можна і без цього.
  • Зображення 16x9

    Тетяна Ярмощук

    Працюю на Радіо Свобода з 2005 року. Укладач та ведуча Ранкової Свободи, пишу на енергетичну та економічну тематику. 2006 року закінчила Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. А у 2009-му – Інститут політичних наук. 

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG