Страсбург – Європейський суд із прав людини у вівторок оголосить своє рішення щодо скарги Юлії Тимошенко. У Страсбурзі визначать, чи були порушені її права і чи були підстави для нарікань на незаконність ув’язнення, катування та політичні мотиви судових переслідувань щодо неї. Тим часом як захист колишнього прем’єр-міністра каже, що не має сумнівів у тому, що скарга буде задоволена, європейські експерти вже називають рішення Євросуду «символічним».
З огляду на атмосферу, що панує перед слуханнями у кулуарах Страсбурзького суду, відразу відчувається, що нинішнє рішення стосується неординарної справи. Адже тут не кожного дня розглядають скаргу на ув’язнення колишнього прем’єр-міністра та харизматичного лідера політичної опозиції однієї із найбільших держав Європи.
Щодо самої скарги, то вона стосується умов утримання Юлії Володимирівни Тимошенко в СІЗО і в’язниці та ненадання їй належної медичної допомоги. Крім того, Тимошенко поскаржилася на те, що 20 квітня минулого року її силоміць відправили до лікарні, незаконно арештували й порушили право на справедливий суд. Нарікання також стосуються політичної складової у кримінальній справі, порушеній проти колишнього прем’єр-міністра.
Захисник Юлії Тимошенко Валентина Теличенко каже Радіо Свобода, що не має ніяких сумнівів у задоволенні скарги.
«Я в принципі не маю сумнівів у тому, що заява Юлії Володимирівни буде задоволена і Суд визнає порушення її права. Йдеться про порушення, передбачені 5-ю статтею Європейської конвенції (з прав людини) щодо незаконного арешту, 3-ю статтею про заборону катувань. І також, гадаю, суд визнає політичні мотиви арешту Юлії Тимошенко. Після того, як було оголошене і ми знаємо рішення щодо Луценка, яке набрало чинності та в якому є згадка про Юлію Володимирівну, я думаю, що сумніватися у нас немає підстав», – зазначає адвокат Юлії Тимошенко.
«Страсбурзький суд – інституція моралі»
Резолюція Європейського суду з прав людини буде оприлюднена на публічному засіданні, хоча представники цієї установи зазначають, що це рішення не є остаточним та набуде чинності, якщо протягом трьох місяців його не буде оскаржено.
Тим часом у Євросоюзі кажуть, що вже той факт, що справа Тимошенко була розглянута в Європейському суді з прав людини за пришвидшеною процедурою, свідчить про її виняткову важливість.
Фахівець із українсько-європейських питань і дослідник з Інституту Томаса Мора Лоран Вінатьє прогнозує, що нинішнє рішення матиме певний символічний зміст.
«Європейський суд з прав людини – це єдина установа Європи, яка опікується правами громадян, – зауважує він. Це – інституція моралі, яка має велике значення, престиж і авторитет. Той факт, що рішення (у справі Тимошенко) ухвалюється так швидко, має велике символічне значення».
Експерт вказує на те, що таким чином буде висловлена офіційна позиція спеціалізованої установи щодо того, що у Євросоюзі називають політично мотивованими переслідуваннями опозиціонерів в Україні. Таким чином, Європа продовжує тиснути на українську владу зброєю цінностей та європейських стандартів, додає Вінатьє.
Водночас щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини в об’єднаній Європі налаштовані песимістичніше. У цьому контексті Лоран Вінатьє наводить приклади Росії й Туреччини, громадяни яких мало не щодня скаржаться до Страсбурзького суду. Держави виплачують цим людям компенсації, обумовлені судовими рішеннями, однак це мало впливає на стан із правами людини у цих державах.
З огляду на атмосферу, що панує перед слуханнями у кулуарах Страсбурзького суду, відразу відчувається, що нинішнє рішення стосується неординарної справи. Адже тут не кожного дня розглядають скаргу на ув’язнення колишнього прем’єр-міністра та харизматичного лідера політичної опозиції однієї із найбільших держав Європи.
Щодо самої скарги, то вона стосується умов утримання Юлії Володимирівни Тимошенко в СІЗО і в’язниці та ненадання їй належної медичної допомоги. Крім того, Тимошенко поскаржилася на те, що 20 квітня минулого року її силоміць відправили до лікарні, незаконно арештували й порушили право на справедливий суд. Нарікання також стосуються політичної складової у кримінальній справі, порушеній проти колишнього прем’єр-міністра.
Захисник Юлії Тимошенко Валентина Теличенко каже Радіо Свобода, що не має ніяких сумнівів у задоволенні скарги.
«Я в принципі не маю сумнівів у тому, що заява Юлії Володимирівни буде задоволена і Суд визнає порушення її права. Йдеться про порушення, передбачені 5-ю статтею Європейської конвенції (з прав людини) щодо незаконного арешту, 3-ю статтею про заборону катувань. І також, гадаю, суд визнає політичні мотиви арешту Юлії Тимошенко. Після того, як було оголошене і ми знаємо рішення щодо Луценка, яке набрало чинності та в якому є згадка про Юлію Володимирівну, я думаю, що сумніватися у нас немає підстав», – зазначає адвокат Юлії Тимошенко.
Гадаю, суд визнає політичні мотиви арешту Юлії ТимошенкоВалентина Теличенко
«Страсбурзький суд – інституція моралі»
Резолюція Європейського суду з прав людини буде оприлюднена на публічному засіданні, хоча представники цієї установи зазначають, що це рішення не є остаточним та набуде чинності, якщо протягом трьох місяців його не буде оскаржено.
Тим часом у Євросоюзі кажуть, що вже той факт, що справа Тимошенко була розглянута в Європейському суді з прав людини за пришвидшеною процедурою, свідчить про її виняткову важливість.
Фахівець із українсько-європейських питань і дослідник з Інституту Томаса Мора Лоран Вінатьє прогнозує, що нинішнє рішення матиме певний символічний зміст.
«Європейський суд з прав людини – це єдина установа Європи, яка опікується правами громадян, – зауважує він. Це – інституція моралі, яка має велике значення, престиж і авторитет. Той факт, що рішення (у справі Тимошенко) ухвалюється так швидко, має велике символічне значення».
Експерт вказує на те, що таким чином буде висловлена офіційна позиція спеціалізованої установи щодо того, що у Євросоюзі називають політично мотивованими переслідуваннями опозиціонерів в Україні. Таким чином, Європа продовжує тиснути на українську владу зброєю цінностей та європейських стандартів, додає Вінатьє.
Водночас щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини в об’єднаній Європі налаштовані песимістичніше. У цьому контексті Лоран Вінатьє наводить приклади Росії й Туреччини, громадяни яких мало не щодня скаржаться до Страсбурзького суду. Держави виплачують цим людям компенсації, обумовлені судовими рішеннями, однак це мало впливає на стан із правами людини у цих державах.
