Україна на роздоріжжі між ЄС і Митним союзом

Київ – Цього тижня в Москві Президенти Росії та України планують обговорити проблеми економічного співробітництва. Експерти у Києві вважають, що Президент Путін укотре пропонуватиме українцям вступити до Митного союзу. Цього ж тижня у Брюсселі українські та європейські дипломати опрацьовують текст Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. При цьому експерти в Євросоюзі переконані, що Україна та ЄС мають якнайшвидше утворити спільну зону вільної торгівлі. Керівники ж України намагаються рухатись у двох напрямках: Президент Віктор Янукович та новий-старий Прем’єр-міністр Микола Азаров пропонують особливу формулу співпраці з Митним союзом («три плюс один») і водночас підтверджують інтерес до утворення зони вільної торгівлі з ЄС. На їхню думку, враховуючи економічну кризу на Заході та гальмування виробництва в Росії, Україна повинна захистити власні інтереси і співпрацювати з тими, хто готовий інвестувати в її економіку та купувати її товари і послуги.

Чинна влада у Києві намагається одночасно співпрацювати з інституціями, які експерти вважають несумісними: зона вільної торгівлі ЄС – це потужний ринок, з прозорими й чесними для всіх членів правилами гри, високою якістю товарів і послуг, широким використанням інновацій і сучасних виробничих технологій. А Митний союз, який об’єднує Росію, Білорусь і Казахстан, фахівці звинувачують у відсутності партнерства і рівноправності та у наявності преференцій на користь Російської Федерації (йдеться про кількість голосів, квотування товарів тощо).

У квітні цього року один із керівників директорату «Європейської політики
сусідства» Єврокомісії Хьюг Мінгареллі попередив Україну про неможливість одночасно утворювати зону вільної торгівлі з ЄС і вступати до Митного союзу. Озвучена Президентом Януковичем формула співпраці з Митним союзом – «три плюс один» – на сьогодні не зрозуміла ні Москві, ні Брюсселю, ані самому Києву. Принаймні, в Адміністрації Президента та в уряді України журналісти досі не отримали відповіді, що означає такий формат співробітництва.

Натомість, на міжнародній конференції «Світова криза: де порятунок України?», яка відбулась у Києві 10 грудня, народний депутат, член Партії регіонів Леонід Кожара озвучив нову пропозицію: розвивати торговельно-економічну співпрацю з усіма стратегічними партнерами, щоб не допустити сповзання України у кризу. Цей формат Кожара назвав «принципом економічного егоїзму».

«Україна в інтересах власного виживання повинна боротись за максимально сприятливий для себе режим торгівлі не лише з ЄС, а і з країнами Сходу, – пояснює значення «економічного егоїзму» Кожара. – Якщо це сприятиме виходу наших товарів на цей ринок, треба зближуватись із Митним союзом, розглядати можливість про приєднання до окремих його стандартів та регламентів. Я вважаю, що у цьому немає нічого, що суперечило б цілям євроінтеграції».

Професор Києво-Могилянської академії Олексій Гарань з цього приводу зауважує: Митний союз – це економічний зашморг на шиї суверенної України, натомість входження до зони вільної торгівлі з ЄС – поштовх для економічного розвитку та прихід нової якості виробництва. Гарань також упевнений, що у разі руху країни до Митного союзу програє і значна частина українських бізнес-еліт. Як зауважує експерт, «більшість українських олігархів інвестує в економіку Євросоюзу, купуючи там бізнес і нерухомість».

Депутат Європарламенту Олександр Мірський у розмові з Радіо Свобода також відзначає високий рівень інтегрованості українського капіталу в Євросоюз, тим часом як чимало бізнесменів та компаній країн ЄС інвестують в українську економіку.

«Я вважаю, що Україна потребує Угоди про асоціацію з ЄС, навіть за наявності у ній певних економічних мінусів. Але ж це майбутнє! Ви ж хочете, щоб ваші діти вільно їздили по цілій Європі? Ви ж хочете, щоб ЄС поділився з вами своїми економічними досягненнями, своїми технологіями?», – каже Мірський.

Виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко серед стратегічних завдань української влади називає підписання Угоди про асоціацію з ЄС, реалізацію вигідних проектів у рамках Митного союзу, стимулювання економічного розвитку усередині країни тощо.

«Кризові явища, наявні в національних економіках як країн ЄС, так і у членів Митного союзу, навіть китайська економіка загальмувала своє зростання. За цих незалежних від неї обставин, Україна має насамперед розвивати внутрішнє виробництво і реально поліпшувати інвестиційний клімат, враховуючи інтереси і внутрішніх інвесторів», – вважає Устенко.

Перші результати зовнішньополітичного дискурсу

Дискусії щодо зовнішнього курсу України призводять і до несподіваних результатів. Так,14 грудня подав у відставку виконувач обов’язків першого віце-прем’єра Валерій Хорошковський у зв’язку з незгодою із повторним призначенням Миколи Азарова на посаду Прем’єр-міністра. Хорошковський заявив, що Азаров не здатний проводити економічні реформи і захищати стратегічний курс держави на європейську інтеграцію.

Голова департаменту інформаційної політики МЗС Олег Волошин вважає, що для Росії вигідний такий сценарій співпраці з Україною, який передбачає вступ українців до Митного союзу. «У разі підписання Угоди про асоціацію з ЄС Україна буде змушена шукати можливості взаємодії з Митним союзом», – зазначає Волошин.

Громадська рада при МЗС України ухвалила заяву щодо неприпустимості вступу України до Митного союзу. Будь-які офіційні кроки щодо приєднання країни до Митного союзу унеможливлять підписання вже парафованої Угоди про асоціацію України з ЄС, оскільки договори Митного союзу містять у собі правові норми, несумісні з положеннями, зафіксованими в Угоді про асоціацію України та Євросоюзу, зазначили автори заяви.

А відомий український публіцист і письменник Микола Рябчук зауважив у розмові з Радіо Свобода, що майбутнє України – в Європі, а проекти, подібні до Митного союзу, не мають майбутнього.

17 грудня прес-служба Президента України повідомила, що Віктор Янукович і президент Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу погодили дату проведення наступного саміту Україна-ЄС. Він відбудеться 25 лютого 2013 року у Брюсселі.

Комуністи ж закликали провести всеукраїнський референдум щодо приєднання до Митного союзу.