Прага – Щорічна конференція ООН щодо змін клімату відкрилася у понеділок у столиці Катару – місті Дога. Там зібралися представники майже 200 країн світу. Головне завдання – продовжити Кіотську угоду 15-річної давнини про врегулювання викидів вуглецю в атмосферу. Це єдиний міжнародний документ, який обмежує викиди газів, термін дії якого закінчується цього року. Головна проблема – досягнення згоди серед розвинутих країн, які мали б скоротити викиди вуглецю на 5 відсотків кожна. Але США, Китай і Росія та інші промислові потуги нині за межами Кіотського протоколу. Тим часом Україна в Катарі виступає за збільшення своїх викидів до 2020 року удвічі.
Світовий банк оголосив 18 листопада, що поточна політика щодо клімату і викидів вуглецю може означати прогнозоване глобальне зростання температури на Землі до 2100 року на 4 градуси за Цельсієм. Це означає, що світ очікують, у разі пасивності щодо змін клімату, небачені затоплення прибережних міст, засухи, загострення проблеми світового голоду, інші стихійні лиха.
Всесвітня метеорологічна організація ООН (WMO) заявила 20 листопада, що парниковий ефект досягнув у 2011 році рекордного показника, а емісія парникових газів уже нині вища від прогнозованої на 2020 рік на 14 відсотків.
Представник Всесвітньої метеорологічної організації Крістіян Блонден у розмові з Радіо Свобода зауважив, що клімат нагрівається за все більш тривожною кривою.
«Ми перебуваємо на шляху, який відповідає ще більшому зростанню емісії, ніж ми навіть прогнозували, через зростання народонаселення й інших факторів. Таким чином, ймовірність того, що ми не перешкодимо подоланню порогу нагрівання атмосфери Землі на два градуси вище від безпечного, стає все ближчою», – наголосив Блондин.
Ми повинні уникнути глобальної катастрофи – голова конференції
Кіотський протокол 1997 року закінчується 31 грудня 2012 року, і його необхідно продовжити. Міністр закордонних справ Південної Африки Майте Нкоана-Машабане, яка відкрила у понеділок, як голова, конференцію ООН зі змін клімату в столиці Катару, заявила, що світ має зупинити катастрофу.
«Негайні дії вкрай необхідні, якщо ми хочемо уникнути глобальної катастрофи у наступному поколінні. Ми не можемо відступати від нашої рішучості прийняти цей виклик», – наголосила Майте Нкоана- Машабане.
Низка промислово розвинутих країн (їх 37, за даними ООН) не виявляли до сьогодні великого бажання боротися зі змінами клімату шляхом зменшення викидів вуглецю, тобто зменшенням промислового навантаження у своїх економіках. Так, США ніколи не підписували Кіотський протокол, їхній приклад наслідували Індія та Китай. Канада, Японія, Росія вирішили не приєднуватися до другого етапу цього протоколу.
Тому перед учасниками Конференції ООН у Катарі стоїть непросте завдання. Там будуть намагатися продовжити Кіотську угоду ще на кілька років, до вступу в силу нової угоди. На останній щорічній конференції ООН у південноафриканському Дурбані погодилися підготувати заміну Кіотському протоколові до 2015 року, новий договір, який мав би вступити в дію у 2020 році.
Україна приїхала в Доху з попередженням, що збільшить викиди вуглецю
Українську делегацію на конференції ООН у Катарі очолює голова Державного агентства екологічних інвестицій Владислав Якубовський. Україна поїхала на нараду з планами збільшення викидів вуглецю до 2020 року удвічі, бо сьогодні вона це робить лише на 45 відсотків від норми за Кіотським протоколом. Українська делегація намагатиметься перенести невикористані дозволи на викиди вуглецю на другий період зобов’язань.
«Такі зобов’язання не передбачають реальних скорочень викидів, тому нова домовленість втратить сенс, – зазначає координатор кліматичних програм Національного екологічного центру України Марія Сторчило. – Ми сподіваємося, що наша офіційна делегація виявить гнучкість на переговорах і міжнародні угоди дійсно зупинять зміни клімату».
Якраз у ці дні Президент України Віктор Янукович відвідує Об’єднані Арабські Емірати і Катар. У Катарі він має намір говорити не про екологію, а про постачання зрідженого газу до України.
Конференція ООН в Катарі триватиме два тижні, до 7 грудня.
Матеріал підготували Василь Зілгалов та Richard Solash
Світовий банк оголосив 18 листопада, що поточна політика щодо клімату і викидів вуглецю може означати прогнозоване глобальне зростання температури на Землі до 2100 року на 4 градуси за Цельсієм. Це означає, що світ очікують, у разі пасивності щодо змін клімату, небачені затоплення прибережних міст, засухи, загострення проблеми світового голоду, інші стихійні лиха.
Всесвітня метеорологічна організація ООН (WMO) заявила 20 листопада, що парниковий ефект досягнув у 2011 році рекордного показника, а емісія парникових газів уже нині вища від прогнозованої на 2020 рік на 14 відсотків.
Представник Всесвітньої метеорологічної організації Крістіян Блонден у розмові з Радіо Свобода зауважив, що клімат нагрівається за все більш тривожною кривою.
«Ми перебуваємо на шляху, який відповідає ще більшому зростанню емісії, ніж ми навіть прогнозували, через зростання народонаселення й інших факторів. Таким чином, ймовірність того, що ми не перешкодимо подоланню порогу нагрівання атмосфери Землі на два градуси вище від безпечного, стає все ближчою», – наголосив Блондин.
Ми повинні уникнути глобальної катастрофи – голова конференції
Кіотський протокол 1997 року закінчується 31 грудня 2012 року, і його необхідно продовжити. Міністр закордонних справ Південної Африки Майте Нкоана-Машабане, яка відкрила у понеділок, як голова, конференцію ООН зі змін клімату в столиці Катару, заявила, що світ має зупинити катастрофу.
«Негайні дії вкрай необхідні, якщо ми хочемо уникнути глобальної катастрофи у наступному поколінні. Ми не можемо відступати від нашої рішучості прийняти цей виклик», – наголосила Майте Нкоана- Машабане.
Низка промислово розвинутих країн (їх 37, за даними ООН) не виявляли до сьогодні великого бажання боротися зі змінами клімату шляхом зменшення викидів вуглецю, тобто зменшенням промислового навантаження у своїх економіках. Так, США ніколи не підписували Кіотський протокол, їхній приклад наслідували Індія та Китай. Канада, Японія, Росія вирішили не приєднуватися до другого етапу цього протоколу.
Тому перед учасниками Конференції ООН у Катарі стоїть непросте завдання. Там будуть намагатися продовжити Кіотську угоду ще на кілька років, до вступу в силу нової угоди. На останній щорічній конференції ООН у південноафриканському Дурбані погодилися підготувати заміну Кіотському протоколові до 2015 року, новий договір, який мав би вступити в дію у 2020 році.
Україна приїхала в Доху з попередженням, що збільшить викиди вуглецю
Українську делегацію на конференції ООН у Катарі очолює голова Державного агентства екологічних інвестицій Владислав Якубовський. Україна поїхала на нараду з планами збільшення викидів вуглецю до 2020 року удвічі, бо сьогодні вона це робить лише на 45 відсотків від норми за Кіотським протоколом. Українська делегація намагатиметься перенести невикористані дозволи на викиди вуглецю на другий період зобов’язань.
«Такі зобов’язання не передбачають реальних скорочень викидів, тому нова домовленість втратить сенс, – зазначає координатор кліматичних програм Національного екологічного центру України Марія Сторчило. – Ми сподіваємося, що наша офіційна делегація виявить гнучкість на переговорах і міжнародні угоди дійсно зупинять зміни клімату».
Якраз у ці дні Президент України Віктор Янукович відвідує Об’єднані Арабські Емірати і Катар. У Катарі він має намір говорити не про екологію, а про постачання зрідженого газу до України.
Конференція ООН в Катарі триватиме два тижні, до 7 грудня.
Матеріал підготували Василь Зілгалов та Richard Solash
