Українська делегація в урочищі Сандармох на Соловках, серпень 2012 року
Cандармох має стати місцем всеукраїнської скорботи – дослідники
Львів – Українці Карелії берегтимуть пам’ять про загиблих представників українського відродження, навіть якщо це не подобається російській владі. Про це говорили дослідники і громадські діячі з Карелії під час урочистостей у Львові, присвячених 75-тим роковинам масових розстрілів української інтелігенції в урочищі Сандармох. Захід організований Міжнародним інститутом освіти, культури та зв’язків з діаспорою університету «Львівська політехніка» та карельським «Товариством української культури «Калина».
Карельська земля стала місцем вічного спочинку майже 10 тисяч українців, серед них – Лесь Курбас, Валер’ян Підмогильний, Микола Зеров, Микола Куліш, Євген Плужник, Микола Трохименко.
Урочище Сандармох мало б бути місцем всеукраїнської скорботи, але 75 років минає від часу цієї трагедії, але й досі так не сталося, зауважила у Львові почесна голова громадської організації «Товариство української культури «Калина» в Карелії Лариса Скрипникова.
«Гранітний хрест у Сандармоху – це єдиний професійний пам’ятник українським політв’язням за межами України на території колишнього Радянського Союзу. У спорудженні цього величного пам’ятника Україна як держава участі не брала. До уряду Росії ми не зверталися принципово. Все робили як громадський почин», – каже Лариса Скрипникова.
Через карельські табори пройшли понад три мільйони людей
Представники Карелії на зустрічі назвали кількість жертв Сандармоху. З 1921 до 1937 років комуністична влада заарештувала понад 3 мільйони людей. Кожен 50-й був розстріляний. Наймасштабнішою була операція зі знищення політв’язнів з 5 серпня 1937 до 15 листопада 1938 років. 1111 в’язнів Соловецьких островів розстріляли 27 жовтня, а також із 1 до 4 листопада 1937 року. Виконавцем цього злочину був капітан держбезпеки Михайло Матвєєв.
Юрій Дмитрієв (ліворуч) і Сергій Колтирін
Лише через 60 років дослідник Юрій Дмитрієв з Петрозаводська і товариство «Меморіал» знайшли місця масових розстрілів і поховань. Вони виявили 360 ям, куди кидали розстріляних.
Юрій Дмитрієв їхав до Львова, і назви станцій, які він бачив з вікна потяга, нагадували йому списки родин, які були вивезені з Києва, Вінниці, Дніпропетровська, Хмельницького.
«Сьогодні ми говоримо про Сандармох, згадуємо відомі імена. Але є імена, 10 тисяч українців, які загинули у нас на Карельській землі, їх вирвали з рідної землі. Це у 1933-1937 роках. Вони були розміщені у 26 постійних спецселищах. Їх вивозили до лісу і в мороз 30 градусів там залишали, кидали на сотню людей п’ять сокир. Там були діти. Людей ховали на якихось тимчасових цвинтарях, навіть мені, людині, яка ходить постійно лісами, ці тимчасові цвинтарі не доступні. У нас у Карелії було 24 спецселища, де жили українці. З них три залишилися», – розповів дослідник.
У Сандармоху має постати величний пам’ятник
Людей розстрілювали, нищили голодом до 20-літнього ювілею революції. Наводячи вражаючі цифри, директор краєзнавчого музею Медвежегорська Сергій Колтирін ледь стримував емоції.
«У Сандармоху знайдено і досліджено 236 могил, де поховані понад 7500 осіб 60 національностей і 11 віросповідань. Сьогодні 9 держав відгукнулися на заклик встановити пам’ятник невинно вбитим людям у Сандармосі. Це – німці, поляки, євреї, естонці, литовці, чеченці, інгуші. Ми нікому не дозволи осквернити пам’ять про цих людей», – каже Сергій Колтирін.
«Ми горді, що можемо говорити правду, не боїмося і не повертаємось назад, коли говоримо про те, що відбулось на нашій землі. Мені байдуже, що про мене скажуть чиновники, мені головне, що я можу сказати правду людям, які хочуть знати, що робилося у 30-х роках у Карелії», – додав він.
У Росії не забороняють проводити заходи з ушанування жертв у Сандармосі, але це вже відбувається через силу, говорили на зустрічі представники з Карелії. Тому так важливо приїжджати на це скорботне місце, переосмислювати цю жахливу трагедію. Під час зустрічі у Львові йшлося і про те, що ця трагедія сталася тому, що неукраїнський за складом розуму уряд «здав Україну Росії».
Тим часом погоджувальна рада парламенту відмовилася винести на розгляд Верховної Ради проект постанови «Про заходи з нагоди 75-річчя вшанування трагедії у Сандармосі», про що повідомив Радіо Свобода народний депутат Ярослав Кендзьор.
В ефірі Радіо Свобода – з 2000 року. Закінчила факультет журналістики Львівського національного університету імені Франка. Маю досвід роботи на телебаченні і в газеті.
