Литва, усвідомлюючи важливість своєї енергетичної незалежності від «Газпрому», першою з країн Балтії націоналізувала газову трубу, яка пролягає литовською територію. Наразі поки що за російський газ Литва платить на 20-30 відсотків більше, ніж інші європейські країни. Комісар ЄС із енергетики Ґюнтер Еттінґер, який 13-14 вересня перебував із візитом у Вільнюсі, наголосив, що ціна на імпортований російський газ повинна бути однаковою для всіх у ЄС, а Росія має дотримуватися правил внутрішнього ринку Євросоюзу.
Литва планує до кінця 2014 року запровадити норми Третього енергопакету ЄС, згідно з яким постачальник сировини не має права бути власником транспортних систем
Після розподілу за трьома видами бізнесу – транспорт газу, газорозподіл і продаж газу – газової компанії Lietuvos dujos, 37 відсотків акцій якої належать «Газпрому», російський газовий концерн втрачає свої активи у литовській компанії.
Не бажаючи здавати позиції, «Газром» у серпні 2011 року звернувся до Арбітражного інституту Торговельної палати Стокгольму з позовом до Литви.
Однак суд відхилив його вимоги відшкодувати збитки від розподілу Lietuvos dujos, а також ухвалив, що «Газпром» не може забороняти уряду Литви порушувати у суді питання про відповідність керівників компанії їхнім посадам.
Після цього російський монополіст практично втратив контроль над литовською газотранспортною системою.
«Литва стане гравцем на газовому ринку»
Президент Литви Даля Ґрібаускайте каже, що, незважаючи на нинішню дискримінаційну цінову політику «Газпрому» стосовно Литви, звільнення від монополії збільшить конкурентоздатність литовської газотранспортної системи.
«Ми платили і зараз платимо дорожче за газ – приблизно на 20-30 відсотків. Але ми впевнені, що такий розподіл збільшить конкурентоздатність нашої газової системи, її незалежність. Особливо, якщо ми побудуємо у Клайпеді термінал зрідженого газу. Як тільки у нас буде не лише російський, але й інші постачальники газу, то й ціни стануть конкурентними», – зазначила Даля Ґрібаускайте.
За словами керівника литовської компанії Klaipėdos nafta, яка спільно з норвезькою компанією Hoegh будує новий термінал, Рокаса Масюліса, Литва не лише позбавляє «Газпрому» статусу монополіста, але й сама стає гравцем на газовому ринку.
Вільнюс також має намір підключити до створення ринку газу сусідів Балтійсько-Чорноморського регіону, зокрема і Україну.
Переговори стають політичними
Литва була однією з держав, яка минулого року звернулася в Раду з питань конкурентоздатності Єврокомісії з приводу можливих порушень та принципів чесності і вільної конкуренції у ціновій політиці «Газпрому».
На початку серпня 2012 року Єврокомісія розпочала розслідування, підозрюючи «Газпром» у порушенні антимонопольного законодавства ЄС.
Відповіддю з боку російської сторони стало підписання президентом Росії Володимиром Путіним указу, який передбачає, що стратегічні компанії Росії можуть вести переговори про ціни і надавати інформацію, важливу для національної безпеки, лише з дозволу урядової інституції Росії.
Коментуючи згадане рішення, президент Литви Даля Ґрібаускайте зауважила, що ціни на газ, що імпортується з Росії, завжди залежали від вищого російського керівництва.
Міністр енергетики Литви Арвідас Сякмокас у цьому зв’язку наголосив, що переговори з «Газпромом» про зменшення цін на природний газ для Литви набувають політичного характеру.
«Президент Росії показав, що «Газпром» не здатен діяти в конкурентному юридичному середовищі. «Газпром» повністю програв як Литві, так і в суперечці з Єврокомісією. Президент Росії чітко це показав, перебравши кермо керівництва «Газпрому» до своїх рук. Це вже не економічне питання, насправді воно стає політичним інструментом. Переговори стають політичними, і відповідно висуваються вимоги до ціни на газ», – зазначив міністр енергетики Литви Арвідас Сякмокас.
Литва планує до кінця 2014 року запровадити норми Третього енергопакету ЄС, згідно з яким постачальник сировини не має права бути власником транспортних систем
Після розподілу за трьома видами бізнесу – транспорт газу, газорозподіл і продаж газу – газової компанії Lietuvos dujos, 37 відсотків акцій якої належать «Газпрому», російський газовий концерн втрачає свої активи у литовській компанії.
Не бажаючи здавати позиції, «Газром» у серпні 2011 року звернувся до Арбітражного інституту Торговельної палати Стокгольму з позовом до Литви.
Однак суд відхилив його вимоги відшкодувати збитки від розподілу Lietuvos dujos, а також ухвалив, що «Газпром» не може забороняти уряду Литви порушувати у суді питання про відповідність керівників компанії їхнім посадам.
Після цього російський монополіст практично втратив контроль над литовською газотранспортною системою.
«Литва стане гравцем на газовому ринку»
Президент Литви Даля Ґрібаускайте каже, що, незважаючи на нинішню дискримінаційну цінову політику «Газпрому» стосовно Литви, звільнення від монополії збільшить конкурентоздатність литовської газотранспортної системи.
«Ми платили і зараз платимо дорожче за газ – приблизно на 20-30 відсотків. Але ми впевнені, що такий розподіл збільшить конкурентоздатність нашої газової системи, її незалежність. Особливо, якщо ми побудуємо у Клайпеді термінал зрідженого газу. Як тільки у нас буде не лише російський, але й інші постачальники газу, то й ціни стануть конкурентними», – зазначила Даля Ґрібаускайте.
За словами керівника литовської компанії Klaipėdos nafta, яка спільно з норвезькою компанією Hoegh будує новий термінал, Рокаса Масюліса, Литва не лише позбавляє «Газпрому» статусу монополіста, але й сама стає гравцем на газовому ринку.
Вільнюс також має намір підключити до створення ринку газу сусідів Балтійсько-Чорноморського регіону, зокрема і Україну.
Переговори стають політичними
Литва була однією з держав, яка минулого року звернулася в Раду з питань конкурентоздатності Єврокомісії з приводу можливих порушень та принципів чесності і вільної конкуренції у ціновій політиці «Газпрому».
На початку серпня 2012 року Єврокомісія розпочала розслідування, підозрюючи «Газпром» у порушенні антимонопольного законодавства ЄС.
Відповіддю з боку російської сторони стало підписання президентом Росії Володимиром Путіним указу, який передбачає, що стратегічні компанії Росії можуть вести переговори про ціни і надавати інформацію, важливу для національної безпеки, лише з дозволу урядової інституції Росії.
Коментуючи згадане рішення, президент Литви Даля Ґрібаускайте зауважила, що ціни на газ, що імпортується з Росії, завжди залежали від вищого російського керівництва.
Міністр енергетики Литви Арвідас Сякмокас у цьому зв’язку наголосив, що переговори з «Газпромом» про зменшення цін на природний газ для Литви набувають політичного характеру.
«Президент Росії показав, що «Газпром» не здатен діяти в конкурентному юридичному середовищі. «Газпром» повністю програв як Литві, так і в суперечці з Єврокомісією. Президент Росії чітко це показав, перебравши кермо керівництва «Газпрому» до своїх рук. Це вже не економічне питання, насправді воно стає політичним інструментом. Переговори стають політичними, і відповідно висуваються вимоги до ціни на газ», – зазначив міністр енергетики Литви Арвідас Сякмокас.
