Харків – Звучання старовинних українських народних інструментів, пісні гуцульських весіль, голоси людей, які ще пам’ятають бабусині наспіви – це головні записи на комп’ютерному вінчестері харків’янина Михайла Шильнова. Він роз’їжджає Україною, записуючи на сучасні аудіо та відеоносії автентичні скарби українського народу. Молодий фотограф та відеооператор захопився пошуком народних музикантів у селах та містах України ще 10 років тому, коли навчався на історика. Тепер він розшукує автентику в європейських країнах.
Двадцятивосьмирічний харків’янин Михайло Шильнов називає себе мандрівним етномузикознавцем. Як історик, він зацікавився досвідом пошуків народної музичної спадщини українців Гната Хоткевича, Порфирія Мартиновича, Василя Горленка та інших. У 19-му – на початку 20-го століття ці відомі етнологи ходили селами й містами у простому одязі із зошитом та олівцем у руках – слухали перекази людей. Все згадане, виспіване занотовували.
Михайло Шильнов теж вслуховується у звучання рідкісних старовинних інструментів, у самобутні голоси. На відміну від своїх легендарних попередників, народні музичні скарби Михайло записує на цифрову аудіо- та відеотехніку. Портрет сучасного мандрівного фольклориста він складає собі сам.
«Джинси, футболка, якісь капці і повна машина всіляких освітлювачів, мікрофонів, камер. Я максималіст і перфекціоніст, намагаюся все робити дуже якісно», – зазначає він.
А 10 років тому Михайло Шильнов на записи в села виїжджав електричками, автобусами. В найвіддаленіші хутори ходив пішки. Поціновувачів народної музичної культури він шукає різними способами: радять друзі, музиканти, розпитує у селян, де буває, в пригоді стали для Михайла і соціальні інтернет-мережі.
Микола Петлицький
Народний ксилофон, басоля…
Варто зазирнути у колекцію, яку зібрав харків’янин Михайло Шильнов.
Народний ксилофон – це дерев’яний ударний інструмент, басоля – струнний смичковий український старовинний інструмент – звучання цих раритетів уже ніде й не почуєш. А Михайло відшукав людей, які грають на цих, колись популярних, українських інструментах Та ще й їх майструють. У своєму комп’ютері етнограф Шильнов знаходить запис басолі. На чотириструнному інструменті, схожому на контрабас, грає бориспілець Микола Петлицький.
«Десь 50 років, як не чути басолі. А тут, у Борисполі, у хрущовці мешкає музикант. Як зайшов до квартири і побачив, одразу зрозумів: ця людина – релікт тієї культури, яка зникла», – згадує про своє перше враження Михайло Шильнов.
Бував він і на справжньому гуцульському весіллі, де гуляє від 300 до 500 гостей. Для весільних розваг запрошують музику із сучасним інструментом Ямаха, але в обрядах не обійтися без старовинних гуцульських інструментів – таку картину побачив і почув Михайло Шильнов у Верховині на Івано-Франківщині.
«Скрипаль керує оркестром. Подає знаки, коли грати, яке награвання, наприклад, до зустрічі гостей, до столу, до танців. Мене здивувало, коли я дивився на обличчя людей, – у мене було відчуття, що у них якась давня ментальність, вона не зіпсувалася якимись-такими сучасними штуками», – каже етнолог-мандрівник.
У перспективі – спеціальний сайт із інструментами у 3-D форматі
Михайло Шильнов, мандруючи Швецією, Данією, Норвегією, Сінгапуром, теж шукає унікальні напівзабуті етнічні інструменти та мелодії. Наразі він роз’їжджає Європою, щоб записати, наприклад, звук шведського інструмента нікельхарпа.
За задумом Михайла, в перспективі давні українські, російські, інструменти інших європейських народів зможе почути кожен на спеціальному сайті. Ба більше, харківський етнограф замислює інтерактивну гру. Кожен із відвідувачів сайту зможе побачити старовинний інструмент в 3-D форматі і на них заграти. Передбачається можливість комп’ютерною мишкою натиснути на клавішу чи струну, наприклад, кобзи чи бандури, трембіти, а можливо, й басолі, і почути справжнє звучання народного музичного інструменту.
