Одеса – Багатонаціональні морські навчання «Сі Бриз-2012», співорганізаторами котрих виступають Україна і США, розпочалися в понеділок в Одесі. Цього року вони позначені подвійним ювілеєм. Це навчання – десяте за ліком, поза тим минає 15 років від часу проведення перших таких спільних маневрів. Цьогоріч у них беруть участь представники 17 країн, зокрема – Бельгії, Норвегії, Швеції, Португалії. Вперше до навчань долучилися військовики Об’єднаних Арабських Еміратів, Алжиру, Бангладеш та Катару.
Якихось пишнот та урочистостей з нагоди ювілею не спостерігалося – просто відзначили як віху у вже чималій історії навчань. Виконувач обов’язків командувача Військово-морських сил України віце-адмірал Юрій Ільїн зауважив, що вже на перших навчаннях їхні учасники не почувалися вчорашніми ймовірними супротивниками.
«Я, як учасник перших навчань 97-го року, хочу вам сказати, що 97-го року такого відчуття вже не було в українських офіцерів, – каже він. – В 96-му році наші кораблі вже побували біля берегів Америки із дружнім візитом. Із 94-го Україна приєдналася до програми «Партнерство заради миру», і у військових з’явилася можливість активно співпрацювати».
Юрій Ільїн охоче називає приклади успішного застосування навичок, здобутих під час навчань «Сі Бриз». Зокрема, згадує участь українського корабля «Костянтин Ольшанський» в евакуації людей з охопленої громадянською війною Лівії. Тоді було вивезено близько 200 громадян із 19 країн. Українські кораблі не раз брали участь в антитерористичній операції «Активні зусилля», що проводилася у Середземному морі.
А наступного року Україна планує відрядити свій фрегат «Гетьман Сагайдачний» для участі в антипіратській операції НАТО «Океанський щит». З піратами ж бо в українців свої порахунки. В останні роки більше півсотні українців побували у піратському полоні.
Віце-адмірал Юрій Ільїн особливо наголошує, що «Сі Бриз» передбачає підготовку до саме таких операцій – рятувальних, антитерористичних, а не до, власне, військових. Найзагальніша мета – забезпечення миру в регіоні. І вона, на думку віце-адмірала Ільїна, цілком виправдовує ті чотири мільйона гривень, що їх мають витратити організатори навчань. Цьогоріч у маневрах бере участь 500 іноземних вояків. Торік було 1200. Такі зміни, каже Юрій Ільїн, не продиктовані ані політикою, ані бажанням заощадити.
«Ну ніякої політики тут немає. Цього року ці навчання мають такий формат як командно-штабні навчання з позначеними силами. Основні зусилля зосереджуються на роботі саме багатонаціонального штабу», – зауважує виконувач обов’язків командувача Військово-морських сил України.
У складі цього штабу вже працюють представники 17 країн. Протягом найближчих двох тижнів вони мають відпрацювати дії багатонаціональних штабів та сил під час планування та проведення міжнародної операції з безпеки на морі. А ще – просто подружитися. Адже це може виявитися найкращою запорукою безпеки і на морі, і на суходолі.
Зовсім не схильний, приміром, недооцінювати гуманітарний аспект навчань командувач 6 флоту ВМС США, віце-адмірал Френк Пандольф.
«Я і адмірал дуже давно займаємося цією справою, і наш час добігає кінця. Але дуже багато молодих офіцерів та моряків перенесуть у майбутнє уроки дружби, професійні та особисті зв’язки, отримані на цих навчаннях. І це, либонь, найголовніша мета цих навчань», – зазначає Френк Пандольф.
Тих, хто протестує, цього разу небагато
Його думку, схоже, аж ніяк не поділяють люди з прапорами, мегафонами та антинатовськими гаслами, що вже за багаторічною традицією зібралися зустріти учасників навчань. Цього року їх суттєво менше, ніж раніше, а до завершення церемонії відкриття навчань під одеським Будинком офіцерів залишилося буквально троє протестувальників. Втім, вони запевняли, що це ще не все: «Будуть ще й інші протести. НАТО ж два тижні буде у нас? Будемо протестувати усі ці два тижні. Доки вони не підуть самі».
Втім, навіть і самі учасники пікету мусять визнати – того шоу, що бувало раніше, вже не виходить.
«Спадає певне суспільне напруження. Є ряд партій котрі безпосередньо завжди стоять і розуміють загрозу, яку несе НАТО в Україну і всьому слов’янському світу. Тому тут представлені партія Сталіна, партія «Зубр». І ось ці партії постійно виступають проти цієї загрози. І тому ми завжди стоїмо тут», – сказав один із учасників протесту.
Згодом, можна сподіватися, що далі стояння справа цього разу не піде, і ніхто, як раніше, не перекриватиме під’їзні шляхи, щоб зірвати навчання.
Якихось пишнот та урочистостей з нагоди ювілею не спостерігалося – просто відзначили як віху у вже чималій історії навчань. Виконувач обов’язків командувача Військово-морських сил України віце-адмірал Юрій Ільїн зауважив, що вже на перших навчаннях їхні учасники не почувалися вчорашніми ймовірними супротивниками.
«Я, як учасник перших навчань 97-го року, хочу вам сказати, що 97-го року такого відчуття вже не було в українських офіцерів, – каже він. – В 96-му році наші кораблі вже побували біля берегів Америки із дружнім візитом. Із 94-го Україна приєдналася до програми «Партнерство заради миру», і у військових з’явилася можливість активно співпрацювати».
Не дарма навчалися
Юрій Ільїн охоче називає приклади успішного застосування навичок, здобутих під час навчань «Сі Бриз». Зокрема, згадує участь українського корабля «Костянтин Ольшанський» в евакуації людей з охопленої громадянською війною Лівії. Тоді було вивезено близько 200 громадян із 19 країн. Українські кораблі не раз брали участь в антитерористичній операції «Активні зусилля», що проводилася у Середземному морі.
А наступного року Україна планує відрядити свій фрегат «Гетьман Сагайдачний» для участі в антипіратській операції НАТО «Океанський щит». З піратами ж бо в українців свої порахунки. В останні роки більше півсотні українців побували у піратському полоні.
Без натяку на агресію
Віце-адмірал Юрій Ільїн особливо наголошує, що «Сі Бриз» передбачає підготовку до саме таких операцій – рятувальних, антитерористичних, а не до, власне, військових. Найзагальніша мета – забезпечення миру в регіоні. І вона, на думку віце-адмірала Ільїна, цілком виправдовує ті чотири мільйона гривень, що їх мають витратити організатори навчань. Цьогоріч у маневрах бере участь 500 іноземних вояків. Торік було 1200. Такі зміни, каже Юрій Ільїн, не продиктовані ані політикою, ані бажанням заощадити.
«Ну ніякої політики тут немає. Цього року ці навчання мають такий формат як командно-штабні навчання з позначеними силами. Основні зусилля зосереджуються на роботі саме багатонаціонального штабу», – зауважує виконувач обов’язків командувача Військово-морських сил України.
У складі цього штабу вже працюють представники 17 країн. Протягом найближчих двох тижнів вони мають відпрацювати дії багатонаціональних штабів та сил під час планування та проведення міжнародної операції з безпеки на морі. А ще – просто подружитися. Адже це може виявитися найкращою запорукою безпеки і на морі, і на суходолі.
Зовсім не схильний, приміром, недооцінювати гуманітарний аспект навчань командувач 6 флоту ВМС США, віце-адмірал Френк Пандольф.
Дуже багато молодих офіцерів та моряків перенесуть у майбутнє уроки дружби, професійні та особисті зв’язкиФренк Пандольф
«Я і адмірал дуже давно займаємося цією справою, і наш час добігає кінця. Але дуже багато молодих офіцерів та моряків перенесуть у майбутнє уроки дружби, професійні та особисті зв’язки, отримані на цих навчаннях. І це, либонь, найголовніша мета цих навчань», – зазначає Френк Пандольф.
Тих, хто протестує, цього разу небагато
Його думку, схоже, аж ніяк не поділяють люди з прапорами, мегафонами та антинатовськими гаслами, що вже за багаторічною традицією зібралися зустріти учасників навчань. Цього року їх суттєво менше, ніж раніше, а до завершення церемонії відкриття навчань під одеським Будинком офіцерів залишилося буквально троє протестувальників. Втім, вони запевняли, що це ще не все: «Будуть ще й інші протести. НАТО ж два тижні буде у нас? Будемо протестувати усі ці два тижні. Доки вони не підуть самі».
Втім, навіть і самі учасники пікету мусять визнати – того шоу, що бувало раніше, вже не виходить.
«Спадає певне суспільне напруження. Є ряд партій котрі безпосередньо завжди стоять і розуміють загрозу, яку несе НАТО в Україну і всьому слов’янському світу. Тому тут представлені партія Сталіна, партія «Зубр». І ось ці партії постійно виступають проти цієї загрози. І тому ми завжди стоїмо тут», – сказав один із учасників протесту.
Згодом, можна сподіватися, що далі стояння справа цього разу не піде, і ніхто, як раніше, не перекриватиме під’їзні шляхи, щоб зірвати навчання.