Необхідна підтримка української мови – екс-президент Європарламенту

Брюссель – Екс-президент Європейського парламенту Єжи Бузек, висловлює занепокоєння політичною кризою та зсувом України в бік авторитаризму. На його думку, мовний закон націлений на зближення із Росією і є проявом неповаги до демократичних цінностей. Однак, попри занепокоєння та розчарування, Євросоюз все ще надіється, що Україні потрібна угода про асоціацію та безвізовий режим. Негайні реформи, демократія, верховенство права та побудова ринкової економіки в Україні могли б швидко надолужити втрачене у європейсько-українському зближенні, зазначив Єжи Бузек у ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода.

– Політика та суспільство України постали перед новою кризою – суперечливий мовний закон сіє розбрат, Верховна Рада на межі розпуску, засуджені представники колишнього уряду, попри всі зусилля Європи, залишаються за ґратами... Як Ви прокоментуєте цю ситуацію?

– Поза сумнівами, гряде подальший розвиток подій в Україні, особливо, з огляду на судові розгляди, що очікуються 10-го та 12 липня. Вони будуть дуже знаковими для майбутньої ситуації в цій державі. Чемпіонат Євро-2012 був надзвичайно позитивним з точки зору загального сприйняття й громадянської думки Європи. Однак, подвійні стандарти, що присутні, зокрема, в українському судочинстві, для європейської спільноти залишаються дуже поганими сигналами. Наголошуємо, що ми все ще чекаємо, що проведення парламентських виборів у жовтні піде демократичним шляхом. По-друге, реформування України – це нагальна необхідність. Нарешті, ситуація з верховенством права та правами тих, хто ув’язнений, особливо, Юлії Тимошенко, – буде найважливішим пунктом двосторонніх відносин між ЄС та Україною.

– Згаданий Вами чемпіонат Євро-2012 позаду, а отже, у Євросоюзу більше немає інструменту тиску на Президента Януковича застереженнями щодо політичного бойкотування. Які інструменти все ще є в арсеналі співдружності?

– Угода про асоціацію. Я думаю, що вона дуже важлива для України, бо очікується, що з нею прийдуть інвестиції, ми б хотіли сумісності наших систем. Підписання цієї угоди принесло б багато користі Україні та її громадянам. Другий важливий пункт – безвізовий режим. Наприклад, з Молдовою ми досягли результатів дуже швидко. Тобто, це може бути будь-яка держава, що йде демократичним шляхом, вибудовує вільну ринкову економіку, де є верховенство права, свобода висловлювань. З такими країнами ми маємо швидкі досягнення і Молдова – це добрий приклад. Ми б хотіли щоб подібне трапилося і з Україною. Всі заяви Януковича щодо головного шляху України в бік Європи ми сприймали серйозно, але нині у нас щодо цього є деякі сумніви.

– Чи не виглядає ухвалення пропрезидентською більшістю суперечливого мовного закону, як реверанс у бік Москви?

– Ми сприймаємо всі закони у двох напрямках: з одного боку, Президент Янукович офіційно каже, що хотів би бачити Україну в Європі. З іншого, рішення щодо російської мови як офіційно регіональної в 11 із 26 областей націлене на зближення із Росією. Ми нічого не маємо проти співробітництва з росіянами, бо розуміємо, що співпраця з таким великим сусідом – це необхідність. Однак, ми кажемо, що підтримка української мови – найважливіша, це був би добрий знак для всіх українців. Це свідчило б про повагу до демократичних стандартів. Але ми цього не бачимо. Ми занепокоєні. Це нас розчаровує.

– Чи погоджуєтеся Ви з характеристикою нинішніх процесів в Україні, які деякі аналітики називають «путінізацією України»?

– Я б утримався від використання таких назв. Країни відрізняються одна від одної. Як ви знаєте, канцлер Німеччини Анґела Меркель навіть сказала, що сьогоднішня ситуація в Україні дуже близька до білоруської. Але я б не хотів використовувати таких порівнянь. Гадаю, стан України дуже відмінний від Росії та зовсім не схожий на те, що ми маємо в Білорусі. З іншого боку, зсув усіх демократичних правил у бік диктатури – це абсолютно неприйнятна річ, і з точки зору Євросоюзу, і, особливо, (з позицій) Європарламенту.