Брюссель – Бельгійська в’язнична система, через нещодавні широкі акції протесту охоронців, перебуває в центрі особливої уваги. Як наслідок, тут, у самому серці Євросоюзу, лунає чимало скарг на порушення прав ув’язнених. Йдеться про обмеження прогулянок, візитів, скорочення навчально-професійної діяльності засуджених. Однак, якщо у справі благоустрою та психологічній підтримці бельгійські в’язниці й суттєво відстають від подібних закладів, скажімо, держав Скандинавії, загалом, місцеві ув’язнені, окрім тісноти, особливо скаржитися на щось не мають підстав.
Бельгійські закони, Європейська конвенція з прав людини, перевірки Ради Європи та ООН – це основні рамки, в яких тримається в’язнична система Бельгії. Місцевий Льєжський університет має давню традицію досліджень у сфері прав ув’язнених.
«У нас у Бельгії немає брутального поводження чи тортур ув’язнених, – пояснює Вінсент Серон, доктор правничих наук і професор, що спеціалізується на кримінології, особливо, питаннях дотримання прав резидентів пенітенціарних закладів. – Здебільшого, порушення стосуються поганих умов утримування. Скажімо, у брюссельській в’язниці «Форе» умови катастрофічні, коли йдеться про гігієну, безпеку чи використання програм соціальної адаптації або профосвіти в’язнів. Та найбільша наша проблема – це переповненість в’язниць».
Зауважимо, що під «катастрофічністю» умов професор-кримінолог Льєжського університету має на увазі не що інше, як брудні санвузли й туалети, зношені ліжка, меблі та дещо застарілу в’язничну інфраструктуру.
Експерт ділиться статистичними даними: у місцевих в’язницях та закладах попереднього утримання, розрахованих на 9 тисяч місць, нині перебуває майже 12 тисяч осіб. Це означає, що загалом, з огляду на кількість місць, тут за ґратами перебуває десь на 30 відсотків більше норми. У європейських в’язницях немає підрахунків «особа на квадратний метр площі камери», а облік ведеться саме за кількістю місць.
Бельгія орендує голландські в’язниці
Як повідомив Радіо Свобода один із українців, що свого часу відбував короткі покарання у декількох місцевих пенітенціарних закладах і побажав залишитися неназваним, умови утримування ув’язнених одних в’язниць істотно відрізняються від інших.
«У деяких камерах, розрахованих на трьох осіб, подекуди перебувають четверо, або ж до двомісних додають ще додатковий матрац, – каже він. – Проте загалом, через перенаселеність, до судів надсилають чимало скарг від родичів та й самих в’язнів».
Нещодавно місцевий уряд знайшов оригінальний вихід із проблеми браку місць у тюрмах: Бельгія орендує камери для своїх засуджених у сусідніх Нідерландах. Однак, як пояснюють фахівці, і це має свої недоліки, бо, по-перше, дуже дорого коштує, а по-друге, в’язні з французькомовної частини Бельгії скаржаться на незнання нідерландської мови та, через це, труднощі спілкування з голландським тюремним персоналом.
Інший бельгійський фахівець з прав ув’язнених Мікаель Дантін у своєму останньому дослідженні пропонує ще ширший доступ до в’язниць різноманітним «зовнішнім» соціальним об’єднанням.
У пенітенціарних закладах багатьох країн Заходу такі асоціації займаються соціальною орієнтацією, профосвітою чи просто психологічною підтримкою тих, хто перебуває за ґратами. Особливо, у цьому сенсі виділяються в’язниці Норвегії, Фінляндії, Швеції чи Данії. Вочевидь, тому частка ув’язнених, скажімо Норвегії, становить всього 60 осіб на 100 тисяч населення. Тим часом як у Бельгії ця частка значно вища – понад 100 в’язнів на кожні 100 тисяч населення.
Електронні браслети для злочинців
Професор-кримінолог Вінсент Серон каже, що велику надію у вирішенні існуючих проблем засуджених нині покладають на альтернативні способи відбування покарань.
«Наразі у Бельгії ми застосовуємо електронні браслети. Розглядаємо також ширше застосування методу домашнього ув’язнення, замість перебування за ґратами. Існує ще й так зване, «обмежене ув’язнення», тобто, людина вдень працює, а вечором повертається до в’язничної камери. Це все моделі, що дозволяють уникнути повного розриву засудженого із його навчанням чи професійною діяльністю», – пояснює експерт.
Бельгійський кримінолог зауважує, що за даними Бельгійського національного інституту кримінології, поміж тими ув’язненими, що були достроково звільнені з електронними браслетами, більшість не поверталася на шлях злочинності. На відміну від тих, хто відбував покарання за традиційними схемами.
Бельгійські закони, Європейська конвенція з прав людини, перевірки Ради Європи та ООН – це основні рамки, в яких тримається в’язнична система Бельгії. Місцевий Льєжський університет має давню традицію досліджень у сфері прав ув’язнених.
У нас у Бельгії немає брутального поводження чи тортур ув’язненихВінсент Серон
«У нас у Бельгії немає брутального поводження чи тортур ув’язнених, – пояснює Вінсент Серон, доктор правничих наук і професор, що спеціалізується на кримінології, особливо, питаннях дотримання прав резидентів пенітенціарних закладів. – Здебільшого, порушення стосуються поганих умов утримування. Скажімо, у брюссельській в’язниці «Форе» умови катастрофічні, коли йдеться про гігієну, безпеку чи використання програм соціальної адаптації або профосвіти в’язнів. Та найбільша наша проблема – це переповненість в’язниць».
Зауважимо, що під «катастрофічністю» умов професор-кримінолог Льєжського університету має на увазі не що інше, як брудні санвузли й туалети, зношені ліжка, меблі та дещо застарілу в’язничну інфраструктуру.
Експерт ділиться статистичними даними: у місцевих в’язницях та закладах попереднього утримання, розрахованих на 9 тисяч місць, нині перебуває майже 12 тисяч осіб. Це означає, що загалом, з огляду на кількість місць, тут за ґратами перебуває десь на 30 відсотків більше норми. У європейських в’язницях немає підрахунків «особа на квадратний метр площі камери», а облік ведеться саме за кількістю місць.
Бельгія орендує голландські в’язниці
Як повідомив Радіо Свобода один із українців, що свого часу відбував короткі покарання у декількох місцевих пенітенціарних закладах і побажав залишитися неназваним, умови утримування ув’язнених одних в’язниць істотно відрізняються від інших.
Через перенаселеність, до судів надсилають чимало скарг від родичів та й самих в’язнівколишній в’язень
«У деяких камерах, розрахованих на трьох осіб, подекуди перебувають четверо, або ж до двомісних додають ще додатковий матрац, – каже він. – Проте загалом, через перенаселеність, до судів надсилають чимало скарг від родичів та й самих в’язнів».
Нещодавно місцевий уряд знайшов оригінальний вихід із проблеми браку місць у тюрмах: Бельгія орендує камери для своїх засуджених у сусідніх Нідерландах. Однак, як пояснюють фахівці, і це має свої недоліки, бо, по-перше, дуже дорого коштує, а по-друге, в’язні з французькомовної частини Бельгії скаржаться на незнання нідерландської мови та, через це, труднощі спілкування з голландським тюремним персоналом.
Інший бельгійський фахівець з прав ув’язнених Мікаель Дантін у своєму останньому дослідженні пропонує ще ширший доступ до в’язниць різноманітним «зовнішнім» соціальним об’єднанням.
У пенітенціарних закладах багатьох країн Заходу такі асоціації займаються соціальною орієнтацією, профосвітою чи просто психологічною підтримкою тих, хто перебуває за ґратами. Особливо, у цьому сенсі виділяються в’язниці Норвегії, Фінляндії, Швеції чи Данії. Вочевидь, тому частка ув’язнених, скажімо Норвегії, становить всього 60 осіб на 100 тисяч населення. Тим часом як у Бельгії ця частка значно вища – понад 100 в’язнів на кожні 100 тисяч населення.
Електронні браслети для злочинців
Професор-кримінолог Вінсент Серон каже, що велику надію у вирішенні існуючих проблем засуджених нині покладають на альтернативні способи відбування покарань.
Існує ще й так зване, «обмежене ув’язнення», тобто, людина вдень працює, а вечором повертається до в’язничної камериВінсент Серон
«Наразі у Бельгії ми застосовуємо електронні браслети. Розглядаємо також ширше застосування методу домашнього ув’язнення, замість перебування за ґратами. Існує ще й так зване, «обмежене ув’язнення», тобто, людина вдень працює, а вечором повертається до в’язничної камери. Це все моделі, що дозволяють уникнути повного розриву засудженого із його навчанням чи професійною діяльністю», – пояснює експерт.
Бельгійський кримінолог зауважує, що за даними Бельгійського національного інституту кримінології, поміж тими ув’язненими, що були достроково звільнені з електронними браслетами, більшість не поверталася на шлях злочинності. На відміну від тих, хто відбував покарання за традиційними схемами.
