Вашингтон – Минулого тижня перший лідер незалежної Білорусі Станіслав Шушкевич отримав медаль Свободи від американської Фундації жертв комунізму. Перебуваючи у Вашингтоні, він читав лекції в університетах, брав участь у форумах, розповідав про важку і складну ситуацію в його рідний Білорусі. Цю сусідку України називають останньою диктатурою в Європі. А може подібною скоро стане й Україна, де з демократією теж не все в порядку останнім часом.
– Пане Шушкевич, чому, на Вашу думку, демократичний процес в Україні зійшов з рейок? Західні експерти та політики дуже часто говорять про те, що Янукович прийшов до влади в результаті чесних, справедливих, демократичних виборів, і їх дивує, що прийшовши до влади таким шляхом, він тепер намагається зменшити цей демократичний простір. Чи Янукович іде шляхом Росії чи може шляхом Білорусі?
– Мені важко говорити на цю тему, але демократія в Україні не посилюється, а на мою думку Президент Ющенко намагався її посилити, може йому не все вдалося, але це був той президент, з ким я найбільше контактував особисто, і з ким я обмірковував різні питання. Я знаю, що його дії були скеровані на те, щоб Україна була правовою демократичною державою. І я думаю не все йому вдалося. Може його команда не завжди його розуміла і може він не завжди розумів свою команду. Таке буває з кожним. Але те, що відбувається зараз, мені видається, що воно абсолютно скероване в інший бік. Я про це говорю, як спостерігач здалека, але здалека такі загальні державні рухи видніші. Знаєте російське прислів’я: «Велике видно на відстані» тут спрацьовує. Я часто буваю в Україні і дуже тішуся, коли там буваю, тому, що це чудова країна, чудові люди і мені видається, що тепер вона повертається не в той бік. Але разом з тим, ви мені вибачте, ви вже на Майдані вирішували напрям розвитку вашої країни. Я не думаю, що народ, який домігся перегляду виборів один раз, допустить зміни виборів адміністративним чином іншого разу. Я чомусь дуже вірю в бажання українців бути вільними, незалежними й демократичними людьми, а країні бути демократичною.
– Як події в Україні впливають на події в Білорусі? Чи є якийсь взаємозв’язок? Чи дивляться білоруси на Україну, чи може дивилися, як на приклад, під час чи після Помаранчевої революції, і як дивляться вони на неї зараз?
– Це не оголошується, але протест після фальсифікації виборів 19 грудня 2010 року – це був протест, який фактично повторював ваш Майдан. І у нас, до речі, вийшло більше людей протестувати. У менше ніж двомільйонному Мінську вийшло більше людей, ніж у тримільйонному Києві. Але зауважте, і другий бік був підготовлений, той бік, який хоче мати владу незаконно, він стягнув з усіх регіонів Білорусі цей ЗМОП, який збивав людей неймовірно, калічив тих людей, і переодягнувшись в цивільний одяг, арештував кандидата на президента ще до закінчення виборів. Значить наш правитель, наш уряд були технологічно підготовлені, і з цього виходить, що в Білорусі панує набагато вищий рівень страху, ніж раніше.
Повне інтерв’ю буде розміщене на сайті Радіо Свобода найближчими днями
– Пане Шушкевич, чому, на Вашу думку, демократичний процес в Україні зійшов з рейок? Західні експерти та політики дуже часто говорять про те, що Янукович прийшов до влади в результаті чесних, справедливих, демократичних виборів, і їх дивує, що прийшовши до влади таким шляхом, він тепер намагається зменшити цей демократичний простір. Чи Янукович іде шляхом Росії чи може шляхом Білорусі?
– Мені важко говорити на цю тему, але демократія в Україні не посилюється, а на мою думку Президент Ющенко намагався її посилити, може йому не все вдалося, але це був той президент, з ким я найбільше контактував особисто, і з ким я обмірковував різні питання. Я знаю, що його дії були скеровані на те, щоб Україна була правовою демократичною державою. І я думаю не все йому вдалося. Може його команда не завжди його розуміла і може він не завжди розумів свою команду. Таке буває з кожним. Але те, що відбувається зараз, мені видається, що воно абсолютно скероване в інший бік. Я про це говорю, як спостерігач здалека, але здалека такі загальні державні рухи видніші. Знаєте російське прислів’я: «Велике видно на відстані» тут спрацьовує. Я часто буваю в Україні і дуже тішуся, коли там буваю, тому, що це чудова країна, чудові люди і мені видається, що тепер вона повертається не в той бік. Але разом з тим, ви мені вибачте, ви вже на Майдані вирішували напрям розвитку вашої країни. Я не думаю, що народ, який домігся перегляду виборів один раз, допустить зміни виборів адміністративним чином іншого разу. Я чомусь дуже вірю в бажання українців бути вільними, незалежними й демократичними людьми, а країні бути демократичною.
– Як події в Україні впливають на події в Білорусі? Чи є якийсь взаємозв’язок? Чи дивляться білоруси на Україну, чи може дивилися, як на приклад, під час чи після Помаранчевої революції, і як дивляться вони на неї зараз?
– Це не оголошується, але протест після фальсифікації виборів 19 грудня 2010 року – це був протест, який фактично повторював ваш Майдан. І у нас, до речі, вийшло більше людей протестувати. У менше ніж двомільйонному Мінську вийшло більше людей, ніж у тримільйонному Києві. Але зауважте, і другий бік був підготовлений, той бік, який хоче мати владу незаконно, він стягнув з усіх регіонів Білорусі цей ЗМОП, який збивав людей неймовірно, калічив тих людей, і переодягнувшись в цивільний одяг, арештував кандидата на президента ще до закінчення виборів. Значить наш правитель, наш уряд були технологічно підготовлені, і з цього виходить, що в Білорусі панує набагато вищий рівень страху, ніж раніше.
Повне інтерв’ю буде розміщене на сайті Радіо Свобода найближчими днями
