Вашингтон – Президент США Барак Обама приймав у понеділок у Вашингтоні лідерів Європейського Союзу. Цей саміт, під час якого Обама зустрівся з головою Європейської комісії Жозе Мануелем Баррозу та президентом Європейської ради Германом Ван Ромпеєм, зокрема, був присвячений європейській фінансовій кризі.
Обидві сторони побоюються, що фінансова криза, яка огорнула Європу, веде до загальної рецесії на всьому континенті.
Найновіший звіт Організації з економічної співпраці та розвитку прогнозує зменшення економіки єврозони і закликає Європейський центральний банк робити рішучі кроки, щоб полегшити ситуацію. Згідно з прогнозами, країни єврозони стоять на межі рецесії, і відповідно до цього Організація з економічної співпраці та розвитку зменшила свій прогноз і щодо глобального економічного зростання.
Це перший саміт американської сторони з новим керівництвом ЄС після ухвалення Лісабонської угоди. Досі Барак Обама зустрічався з поодинокими лідерами європейських країн-членів ЄС, зокрема, з канцлером Німеччини Анґелою Меркель та президентом Франції Ніколя Саркозі.
Нинішній саміт дає Обамі можливість тиснути на європейських лідерів, щоб вони врешті-решт домовилися, як долати фінансову кризу, зокрема, в Греції та Італії, та запобігти майбутнім економічним потрясінням.
Що врятує єврозону?
На спільній прес конференції президент Обама наголосив на тому, наскільки важливим для американської економіки є вирішення бюджетної кризи єврозони: «Я передав: США готові робити те, що потрібно, щоб вирішити цю проблему. Це дуже важливо для нашої економіки. Якщо європейська економіка скорочується і в Європі будуть проблеми, це обмежує наші можливості створювати добрі робочі місця тут у нас удома».
Журналісти та аналітики стверджують, що Обамі дуже потрібна економічна стабільність напередодні наступних президентських виборів у 2012 році, отож він робитиме все можливе, щоб європейські фінансові бацили не перекинулися на США, де і без цього чимало проблем з економікою.
Поки що Обама публічно не критикував європейців щодо їхньої політики стосовно того, як вони воюють з фінансовою кризою, найгостріше, що він досі сказав, – це те, що криза вимагає «важких рішень».
Різкіша критика на адресу європейців тим часом пролунала від американського міністра фінансів Тімоті Ґайтнера. Він закликає членів ЄС знайти політичну волю для того, щоб економічно міцніші країни взяли на себе кошти і витрати кризи. Ґайтнер закликає європейські держави створити свого роду «брандмауер» проти поширення кризи.
Голова Європейської комісії Жозе Мануел Баррозу визнав сьогодні у Вашингтоні, що Європа переживає важкі часи, і висловив впевненість, що європейські лідери та європейські інституції подолають цю кризу. «Ми розуміємо серйозність цієї ситуації та виклики, перед якими ми стоїмо. Але й ви мусите зрозуміти, що декотрі рішення вимагають часу», – пояснив Баррозу.
Президент Європейської ради Герман Ван Ромпей, у свою чергу, оголосив, що 9 грудня він представить головам країн ЄС дорожню карту, на базі якої економічний та монетарний союз має бути скріплений і підсилений. «Ми прагнемо створити міцну фіскальну та економічну дисципліну у всіх країнах, і ця дисципліна буде йти крок за кроком до фіскальної та економічної інтеграції», – сказав Ван Ромпей.
«Зараза поширюється»
Останні події, однак, показують, що врятувати ситуацію в Європі буде дуже важко. Чи погодяться багатші країни, ті, які поводяться відповідально щодо витрат і бюджетів, як, наприклад Німеччина, вкотре рятувати тих, які не вміють жити в відповідних бюджетних рамках?
Наприкінці минулого тижня запозичення Італії підскочили до 8%, а черговий розпродаж німецьких облігацій не дав бажаних результатів. Греція та Італія, країни, які зараз перебувають у найбільшій небезпеці, поміняли свої уряди, однак поки що не видно, чи ці кроки призведуть до якоїсь стабільності.
Слідами прогнозу Організації з економічної співпраці та розвитку головний економіст цієї організації П’єр Карло Падоан сказав у понеділок, що ситуація в єврозоні швидко погіршується, «зараза поширюється» і проблеми єврозони загрожують світовій економіці.
Окремою частиною саміту була зустріч американського держсекретаря Гілларі Клінтон з координатором зовнішньої політики ЄС Катрін Аштон. Ця зустріч, зокрема, стосувалася Ірану й того, які кроки повинен зробити Захід, щоб зупинити ядерні амбіції Ірану. Якщо є певні американсько-європейські розбіжності щодо того, як найкраще подолати фінансову кризу, то, коли мова йде про Іран, Європа і США говорять майже в один голос.
Вашингтон уже застосував санкції проти 11 установ, які, як вважають, залучені до іранської ядерної програми. ЄС, у свою чергу, має додати 191 установу та особу до списку санкцій. Зараз у чорному списку ЄС перебуває 61 особа, санкції запроваджено проти 215 іранських установ.
Обидві сторони побоюються, що фінансова криза, яка огорнула Європу, веде до загальної рецесії на всьому континенті.
Найновіший звіт Організації з економічної співпраці та розвитку прогнозує зменшення економіки єврозони і закликає Європейський центральний банк робити рішучі кроки, щоб полегшити ситуацію. Згідно з прогнозами, країни єврозони стоять на межі рецесії, і відповідно до цього Організація з економічної співпраці та розвитку зменшила свій прогноз і щодо глобального економічного зростання.
Це перший саміт американської сторони з новим керівництвом ЄС після ухвалення Лісабонської угоди. Досі Барак Обама зустрічався з поодинокими лідерами європейських країн-членів ЄС, зокрема, з канцлером Німеччини Анґелою Меркель та президентом Франції Ніколя Саркозі.
Нинішній саміт дає Обамі можливість тиснути на європейських лідерів, щоб вони врешті-решт домовилися, як долати фінансову кризу, зокрема, в Греції та Італії, та запобігти майбутнім економічним потрясінням.
Що врятує єврозону?
На спільній прес конференції президент Обама наголосив на тому, наскільки важливим для американської економіки є вирішення бюджетної кризи єврозони: «Я передав: США готові робити те, що потрібно, щоб вирішити цю проблему. Це дуже важливо для нашої економіки. Якщо європейська економіка скорочується і в Європі будуть проблеми, це обмежує наші можливості створювати добрі робочі місця тут у нас удома».
Журналісти та аналітики стверджують, що Обамі дуже потрібна економічна стабільність напередодні наступних президентських виборів у 2012 році, отож він робитиме все можливе, щоб європейські фінансові бацили не перекинулися на США, де і без цього чимало проблем з економікою.
Поки що Обама публічно не критикував європейців щодо їхньої політики стосовно того, як вони воюють з фінансовою кризою, найгостріше, що він досі сказав, – це те, що криза вимагає «важких рішень».
Різкіша критика на адресу європейців тим часом пролунала від американського міністра фінансів Тімоті Ґайтнера. Він закликає членів ЄС знайти політичну волю для того, щоб економічно міцніші країни взяли на себе кошти і витрати кризи. Ґайтнер закликає європейські держави створити свого роду «брандмауер» проти поширення кризи.
Голова Європейської комісії Жозе Мануел Баррозу визнав сьогодні у Вашингтоні, що Європа переживає важкі часи, і висловив впевненість, що європейські лідери та європейські інституції подолають цю кризу. «Ми розуміємо серйозність цієї ситуації та виклики, перед якими ми стоїмо. Але й ви мусите зрозуміти, що декотрі рішення вимагають часу», – пояснив Баррозу.
Президент Європейської ради Герман Ван Ромпей, у свою чергу, оголосив, що 9 грудня він представить головам країн ЄС дорожню карту, на базі якої економічний та монетарний союз має бути скріплений і підсилений. «Ми прагнемо створити міцну фіскальну та економічну дисципліну у всіх країнах, і ця дисципліна буде йти крок за кроком до фіскальної та економічної інтеграції», – сказав Ван Ромпей.
«Зараза поширюється»
Останні події, однак, показують, що врятувати ситуацію в Європі буде дуже важко. Чи погодяться багатші країни, ті, які поводяться відповідально щодо витрат і бюджетів, як, наприклад Німеччина, вкотре рятувати тих, які не вміють жити в відповідних бюджетних рамках?
Наприкінці минулого тижня запозичення Італії підскочили до 8%, а черговий розпродаж німецьких облігацій не дав бажаних результатів. Греція та Італія, країни, які зараз перебувають у найбільшій небезпеці, поміняли свої уряди, однак поки що не видно, чи ці кроки призведуть до якоїсь стабільності.
Слідами прогнозу Організації з економічної співпраці та розвитку головний економіст цієї організації П’єр Карло Падоан сказав у понеділок, що ситуація в єврозоні швидко погіршується, «зараза поширюється» і проблеми єврозони загрожують світовій економіці.
Окремою частиною саміту була зустріч американського держсекретаря Гілларі Клінтон з координатором зовнішньої політики ЄС Катрін Аштон. Ця зустріч, зокрема, стосувалася Ірану й того, які кроки повинен зробити Захід, щоб зупинити ядерні амбіції Ірану. Якщо є певні американсько-європейські розбіжності щодо того, як найкраще подолати фінансову кризу, то, коли мова йде про Іран, Європа і США говорять майже в один голос.
Вашингтон уже застосував санкції проти 11 установ, які, як вважають, залучені до іранської ядерної програми. ЄС, у свою чергу, має додати 191 установу та особу до списку санкцій. Зараз у чорному списку ЄС перебуває 61 особа, санкції запроваджено проти 215 іранських установ.
