Мінськ – Опозиційна партія «Білоруський народний фронт» оголосила безстрокову кампанію проти входження Білорусі в Євразійський союз, який, на думку партії, загрожує країні «повним знищенням незалежності». Це було зроблено наступного дня після підписання президентом Білорусі Олександром Лукашенком разом із лідерами Росії і Казахстану Дмитром Медведєвим та Нурсултаном Назарбаєвим Декларації про Євразійську економічну інтеграцію.
Навіть деякі політологи плутаються, до яких пострадянських інтеграційних утворень тепер входить Білорусь: СНД, Союзна держава Росії та Білорусі, ЄврАзЕС, Організація договору про колективну безпеку, Митний союз… До 2012 року до цього списку додасться Єдиний економічний простір, а з 2015-го – Євразійський союз. Принаймні так обіцяють лідери держав Митного союзу – Білорусі, Казахстану та Росії. Вони ж акцентують увагу на тому, що все це робиться заради економіки, вільної торгівлі та кооперації. І що це ніяк не загрожує державному суверенітетові Білорусі. Зокрема у цьому переконував білорусів президент Олександр Лукашенко.
Його прес-служба, коментуючи Договір про Євразійську економічну комісію, дуже оперативно переданий на ратифікацію до парламенту, зауважує, що ці документи «створюють необхідні умови для врахування інтересів Білорусі під час ухвалення рішень».
Але опозиція не вірить таким заявам. Олексій Янукевич, голова партії «Білоруський народний фронт», яка оголосила кампанію проти входження Білорусі до Євразійського союзу, зазначає: «Всі ці процеси інспіровані Росією і контролюються Кремлем. Відповідно з самого початку закладається можливість і велика небезпека втрати політичного суверенітету Білорусі. А що стосується економіки, то ми переконані, що це не принесе жодних зисків».
«Це потрібно Росії, бо вона змагається із Заходом, із ЄС»
Мінський економіст Борис Желіба також запевняє, що в економічному плані від євразійської інтеграції немає позитивного ефекту. Росія досі на всіх рівнях цієї інтеграції не погоджується на вільну торгівлю енергоносіями, виводить їх за рамки усіх спільних домовленостей. Єдиним ефектом, який вже відчули на собі білоруси від євразійського вектору, стало збільшення мита на імпортні автомобілі, зауважує економіст.
«Я дуже скептично ставлюся до цих всяких об’єднань. Це потрібно Росії, бо вона змагається із Заходом, із Європейським Союзом, і створює свої союзи: проти НАТО – ОДКБ, проти Європейського Союзу – Євразійський ... Тут більше політики, ніж економіки», – наголошує Борис Желіба.
Демократичні білоруські політики висловлюють переконання, що євразійська інтеграція небезпечна, тому що вона заморожує європейську перспективу Білорусі, а також сприяє збереженню влади в руках авторитарного лідера Олександра Лукашенка, який тепер, у час глибокої економічної кризи, вхопився за неї, як за рятівне коло.
Білорусь, дуже ослаблена економічною кризою, репресіями проти активної частини суспільства, самоізоляцією чинного режиму від Заходу, може стати легкою здобиччю Москви, каже мінський філософ Олесь Анціпенко. Слабкі позиції Білорусі роблять більш ймовірними нові жорсткі умови Росії, які Лукашенко буде змушений прийняти, не виключає він.
«І в цьому є велика небезпека. Це міна сповільненої дії, і, на превеликий жаль, білоруське суспільство ще не усвідомило, що в цій ситуації воно могло б зробити. І взагалі я останнім часом почав сумніватися, чи дійсно пересічні білоруси будуть готові захищати політичний суверенітет країни, коли питання стане ребром: або російські гроші, або незалежність Білорусі».
Для всіх помітно, що активізація цих інтеграційних процесів пов’язана з виборчими кампаніями в Росії, під час яких Володимир Путін і висунув план Євразійського союзу. Цілком можливо, що після виборів парламенту та президента Росії ці плани можуть забутися, як і попередні інтеграційні проекти.
Навіть деякі політологи плутаються, до яких пострадянських інтеграційних утворень тепер входить Білорусь: СНД, Союзна держава Росії та Білорусі, ЄврАзЕС, Організація договору про колективну безпеку, Митний союз… До 2012 року до цього списку додасться Єдиний економічний простір, а з 2015-го – Євразійський союз. Принаймні так обіцяють лідери держав Митного союзу – Білорусі, Казахстану та Росії. Вони ж акцентують увагу на тому, що все це робиться заради економіки, вільної торгівлі та кооперації. І що це ніяк не загрожує державному суверенітетові Білорусі. Зокрема у цьому переконував білорусів президент Олександр Лукашенко.
Його прес-служба, коментуючи Договір про Євразійську економічну комісію, дуже оперативно переданий на ратифікацію до парламенту, зауважує, що ці документи «створюють необхідні умови для врахування інтересів Білорусі під час ухвалення рішень».
Але опозиція не вірить таким заявам. Олексій Янукевич, голова партії «Білоруський народний фронт», яка оголосила кампанію проти входження Білорусі до Євразійського союзу, зазначає: «Всі ці процеси інспіровані Росією і контролюються Кремлем. Відповідно з самого початку закладається можливість і велика небезпека втрати політичного суверенітету Білорусі. А що стосується економіки, то ми переконані, що це не принесе жодних зисків».
«Це потрібно Росії, бо вона змагається із Заходом, із ЄС»
Мінський економіст Борис Желіба також запевняє, що в економічному плані від євразійської інтеграції немає позитивного ефекту. Росія досі на всіх рівнях цієї інтеграції не погоджується на вільну торгівлю енергоносіями, виводить їх за рамки усіх спільних домовленостей. Єдиним ефектом, який вже відчули на собі білоруси від євразійського вектору, стало збільшення мита на імпортні автомобілі, зауважує економіст.
«Я дуже скептично ставлюся до цих всяких об’єднань. Це потрібно Росії, бо вона змагається із Заходом, із Європейським Союзом, і створює свої союзи: проти НАТО – ОДКБ, проти Європейського Союзу – Євразійський ... Тут більше політики, ніж економіки», – наголошує Борис Желіба.
Демократичні білоруські політики висловлюють переконання, що євразійська інтеграція небезпечна, тому що вона заморожує європейську перспективу Білорусі, а також сприяє збереженню влади в руках авторитарного лідера Олександра Лукашенка, який тепер, у час глибокої економічної кризи, вхопився за неї, як за рятівне коло.
Білорусь, дуже ослаблена економічною кризою, репресіями проти активної частини суспільства, самоізоляцією чинного режиму від Заходу, може стати легкою здобиччю Москви, каже мінський філософ Олесь Анціпенко. Слабкі позиції Білорусі роблять більш ймовірними нові жорсткі умови Росії, які Лукашенко буде змушений прийняти, не виключає він.
«І в цьому є велика небезпека. Це міна сповільненої дії, і, на превеликий жаль, білоруське суспільство ще не усвідомило, що в цій ситуації воно могло б зробити. І взагалі я останнім часом почав сумніватися, чи дійсно пересічні білоруси будуть готові захищати політичний суверенітет країни, коли питання стане ребром: або російські гроші, або незалежність Білорусі».
Для всіх помітно, що активізація цих інтеграційних процесів пов’язана з виборчими кампаніями в Росії, під час яких Володимир Путін і висунув план Євразійського союзу. Цілком можливо, що після виборів парламенту та президента Росії ці плани можуть забутися, як і попередні інтеграційні проекти.
