Прага – Газети інформують, що Європарламент підтримує інтеграцію економік України і Європи. Оглядачі також кажуть про особливу зацікавленість Східного комітету німецької економіки у новій угоді ЄС з Україною, хоча цитують висловлювання євродепутатів про те, що з Україною варто вести розмову «мовою грошей», тобто, за принципом «допомога лише в обмін на реформи», хоча впливові німецькі політики проти швидкого зближення з Україною, вони бояться навіть згадки в угодах із нею про «європейську ідентичність» і кажуть лише про можливу лібералізацію візового режиму з Києвом. Деякі аналітики попереджають, що Центральна і Східна Європа, включно з Україною, стають заручниками нової реальності – «осі Париж-Берлін-Москва».
Австрійська «Дер Штандард» вважає, що Європейський парламент уже підтримує інтеграцію економік України та Європи і схвалить у цілому 17 листопада Угоду про асоціацію та зону вільної торгівлі між ЄС та Україною на засіданні свого зовнішньополітичного комітету. Польський євродепутат і секретар комісії Європарламенту з міжнародної торгівлі Павло Залєвський вважає лише, що кілька членів Європарламенту не підпишуть цей договір у грудні. І причиною тут буде кримінальна справа Юлії Тимошенко.
Австрійська «Ді Прессе» виводить у заголовок суть свого матеріалу про те, що «газова принцеса», лідер української опозиції Юлія Тимошенко «залишається у в’язниці» і «амністії не отримала». Видання має на увазі, насамперед, відмову правлячої більшості українського парламенту у вівторок навіть внести до розгляду пропозицію про імовірну «декриміналізацію» статті 365 Кримінального кодексу, за якою суд у Києві покарав Тимошенко сімома роками ув’язнення. Видання також інформує про незадовільні умови утримання Юлії Тимошенко в СІЗО, де температура в приміщенні нібито сягає лише 14 градусів тепла, що також негативно впливає на стан здоров’я Тимошенко. Тут також ідеться про висунення Генпрокуратурою та СБУ спільно з Податковою службою низки нових тяжких звинувачень проти Юлії Тимошенко у нібито фінансових зловживаннях під час роботи на чолі корпорації «Єдиних енергетичних систем України» у 90-ті роки. «Ді Прессе» також інформує, що засідання Апеляційного суду з перегляду справи про ув’язнення Тимошенко на 7 років має початися 13 грудня в Києві.
Польська «Жечпосполіта» інформує, що рішення Верховної Ради про відмову від «декриміналізації статті Тимошенко ускладнило перебування того дня Президента Януковича у польському Вроцлаві», де під час тривалої тристоронньої розмови з німецьким та польським колегами Крістіаном Вульфом та Броніславом Коморовським останні намагалися переконати київського колегу сприяти звільненню Тимошенко з ув’язнення, бо це сильно впливає на перебіг переговорів про євроінтеграцію України. Але Віктор Янукович після всього знову переконував журналістів, що він не впливає на рішення судів: «Справа ув’язнення Тимошенко не стосується її, як лідера опозиції, а як Прем’єр-міністра України». Газета цитує експертів, котрі вважають, що «справа Тимошенко залежить від рішення Києва, з ким краще об’єднуватися – з Європою чи Росією, що означає вибір між демократією та диктатурою». Польська газета наводить думку представника Партії регіонів професора економіки Олексія Плотнікова, котрий вважає, що декриміналізація статті Тимошенко «була б помилкою з точки зору інтеграції, бо зміна права під конкретну особу неможлива».
Оглядач німецької «Ді Вельт» Ґергард Ґнаук вважає, що справа угоди ЄС з Україною під загрозою, бо Франція та Німеччина, посилаючись на зростання авторитаризму в Україні, чинять все більший спротив швидкому зближенню ЄС із Києвом. Найбільшим каменем спотикання щодо цієї угоди є судова справа і ув’язнення лідера української опозиції Юлії Тимошенко, зауважує Ґнаук. Німеччина вважається найбільшим гальмом у зближенні ЄС із Україною.У Берліні навіть не хочуть бачити в преамбулі угоди з Києвом формулювання «європейська ідентичність» і чільний український дипломат, якого цитує «Вельт Онлайн», сказав із відкритим обуренням з приводу цього: «За кого німці нас вважають? Вони вважають нас азійцями?» Деякі країни ЄС бояться будь-якої згадки про перспективу повноправного членства України, бо це могло б бути трактовано в Києві обіцянкою і вело б пізніше до суперечок, каже німецький оглядач. Та все ж делегація ЄС в Києві рекомендує включити в преамбулі угоди між ЄС та Україною згадку про статтю 49-ту Лісабонської угоди, де йдеться про право кожної європейської держави подати заяву на вступ до ЄС, якщо ця країна поважає демократію і принципи правової держави. Німецькі політики, насамперед, вважають, що Україна має наочно продемонструвати повагу до правової системи Європи якраз звільненням Юлії Тимошенко з ув’язнення й наданням їй усіх можливих виборчих прав. Вони також поки що бачать лише мінімальні можливості для зближення ЄС із Україною на кшталт послаблення візового режиму для українців. Хоча, як інформує Ґергард Ґнаук, Східний комітет німецької економіки всіляко агітує за укладення угоди про зону вільної торгівлі з Києвом, бо це дуже вигідно для німецької економіки, яка має майже 5-мільярдний торговий обіг із Україною. Хоча польські політики вважають, що укладення угоди з Києвом буде сприяти, насамперед, підштовхуванню України до розвитку демократії. Разом з тим, польський євродепутат Павел Залевський вважає, що з Віктором Януковичем варто вести мову за грошовим фактором, тобто, «допомога в обмін на реформи», хоча останні заяви Президента України у Вроцлаві не додають оптимізму в Європі.
Імануїл Валерштайн, професор Йельського університету США і автор книги «Занепад американської могутності», пише на сторінках «Middle East Online», що геополітична вісь «Париж-Берлін-Москва» знову стала реальністю, і США, заклопотані долею країн Центральної та Східної Європи включно з Україною, мусять з цим рахуватися. Автор матеріалу вважає, що якраз введення у дію газогону «Північний потік», підконтрольного Росії, ставить низку країн Європи та й Україну у становище пристосуванців до інтересів саме Росії, Німеччини і Франції. Недарма в Німеччині назвали «Північний потік» «комерційним проектом із політичним баченням». Валерштайн наголошує, що «особливо важко, у зв’язку з цим, Україні, котру розривають цими змінами». Автор також запитує у зв’язку з цим: «А США? Що вони насправді можуть зробити у цьому плані?»
Австрійська «Дер Штандард» вважає, що Європейський парламент уже підтримує інтеграцію економік України та Європи і схвалить у цілому 17 листопада Угоду про асоціацію та зону вільної торгівлі між ЄС та Україною на засіданні свого зовнішньополітичного комітету. Польський євродепутат і секретар комісії Європарламенту з міжнародної торгівлі Павло Залєвський вважає лише, що кілька членів Європарламенту не підпишуть цей договір у грудні. І причиною тут буде кримінальна справа Юлії Тимошенко.
Австрійська «Ді Прессе» виводить у заголовок суть свого матеріалу про те, що «газова принцеса», лідер української опозиції Юлія Тимошенко «залишається у в’язниці» і «амністії не отримала». Видання має на увазі, насамперед, відмову правлячої більшості українського парламенту у вівторок навіть внести до розгляду пропозицію про імовірну «декриміналізацію» статті 365 Кримінального кодексу, за якою суд у Києві покарав Тимошенко сімома роками ув’язнення. Видання також інформує про незадовільні умови утримання Юлії Тимошенко в СІЗО, де температура в приміщенні нібито сягає лише 14 градусів тепла, що також негативно впливає на стан здоров’я Тимошенко. Тут також ідеться про висунення Генпрокуратурою та СБУ спільно з Податковою службою низки нових тяжких звинувачень проти Юлії Тимошенко у нібито фінансових зловживаннях під час роботи на чолі корпорації «Єдиних енергетичних систем України» у 90-ті роки. «Ді Прессе» також інформує, що засідання Апеляційного суду з перегляду справи про ув’язнення Тимошенко на 7 років має початися 13 грудня в Києві.
Польська «Жечпосполіта» інформує, що рішення Верховної Ради про відмову від «декриміналізації статті Тимошенко ускладнило перебування того дня Президента Януковича у польському Вроцлаві», де під час тривалої тристоронньої розмови з німецьким та польським колегами Крістіаном Вульфом та Броніславом Коморовським останні намагалися переконати київського колегу сприяти звільненню Тимошенко з ув’язнення, бо це сильно впливає на перебіг переговорів про євроінтеграцію України. Але Віктор Янукович після всього знову переконував журналістів, що він не впливає на рішення судів: «Справа ув’язнення Тимошенко не стосується її, як лідера опозиції, а як Прем’єр-міністра України». Газета цитує експертів, котрі вважають, що «справа Тимошенко залежить від рішення Києва, з ким краще об’єднуватися – з Європою чи Росією, що означає вибір між демократією та диктатурою». Польська газета наводить думку представника Партії регіонів професора економіки Олексія Плотнікова, котрий вважає, що декриміналізація статті Тимошенко «була б помилкою з точки зору інтеграції, бо зміна права під конкретну особу неможлива».
Оглядач німецької «Ді Вельт» Ґергард Ґнаук вважає, що справа угоди ЄС з Україною під загрозою, бо Франція та Німеччина, посилаючись на зростання авторитаризму в Україні, чинять все більший спротив швидкому зближенню ЄС із Києвом. Найбільшим каменем спотикання щодо цієї угоди є судова справа і ув’язнення лідера української опозиції Юлії Тимошенко, зауважує Ґнаук. Німеччина вважається найбільшим гальмом у зближенні ЄС із Україною.У Берліні навіть не хочуть бачити в преамбулі угоди з Києвом формулювання «європейська ідентичність» і чільний український дипломат, якого цитує «Вельт Онлайн», сказав із відкритим обуренням з приводу цього: «За кого німці нас вважають? Вони вважають нас азійцями?» Деякі країни ЄС бояться будь-якої згадки про перспективу повноправного членства України, бо це могло б бути трактовано в Києві обіцянкою і вело б пізніше до суперечок, каже німецький оглядач. Та все ж делегація ЄС в Києві рекомендує включити в преамбулі угоди між ЄС та Україною згадку про статтю 49-ту Лісабонської угоди, де йдеться про право кожної європейської держави подати заяву на вступ до ЄС, якщо ця країна поважає демократію і принципи правової держави. Німецькі політики, насамперед, вважають, що Україна має наочно продемонструвати повагу до правової системи Європи якраз звільненням Юлії Тимошенко з ув’язнення й наданням їй усіх можливих виборчих прав. Вони також поки що бачать лише мінімальні можливості для зближення ЄС із Україною на кшталт послаблення візового режиму для українців. Хоча, як інформує Ґергард Ґнаук, Східний комітет німецької економіки всіляко агітує за укладення угоди про зону вільної торгівлі з Києвом, бо це дуже вигідно для німецької економіки, яка має майже 5-мільярдний торговий обіг із Україною. Хоча польські політики вважають, що укладення угоди з Києвом буде сприяти, насамперед, підштовхуванню України до розвитку демократії. Разом з тим, польський євродепутат Павел Залевський вважає, що з Віктором Януковичем варто вести мову за грошовим фактором, тобто, «допомога в обмін на реформи», хоча останні заяви Президента України у Вроцлаві не додають оптимізму в Європі.
Імануїл Валерштайн, професор Йельського університету США і автор книги «Занепад американської могутності», пише на сторінках «Middle East Online», що геополітична вісь «Париж-Берлін-Москва» знову стала реальністю, і США, заклопотані долею країн Центральної та Східної Європи включно з Україною, мусять з цим рахуватися. Автор матеріалу вважає, що якраз введення у дію газогону «Північний потік», підконтрольного Росії, ставить низку країн Європи та й Україну у становище пристосуванців до інтересів саме Росії, Німеччини і Франції. Недарма в Німеччині назвали «Північний потік» «комерційним проектом із політичним баченням». Валерштайн наголошує, що «особливо важко, у зв’язку з цим, Україні, котру розривають цими змінами». Автор також запитує у зв’язку з цим: «А США? Що вони насправді можуть зробити у цьому плані?»
