Євросоюз посилює тиск на Сирію

Європейський Союз ретельно готується до зустрічі з керівництвом Російської Федерації, запланованої на середину грудня. Контекст стосунків Кремля та Брюсселя дещо змінився через наближення вступу росіян до СОТ.

Тим часом, напередодні зустрічі європейських голів дипломатичних відомств Німеччина та Польща надіслали колегам по співдружності спільного листа із закликом до поглиблення стосунків із Москвою. Його зміст приблизно такий: Євросоюз мусить рухатися до спільної мети, тобто, «знайти Росії відповідне місце у демократичній Європі свободи й процвітання».

Берлін та Варшава заявляють, що попри розчарування, що породжені діяльністю тандему Путін-Медведєв, європейцям все ж слід посилити зв’язки з Росією та «вивести із летаргічного сну» двосторонні політичні та економічні відносини.

Кремль докладає зусиль не там, де треба?

Але не всі європейські дипломати поділяють таку думку. «Партнерство Росії та ЄС могло б бути значно тіснішим, якби Кремль приділяв демократії та модернізації стільки ж часу та зусиль, скільки він приділяє нарощуванню своєї потужності і створенню «Євразійського союзу». Так вважає міністр закордонних справ Литви Аудронюс Ажубаліс, який, виступаючи перед партнерами по європейському блоку, також зауважив, що справжня цінність членства Росії у Світовій організації торгівлі розкриється лише тоді, коли Москва виконуватиме свої зобов’язання, зокрема у сфері торгівлі та енергетики.

Все нові й нові жертви політичних репресій у Сирії змусили міністрів закордонних справ країн ЄС далі поглиблювати санкції. У понеділок ще 18 осіб, здебільшого військових високопосадовців, були оголошені в об’єднаній Європі персонами нон-ґрата. Подібні санкції вже були накладені на 56 громадян, наближених до режиму Башара аль-Асада. Нові покарання з боку Європи, впроваджені на тлі рішення Ліги арабських держав, яка після нових кровопролитних маніфестацій у Дамаску позбавила Сирію членства у цій організації.

Голова британського дипломатичного відмомства Вільям Гейґ шкодує, що деякі держави протистоять суворішим санкціям щодо Сирії.

«Ми вже вдалися до дуже суворих заходів у Євросоюзі й, гадаю, ми можемо до них долучити інші санкції, – зазначає він. – Протягом наступних тижнів ми хотіли б це обговорити у Раді безпеки ООН, але коли у жовтні ми запропонували резолюцію, Росія та Китай наклали на неї своє «вето». Вважаю, з їхнього боку це була прикра помилка».

Репресії проти мирного населення з боку режиму сирійського диктатора Башара аль-Асада, за оцінками різних джерел вже призвели до трьох з половиною тисяч жертв. З огляду на це, раніше Євросоюз також заборонив імпорт сирої нафти із Сирії.

А Росія проти...

Тим часом, Росія засудила позбавлення членства Сирії у Лізі арабських держав. Голова російського МЗС Сергій Лавров наголосив, що це неправильне рішення, бо втрачаються можливості для ведення переговорів.

Верховний представник ЄС із закордонної політики та політики безпеки Катрін Аштон висловлює надію, що їй вдасться переконати Сергія Лаврова щодо необхідності засудження дій сирійської влади.

«Я порушу це питання із Сергієм Лавровим у світлі рішення Ліґи арабських держав. На мою думку, настав момент, коли Рада безпеки ООН має знову розглянути питання Сирії, щоб висловити міцнішу позицію всіх тих, хто прагне працювати на підтримку громадян Сирії», – заявляє голова європейської дипломатії.

Катрін Аштон також відзначила, що міністри закордонних справ занепокоєні останнім звітом МАГАТЕ, щодо доказів намагань іранців створити ядерну зброю.

«Важливо, щоб переговори з Іраном тривали. Я все ще чекаю відповіді на мій лист, надісланий керівникові іранської Ради безпеки Саїду Джалілі. Йдеться про посилення тиску через санкції. Це спосіб, який має проілюструвати іранцям, що ми серйозно хочемо вирішити цю справу», – зауважила Катрін Аштон наприкінці зустрічі європейських міністрів закордонних справ.

Британський міністр Вільям Гейґ, тим часом, зазначив, що Європейський Союз наразі не розглядає військового втручання до Ірану для припинення досліджень для створення ядерної зброї у цій державі. Однак, від додав: «водночас, ми кажемо, що всі можливості (щодо цієї країни) повинні залишатися на столі».