Рішення розташувати на сході Європи систему протиракетної оборони для захисту від потенційних загроз із Близького Сходу союз НАТО ухвалив минулого року на Лісабонському саміті. Тоді ж Росія скритикувала ідею встановити ПРО поблизу своїх західних кордонів. Але цього року Москва та Вашингтон розпочали переговори про співпрацю у системі європейської безпеки, хоча особливих успіхів у перемовинах на сьогодні немає. Про це повідомив Радіо Свобода помічник заступника генерального секретаря НАТО з питань безпеки Джеймз Аппатурай.
«Наша пропозиція – залучити не лише членів НАТО, а й інші держави Європи до розробки новітньої системи безпеки – залишається у силі. Щодо розміщення елементів ПРО на сході Європи, то ми вели переговори з декількома державами: як вам відомо, Чехія від участі у проекті відмовилась – натомість долучилась Румунія», – зазначив Аппатурай.
Тим не менше, представники НАТО вважають, що нова система змінить геополітичні реалії в Європі і сприятиме порозумінню між тими державами, які у минулому (або й нині) мають певні проблеми у двосторонніх відносинах. Крім того, як зазначив Аппатурай, у Брюсселі прихильно поставились до ідеї держав Вишеградської четвірки (Польщі, Словаччини, Чехії та Угорщини) створити власне військове оборонне з’єднання для посилення регіональної безпеки.
Україна опиняється поміж двох центрів впливу – влада у Києві
Щодо місця України у пропонованій НАТО системі Євро-ПРО керівник офісу зв’язку НАТО у Києві Марцин Козел нагадав: до участі у модерній системі євробезпеки запрошено не лише членів Північноатлантичного альянсу, а й сусідні держави.
«Україні відомо про зв’язок між проектом НАТО з розбудови ПРО та нашим можливим співробітництвом із Росією. Ми для себе відзначили зацікавленість Києва взяти участь у проекті (у тій чи іншій формі) за умови, що Росія і НАТО досягнуть згоди щодо співробітництва у сфері протиракетної оборони», – зауважив Козел.
Тим часом офіційний Київ вивчає ситуацію щодо розміщення системи ПРО, у першу чергу зважаючи на складні стосунки між Україною та Румунією, а також Росією та США. На думку члена парламентського комітету з питань оборони Олександра Кузьмука, чинна влада має подбати про захист держави, zrа може опинитись в епіцентрі боротьби за сфери впливу між Росією та Сполученими Штатами.
«Поруч з Україною, на території Румунії, розташовуються елементи глобальної системи ПРО США! Як військова людина я добре розумію, що такі елементи треба обороняти з моря, з повітря, і з землі, – каже він. – Я переконаний, що у Чорному морі з’являться угруповання кораблів, на території сусідньої країни незабаром відкриються авіаційні бази США та відповідні наземні компоненти. На території України також є іноземна військова база – Російської Федерації, у Севастополі базується російський Чорноморський флот. Україна не повинна бути стороннім спостерігачем!»
Експерти позитивно за участь України у системі євро-безпеки
А незалежні експерти вважають, що «перезавантаження» відносин між Брюсселем, Вашингтоном і Москвою поліпшать європейський клімат. Україна на завершальному етапі переговорів із Євросоюзом щодо парафування угоди про асоціацію у цьому вельми зацікавлена, каже директор Інституту світової політики Альона Гетьманчук.
«Успішність діалогу щодо ПРО між США, НАТО, з одного боку, та Росією, з іншого, відкриває шлях для нової архітектури євроатлантичної безпеки. З іншого боку, провал цієї ідеї може спровокувати деякі моменти, які здебільшого притаманні часам «холодної війни», – зауважила Гетьманчук.
Керівник програм Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Сергій Згурець зазначає, що для участі в Євро-ПРО має бути політична воля керівництва України та владної парламентської коаліції. Тим часом ставлення українських політиків до цього проекту сформовані здебільшого відповідне до їхніх геополітичних орієнтирів. І це при тому, що 10 років тому Україна активно виступала за створення Євро-ПРО як першого кроку до колективної системи протиракетної оборони, нагадує Згурець.
«Наша пропозиція – залучити не лише членів НАТО, а й інші держави Європи до розробки новітньої системи безпеки – залишається у силі. Щодо розміщення елементів ПРО на сході Європи, то ми вели переговори з декількома державами: як вам відомо, Чехія від участі у проекті відмовилась – натомість долучилась Румунія», – зазначив Аппатурай.
Тим не менше, представники НАТО вважають, що нова система змінить геополітичні реалії в Європі і сприятиме порозумінню між тими державами, які у минулому (або й нині) мають певні проблеми у двосторонніх відносинах. Крім того, як зазначив Аппатурай, у Брюсселі прихильно поставились до ідеї держав Вишеградської четвірки (Польщі, Словаччини, Чехії та Угорщини) створити власне військове оборонне з’єднання для посилення регіональної безпеки.
Україна опиняється поміж двох центрів впливу – влада у Києві
Щодо місця України у пропонованій НАТО системі Євро-ПРО керівник офісу зв’язку НАТО у Києві Марцин Козел нагадав: до участі у модерній системі євробезпеки запрошено не лише членів Північноатлантичного альянсу, а й сусідні держави.
«Україні відомо про зв’язок між проектом НАТО з розбудови ПРО та нашим можливим співробітництвом із Росією. Ми для себе відзначили зацікавленість Києва взяти участь у проекті (у тій чи іншій формі) за умови, що Росія і НАТО досягнуть згоди щодо співробітництва у сфері протиракетної оборони», – зауважив Козел.
Тим часом офіційний Київ вивчає ситуацію щодо розміщення системи ПРО, у першу чергу зважаючи на складні стосунки між Україною та Румунією, а також Росією та США. На думку члена парламентського комітету з питань оборони Олександра Кузьмука, чинна влада має подбати про захист держави, zrа може опинитись в епіцентрі боротьби за сфери впливу між Росією та Сполученими Штатами.
«Поруч з Україною, на території Румунії, розташовуються елементи глобальної системи ПРО США! Як військова людина я добре розумію, що такі елементи треба обороняти з моря, з повітря, і з землі, – каже він. – Я переконаний, що у Чорному морі з’являться угруповання кораблів, на території сусідньої країни незабаром відкриються авіаційні бази США та відповідні наземні компоненти. На території України також є іноземна військова база – Російської Федерації, у Севастополі базується російський Чорноморський флот. Україна не повинна бути стороннім спостерігачем!»
Експерти позитивно за участь України у системі євро-безпеки
А незалежні експерти вважають, що «перезавантаження» відносин між Брюсселем, Вашингтоном і Москвою поліпшать європейський клімат. Україна на завершальному етапі переговорів із Євросоюзом щодо парафування угоди про асоціацію у цьому вельми зацікавлена, каже директор Інституту світової політики Альона Гетьманчук.
«Успішність діалогу щодо ПРО між США, НАТО, з одного боку, та Росією, з іншого, відкриває шлях для нової архітектури євроатлантичної безпеки. З іншого боку, провал цієї ідеї може спровокувати деякі моменти, які здебільшого притаманні часам «холодної війни», – зауважила Гетьманчук.
Керівник програм Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Сергій Згурець зазначає, що для участі в Євро-ПРО має бути політична воля керівництва України та владної парламентської коаліції. Тим часом ставлення українських політиків до цього проекту сформовані здебільшого відповідне до їхніх геополітичних орієнтирів. І це при тому, що 10 років тому Україна активно виступала за створення Євро-ПРО як першого кроку до колективної системи протиракетної оборони, нагадує Згурець.
