Сьогоднішнього саміту напружено чекає вся зона євро і світові ринки. На столі переговорів лідерів ЄС лежать теми, які визначатимуть або поглиблення боргової кризи, або з часом гарантуватимуть безхмарне майбутнє єдиної європейської грошової одиниці – євро. Сьогодні, зокрема, мають визначитися щодо величини й джерел наповнення спеціального фінансового фонду допомоги, який за потреби буде використовуватися для порятунку країн від ситуацій, у якій сьогодні перебуває Греція, що без сторонньої допомоги більше не може дати раду своїм боргам.
Голови держав та урядів 17 країн єврозони на саміті, що відбудеться одразу після короткої зустрічі всіх лідерів ЄС, ухвалять остаточне положення щодо рекапіталізації європейських банків, які постраждали від «грецької кризи». Проте, з огляду на той факт, що жоден із багатьох попередніх самітів своїми рішеннями не зміг припинити виникнення все нових, складніших фінансових проблем, у Євросоюзі доволі скептично сприймають і можливі результати нинішнього саміту.
Водночас із гасінням пожежі слід реформувати європейську модель – голова СОТ
Тільки поглиблена реформа може припинити «фінансову лихоманку», яка охопила єврозону. Так вважає голова Світової організації торгівлі Паскаль Ламі, який каже, що «водночас із невідкладними заходами, слід реформувати модель економічного росту Європи».
«За два останні десятиліття вона нагромадила великий борг, – каже голова СОТ. – Тож цю модель слід переглянути, якщо європейці хочуть зберегти те, чим вони відрізняються від решти світу. Тобто, їхню високоякісну соціальну систему».
Але сьогодні об’єднана Європа насамперед намагається погасити пожежу, щоб криза не охопила інші країни, на кшталт Іспанії чи, особливо, Італії, яка опинилася у скрутній ситуації через те, що її зовнішній борг становить аж 120 відсотків від всього внутрішнього валового продукту країни.
Тому на саміті, який розпочнеться надвечір, вислухають голову італійського уряду Сильвіо Берлусконі, якому у неділю на зустрічі лідерів ЄС прямо зауважили, що він повинен терміново зайнятися реформами, щоб зменшити цей величезний державний борг.
Разом із цим, у групі країн Європейської співдружності, які не входять до єврозони, наростає невдоволення, адже 17 держав монетарного союзу, вирішуючи долю євровалюти, із ними ніколи не радяться. Навіть попри те, що боргова криза має суттєвий вплив і на їхні національні фінансові системи. На недільному саміті низка держав, які перебувають поза зоною євро, на чолі із Великобританією, відкрито запротестували проти того, що ухвалюючи рішення щодо спільної грошової одиниці, із ними недостатньо консультуються.
Загалом, попри запевнення французького та німецького лідерів, а також оптимістичні заяви лідерів євроустанов, що, мовляв, єврозона впритул наблизилася до вирішального антикризового кроку, великих надій на стабілізацію євро серед європейських аналітиків та експертів немає. Надто великі розбіжності у цих складних питаннях панують серед країн-членів Європейського Союзу.
Голови держав та урядів 17 країн єврозони на саміті, що відбудеться одразу після короткої зустрічі всіх лідерів ЄС, ухвалять остаточне положення щодо рекапіталізації європейських банків, які постраждали від «грецької кризи». Проте, з огляду на той факт, що жоден із багатьох попередніх самітів своїми рішеннями не зміг припинити виникнення все нових, складніших фінансових проблем, у Євросоюзі доволі скептично сприймають і можливі результати нинішнього саміту.
Водночас із гасінням пожежі слід реформувати європейську модель – голова СОТ
Тільки поглиблена реформа може припинити «фінансову лихоманку», яка охопила єврозону. Так вважає голова Світової організації торгівлі Паскаль Ламі, який каже, що «водночас із невідкладними заходами, слід реформувати модель економічного росту Європи».
«За два останні десятиліття вона нагромадила великий борг, – каже голова СОТ. – Тож цю модель слід переглянути, якщо європейці хочуть зберегти те, чим вони відрізняються від решти світу. Тобто, їхню високоякісну соціальну систему».
Але сьогодні об’єднана Європа насамперед намагається погасити пожежу, щоб криза не охопила інші країни, на кшталт Іспанії чи, особливо, Італії, яка опинилася у скрутній ситуації через те, що її зовнішній борг становить аж 120 відсотків від всього внутрішнього валового продукту країни.
Тому на саміті, який розпочнеться надвечір, вислухають голову італійського уряду Сильвіо Берлусконі, якому у неділю на зустрічі лідерів ЄС прямо зауважили, що він повинен терміново зайнятися реформами, щоб зменшити цей величезний державний борг.
Разом із цим, у групі країн Європейської співдружності, які не входять до єврозони, наростає невдоволення, адже 17 держав монетарного союзу, вирішуючи долю євровалюти, із ними ніколи не радяться. Навіть попри те, що боргова криза має суттєвий вплив і на їхні національні фінансові системи. На недільному саміті низка держав, які перебувають поза зоною євро, на чолі із Великобританією, відкрито запротестували проти того, що ухвалюючи рішення щодо спільної грошової одиниці, із ними недостатньо консультуються.
Загалом, попри запевнення французького та німецького лідерів, а також оптимістичні заяви лідерів євроустанов, що, мовляв, єврозона впритул наблизилася до вирішального антикризового кроку, великих надій на стабілізацію євро серед європейських аналітиків та експертів немає. Надто великі розбіжності у цих складних питаннях панують серед країн-членів Європейського Союзу.
