Київський кореспондент «Файненшел Таймз» Роман Олеарчик наголошує, що водночас із погіршенням взаємин між Брюсселем та авторитарною владою Президента Януковича і його олігархів Україна вступає у смугу несприятливих фінансово-економічних обставин. Погрози ЄС зупинити остаточне парафування угоди про зону вільної торгівлі з Києвом збігаються з погіршенням фінансово-платіжного рейтингу України. Погіршення кредитного рейтингу України, згідно з міжнародним агентством Fitch, пов’язане, за словами його директора Чарльза Севілла, із збільшенням рівнів міжнародних виплат по позичках, з проблемами із зовнішнім фінансуванням (МВФ) та негативними прогнозами щодо світової економіки. Агентство також каже про зростання вразливості української експортно-орієнтованої економіки, керованої в основному олігархами. Україна готується, на думку цих експертів, до ймовірного повторення кризових явищ на кшталт 15-відсоткового падіння економіки у 2009 році. Міжнародні інвестори мають все менше оптимізму щодо України у зв’язку з падінням довір’я міжнародних банків до українських ринків, що пов’язане з проблемами у податковій системі Києва, свавіллям влади, пануючими тут корупцією та бюрократизмом.
Австрійська «Ді Прессе» інформує про те, що ЄС посилює тиск на Україну у зв’язку з проблемами довкола політичної складової ширшої угоди про асоціацію і зону вільної торгівлі між ЄС та Києвом. Йдеться, зокрема, про судову справу Юлії Тимошенко та перспективу її звільнення, разом із припиненням інших фактів судового переслідування української опозиції. Якраз відсутність прогресу у політичній частині угоди може становити загрозу її остаточному узгодженню сторонами. Хоча українські олігархи з оточення Президента Януковича мають вже чимало сподівань, пов’язаних із реалізацією угоди України з ЄС. Йдеться про плани придбання європейських банків, зокрема, членами родини віце-прем’єра Андрія Клюєва, а також про перспективи значного зниження Європейським Союзом мит на українську металургію тощо. З іншого боку, як інформує австрійське видання, частина українського істеблішменту не проти приєднання до Митного союзу Росії, Казахстану та Білорусі. Видання також нагадує, що головну частину українського експорту становить якраз продукція металургійного комплексу.
Брюссельський кореспондент EUObserver Ендрю Ретман звертає увагу на те, що під час розмови з послом України в ЄС Костянтином Єлісеєвим київський дипломат висловив нарікання на адресу так званих супротивників розширення ЄС із числа країн-членів спільноти, які нібито використовують справу Юлії Тимошенко як привід для зупинення зближення ЄС із Україною. Єлісеєв також наголосив, що якби ЄС був послідовний у своїх кроках щодо зупинення переговорів із так званими ненадійними партнерами, до яких відніс цими днями й Президента Януковича, то Брюсселеві довелося б скасовувати до 80 відсотків своїх переговорів. На думку українського посла в ЄС, деякі країни-члени європейської спільноти хотіли б почути від України вже тепер про її відхід до Митного союзу під егідою Росії як реакцію на різкі кроки Брюсселя щодо Києва. Але, як наголосив Єлісеєв, Україна таких кроків не робить. Дипломат також не виключив, що скасування зустрічі Віктора Януковича з керівництвом ЄС 20 жовтня може бути у майбутньому охарактеризоване як «день втрачених можливостей». Костянтин Єлісеєв також наголосив тут, що такі країни, як Франція, Німеччина та Нідерланди, є «ворогами української інтеграції в Європу». Хоча на завершення посол України сказав, що він не втрачає «оптимізму» на майбутнє.
Австрійська «Ді Прессе» інформує про те, що ЄС посилює тиск на Україну у зв’язку з проблемами довкола політичної складової ширшої угоди про асоціацію і зону вільної торгівлі між ЄС та Києвом. Йдеться, зокрема, про судову справу Юлії Тимошенко та перспективу її звільнення, разом із припиненням інших фактів судового переслідування української опозиції. Якраз відсутність прогресу у політичній частині угоди може становити загрозу її остаточному узгодженню сторонами. Хоча українські олігархи з оточення Президента Януковича мають вже чимало сподівань, пов’язаних із реалізацією угоди України з ЄС. Йдеться про плани придбання європейських банків, зокрема, членами родини віце-прем’єра Андрія Клюєва, а також про перспективи значного зниження Європейським Союзом мит на українську металургію тощо. З іншого боку, як інформує австрійське видання, частина українського істеблішменту не проти приєднання до Митного союзу Росії, Казахстану та Білорусі. Видання також нагадує, що головну частину українського експорту становить якраз продукція металургійного комплексу.
Брюссельський кореспондент EUObserver Ендрю Ретман звертає увагу на те, що під час розмови з послом України в ЄС Костянтином Єлісеєвим київський дипломат висловив нарікання на адресу так званих супротивників розширення ЄС із числа країн-членів спільноти, які нібито використовують справу Юлії Тимошенко як привід для зупинення зближення ЄС із Україною. Єлісеєв також наголосив, що якби ЄС був послідовний у своїх кроках щодо зупинення переговорів із так званими ненадійними партнерами, до яких відніс цими днями й Президента Януковича, то Брюсселеві довелося б скасовувати до 80 відсотків своїх переговорів. На думку українського посла в ЄС, деякі країни-члени європейської спільноти хотіли б почути від України вже тепер про її відхід до Митного союзу під егідою Росії як реакцію на різкі кроки Брюсселя щодо Києва. Але, як наголосив Єлісеєв, Україна таких кроків не робить. Дипломат також не виключив, що скасування зустрічі Віктора Януковича з керівництвом ЄС 20 жовтня може бути у майбутньому охарактеризоване як «день втрачених можливостей». Костянтин Єлісеєв також наголосив тут, що такі країни, як Франція, Німеччина та Нідерланди, є «ворогами української інтеграції в Європу». Хоча на завершення посол України сказав, що він не втрачає «оптимізму» на майбутнє.
