Донедавна мало хто й знав про село Райлів поблизу Стрия, в якому проживає більше ніж 300 мешканців і налічується 100 дворів. На сьогодні і український прем’єр, і регіонали, і комуністи, і навіть МЗС Росії висловили рішучий протест райлівчанам, що ті перейменували вулицю Миру на вулицю імені вояків батальйону «Нахтіґаль».
Ініціював таку ідею депутат-«свободівець» Стрийської райради Мар’ян Берездецький, і його рішення одностайно підтримали сільські обранці. «Це є перше українське формування, тому ми маємо віддати шану», – зауважив депутат.
Депутати відмовились від назви вулиці імені вояків батальйону «Нахтіґаль»
Ніхто у селі не сподівався на шалену реакцію щодо перейменування вулиці. Голова Нежухівської сільради Михайло Яхван, до якої входить Райлів, днями наклав вето на рішення депутатів, і його підтримала більшість. Лиш один із обранців відстоював нову назву вулиці.
За словами Мар’яна Берездецького, на сільського голову та обранців тиснула Стрийська районна адміністрація і прокуратура.
«Його залякали, що будуть перевіряти земельні акти і все», – констатував Мар’ян Берездецький.
Сільський голова мотивував ветування рішення тим, що вояки «Нахтіґаль» не були у селі, що селяни не знають історію, а за сільський бюджет не можна встановити ані нові таблички, ані внести зміни у документи мешканців.
Однак заздалегідь було прогнозовано, що назва вулиці вояків легіону «Нахтіґаль» спричинить неоднозначну реакцію, і не тільки в Україні. Адже донині історія батальйону залишається доволі дратівливою темою навіть серед науковців, не кажучи загалом про українське суспільство.
Перейменування вулиці – це провокація і невігластво – історик
«Нахтіґаль» був першим іноземним військовим підрозділом Вермахту, до якого входили українці. Історик Василь Расевич називає вчинок сільських депутатів щодо перейменування вулиці недозволеним епатажом і провокацією, вигідною «свободівцям» як політичний піар, а владі – як відведення уваги людей від соціальних та економічних негараздів.
«Нахтіґаль» – це є один із таких яскравих прикладів української колаборації на початку Другої світової війни. Цей батальйон був регулярним німецьким військом. Ініціатива виходила від німецької розвідки. У формуванні батальйону було більше символізму, ніж практичного значення. Мене дивує, що батальйон, який складався з 600 вояків, що йому приділяється стільки місця в українській історії», – каже науковець.
«Теперішні українські націоналісти, ультрапатріоти є залишком радянської пропаганди через те, що усвідомлюють свою роль і місію в суспільстві так, що все, що не подобалось радянській пропаганді, що вона засуджувала, тепер має бути зі знаком «плюс». Вони поводяться як безвідповідальні діти, бо те, що дратує владу чи людей на Сході, у Києві дістають із шухляд і розмахують історичними артефактами. Я був здивований перейменуванням вулиці і це можу назвати невіглаством», – наголосив у коментарі Радіо Свобода історик.
Селяни Райліва розділились у своїх думках: хтось хоче мешкати на вулиці Миру, а хтось – вояків легіону «Нахтіґаль». Поставити крапку у цій історії планують на референдумі, проведення якого ініціює ВО «Свобода».
Ініціював таку ідею депутат-«свободівець» Стрийської райради Мар’ян Берездецький, і його рішення одностайно підтримали сільські обранці. «Це є перше українське формування, тому ми маємо віддати шану», – зауважив депутат.
Депутати відмовились від назви вулиці імені вояків батальйону «Нахтіґаль»
Ніхто у селі не сподівався на шалену реакцію щодо перейменування вулиці. Голова Нежухівської сільради Михайло Яхван, до якої входить Райлів, днями наклав вето на рішення депутатів, і його підтримала більшість. Лиш один із обранців відстоював нову назву вулиці.
За словами Мар’яна Берездецького, на сільського голову та обранців тиснула Стрийська районна адміністрація і прокуратура.
«Його залякали, що будуть перевіряти земельні акти і все», – констатував Мар’ян Берездецький.
Сільський голова мотивував ветування рішення тим, що вояки «Нахтіґаль» не були у селі, що селяни не знають історію, а за сільський бюджет не можна встановити ані нові таблички, ані внести зміни у документи мешканців.
Однак заздалегідь було прогнозовано, що назва вулиці вояків легіону «Нахтіґаль» спричинить неоднозначну реакцію, і не тільки в Україні. Адже донині історія батальйону залишається доволі дратівливою темою навіть серед науковців, не кажучи загалом про українське суспільство.
Перейменування вулиці – це провокація і невігластво – історик
«Нахтіґаль» був першим іноземним військовим підрозділом Вермахту, до якого входили українці. Історик Василь Расевич називає вчинок сільських депутатів щодо перейменування вулиці недозволеним епатажом і провокацією, вигідною «свободівцям» як політичний піар, а владі – як відведення уваги людей від соціальних та економічних негараздів.
«Нахтіґаль» – це є один із таких яскравих прикладів української колаборації на початку Другої світової війни. Цей батальйон був регулярним німецьким військом. Ініціатива виходила від німецької розвідки. У формуванні батальйону було більше символізму, ніж практичного значення. Мене дивує, що батальйон, який складався з 600 вояків, що йому приділяється стільки місця в українській історії», – каже науковець.
«Теперішні українські націоналісти, ультрапатріоти є залишком радянської пропаганди через те, що усвідомлюють свою роль і місію в суспільстві так, що все, що не подобалось радянській пропаганді, що вона засуджувала, тепер має бути зі знаком «плюс». Вони поводяться як безвідповідальні діти, бо те, що дратує владу чи людей на Сході, у Києві дістають із шухляд і розмахують історичними артефактами. Я був здивований перейменуванням вулиці і це можу назвати невіглаством», – наголосив у коментарі Радіо Свобода історик.
Селяни Райліва розділились у своїх думках: хтось хоче мешкати на вулиці Миру, а хтось – вояків легіону «Нахтіґаль». Поставити крапку у цій історії планують на референдумі, проведення якого ініціює ВО «Свобода».
