Рік тому був утворений Вищий спеціалізований суд із розгляду кримінальних та цивільних справ, який перебрав на себе значну частину повноважень Верховного суду. Під час святкування першої річниці створення цього суду його голова Леонід Фесенко зауважив, що судова реформа вже дала перші результати. Серед них він назвав більшу незалежність судів від інших гілок влади і застосування рішень європейських судів в українській практиці.
Ці зміни вплинуть і на перебіг справ проти колишніх посадовців, які нині розглядають українські суди. Але в який саме бік – спрогнозувати важко, сказав у коментарі Радіо Свобода заступник голови комітету Верховної ради з питань правосуддя, регіонал Валерій Бондик.
«Кримінальна політика держави відповідає рівню викликів. Злочинність еволюціонує, стає більш «білокомірцевою». Судова реформа не завершена, є великий обсяг роботи. На черзі – Кримінально-процесуальний кодекс, із проектом якого вже ознайомлюються депутати. Держава ставить завдання, щоб правосуддя було об’єктивнішим і справедливішим», – говорить депутат.
Реформа судів спрацює лише за умов публічності?
Агенція США з міжнародного розвитку допомагає фінансувати українську судову реформу. Керівник її проекту в Україні Дейвід Вон припускає, що завдяки реформі судді неупередженіше вестимуть справи і проти колишніх посадовців, але тільки за умови максимальної публічності судової системи.
«Реформа має охопити судові інституції, всі урядові галузі, а також долучити до цього процесу громадянське суспільство. Ключовий момент у цьому – прозорість перебігу судових процесів в Україні. Важливо інформувати громадськість, як працює суд, – пояснює керівник проекту. – Громадяни мають розуміти, як усе це працює, коли самі стикатимуться із судовою системою. Суди потребують мас-медіа, щоб збільшувати обізнаність про цю гілку влади, а мас-медіа мають потребу у суді, який міг би захистити свободу слова. Це сприятиме не лише розвитку демократії в Україні, а й також збільшенню інвестицій у країну».
Таких суддів, як Вовк та Кірєєв, зробили максимально залежними – Оніщук
Українська судова реформа лише в деяких аспектах покращила роботу судів, в цілому ж вона зробила судочинство ще більш підконтрольним чинній владі, вважає колишній міністр юстиції Микола Оніщук. На його думку, передовсім це стосується суддів Родіона Кірєєва і Сергія Вовка, які розглядають справи проти колишніх посадовців, зазначає Оніщук.
«Вони, по суті, проходять іспитовий строк, і лише за 5 років їх повторно призначить парламент – безстроково. Коли суддю призначають на якийсь термін, або він знає, що його мають призначити довічно лише в майбутньому, виникає сумнів у його неупередженості» – каже Оніщук.
Омбудсман України Ніна Карпачова та інші правозахисники наголошують, що українська судова реформа може вважатися успішною лише тоді, коли підсудних не будуть тримати під вартою, окрім особливих випадків, і не обмежуватимуть їхнє право на медичну допомогу.
Нині знаходяться під вартою екс-прем’єр Юлія Тимошенко, колишній міністр внутрішніх справ Юрій Луценко та інші члени попереднього уряду, проти яких тривають суди.
Ці зміни вплинуть і на перебіг справ проти колишніх посадовців, які нині розглядають українські суди. Але в який саме бік – спрогнозувати важко, сказав у коментарі Радіо Свобода заступник голови комітету Верховної ради з питань правосуддя, регіонал Валерій Бондик.
«Кримінальна політика держави відповідає рівню викликів. Злочинність еволюціонує, стає більш «білокомірцевою». Судова реформа не завершена, є великий обсяг роботи. На черзі – Кримінально-процесуальний кодекс, із проектом якого вже ознайомлюються депутати. Держава ставить завдання, щоб правосуддя було об’єктивнішим і справедливішим», – говорить депутат.
Реформа судів спрацює лише за умов публічності?
Агенція США з міжнародного розвитку допомагає фінансувати українську судову реформу. Керівник її проекту в Україні Дейвід Вон припускає, що завдяки реформі судді неупередженіше вестимуть справи і проти колишніх посадовців, але тільки за умови максимальної публічності судової системи.
«Реформа має охопити судові інституції, всі урядові галузі, а також долучити до цього процесу громадянське суспільство. Ключовий момент у цьому – прозорість перебігу судових процесів в Україні. Важливо інформувати громадськість, як працює суд, – пояснює керівник проекту. – Громадяни мають розуміти, як усе це працює, коли самі стикатимуться із судовою системою. Суди потребують мас-медіа, щоб збільшувати обізнаність про цю гілку влади, а мас-медіа мають потребу у суді, який міг би захистити свободу слова. Це сприятиме не лише розвитку демократії в Україні, а й також збільшенню інвестицій у країну».
Таких суддів, як Вовк та Кірєєв, зробили максимально залежними – Оніщук
Українська судова реформа лише в деяких аспектах покращила роботу судів, в цілому ж вона зробила судочинство ще більш підконтрольним чинній владі, вважає колишній міністр юстиції Микола Оніщук. На його думку, передовсім це стосується суддів Родіона Кірєєва і Сергія Вовка, які розглядають справи проти колишніх посадовців, зазначає Оніщук.
«Вони, по суті, проходять іспитовий строк, і лише за 5 років їх повторно призначить парламент – безстроково. Коли суддю призначають на якийсь термін, або він знає, що його мають призначити довічно лише в майбутньому, виникає сумнів у його неупередженості» – каже Оніщук.
Омбудсман України Ніна Карпачова та інші правозахисники наголошують, що українська судова реформа може вважатися успішною лише тоді, коли підсудних не будуть тримати під вартою, окрім особливих випадків, і не обмежуватимуть їхнє право на медичну допомогу.
Нині знаходяться під вартою екс-прем’єр Юлія Тимошенко, колишній міністр внутрішніх справ Юрій Луценко та інші члени попереднього уряду, проти яких тривають суди.
